Судове рішення #4138447

      

 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

 

Постанова

Іменем України

 

27 січня 2009 року  

Справа № 2-4/9138-2008

 

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Сотула В.В.,

суддів                                                                      Лисенко В.А.,

                                                                                          Гонтаря В.І.,

 

за участю представників сторін:

позивача: Попович Іван Михайлович, довіреність б/н   від 01.09.08,  товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранс-Сервіс";

позивача: Горбунова Юлія Віталіївна, довіреність б/н   від 06.10.08,  товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранс-Сервіс";

відповідач: ОСОБА_1, паспорт  НОМЕР_1   від 26.01.98,  фізична особа - підприємець  ОСОБА_1;

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №  1867   від 25.07.08,  фізична особа - підприємець  ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 11 грудня 2008 року у справі № 2-4/9138-2008

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс-Сервіс" (вул. Тургенєва, 22,Сімферополь,95017)

до           фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Євпаторія,97405)

про спонукання до виконання певних дій та стягнення;

за зустрічним позовом

фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс-Сервіс"

про визнання договору укладеним

                                                           

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,  про спонукання до звільнення приміщення площею 126,00 кв.м., розташоване у м. Євпаторія, вул.. 2-ой Гвардійської армії, 20, повернення його власнику та стягнення збитків в сумі 19 207, 17 грн. (т.1, а.с.2-4).

В процесі розгляду справи, позивачем неодноразово надавалися заяві в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, остаточно він просив суд зобов'язати відповідача звільнити спірне орендоване приміщення та повернути його позивачу на підставі акту приймання-передачі, стягнути з відповідача 74, 65 грн. заборгованості за електроенергію, 11 340, 00 грн. штрафу, встановленого п.8.1 договору, 28 451,52 грн. неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, 59 362,6 грн. збитків в розмірі упущеної вигоди та 68 040,00 грн. неустойки у вигляді штрафу, а всього -167 268,52 грн. (т.2, а.с. 15-16).

23 жовтня 2008 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»з вимогою про визнання договору оренди між ним та позивачем за первісним позовом від 17 липня 2008 року укладеним (т.1, а.с. 121-122).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2008 року зустрічну позовну заяву прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду  Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2008 року у справі № 2-4/9138-2008 (суддя Бєлоглазова І.К.)  первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»задоволений частково (т.2, а.с. 33-38).

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зобов'язаний  звільнити приміщення площею 126,00 кв.м., розташоване за адресою: м. Євпаторія, вул. 2-ої Гвардійської армії, 20, та передати його за актом приймання - передачі товариству з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс».

З суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»25 606,40 грн. неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, 59 362,6 грн. збитків в розмірі упущеної вигоди.

В іншій частині позову відмовлено.

В зустрічному позові суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на статті 642, 646, 782, 785 Цивільного кодексу України, просив рішення суду скасувати  та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові товариства з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс», а його позов про визнання договору оренди укладеним -задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи.

Так, заявник апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, але дав деяким з них невірну правову оцінку.

Так, встановивши, що листом від 15 липня 2008 року, на підставі статей 642, 643 Цивільного кодексу України, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1прийняв пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»укласти договір оренди «зо всіма вказаними у оферті і договорі оренди від 06 серпня 2007 року умовах без будь-яких нових умов і застережень», судом не було враховано, що положеннями статті 642 Цивільного кодексу України не вимагається від особи, яка отримала пропозицію укласти договір, крім відповіді про повне і безумовне її прийняття (акцепт), направляти інші документи, у тому числі копію договору оренди.

Також, за твердженням особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, визнавши новий договір оренди неукладеним, суд незаконно та безпідставно визнав дії суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1протиправними і стягнув з нього неустойку, передбачену частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Крім того, стягнувши  з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1недоотриманий прибуток, суд першої інстанції, за твердженням заявника апеляційної скарги, не навів підстав, з яких він дійшов зазначеного висновку, в рішенні суду лише містилося посилання на фіктивний договір оренди з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3. 

Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

06 серпня 2006 року відкритим акціонерним товариством «Євпаторійське АТП № 14363», як власником об'єкту, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. 2-ої Гвардійської армії, 20, укладено з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1договір оренди зазначеного майна № 43 (т.1, а.с. 10).

Згідно з актом від 06 серпня 2006 року (т.1, а.с. 12) суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1передано наступне майно:

-          контрольно -оглядові канави 2 шт.;

-          траншея для входу в контрольно - оглядову канаву;

-          колона з труб 4 шт.;

-          двотавр № 18 довжиною 24 м;

-          приміщення площею 126,00 кв.м..

Строк дії договору передбачений п. 12 та складає 1 рік до 05 серпня 2007 року.

Після спливу строку даного договору, 06 серпня  2007 року сторонами укладено новий договір оренди вищевказаного приміщення строком на 12 місяців (т.1, а.с. 14-15), тобто до 06 серпня 2008 року.

Розмір орендної плати встановлено розділом  5 договору в сумі 3 150,00 грн. у місяць.

На підставі рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 14 вересня 2007 року № 588/8 право власності на 6/10 частки комплексу будівель у м. Євпаторія, розташованих по вул.. 2-ої Гвардійської армії, 20, зокрема, приміщення літ. «Н»передано товариству з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»(т.1, а.с. 40-41)

14 листопада 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»(орендодавець) укладено з відкритим акціонерним товариством «Євпаторійське АТП № 14363»(орендар) договір оренди № 20, на підставі якого позивач у даній справі передав в оренду останньому нежитлові приміщення  загальною площею 1221,00 кв.м., у тому числі 417,00 кв.м. у літ. «Н», розташовані у м. Євпаторія по вул.. 2-ої Гвардійської армії, 20 (т.1, а.с. 17-19).

Додатковою угодою від 14 листопада 2007 року № 1 до договору оренди № 20 внесені зміни в пункт 1.3 шляхом зменшення площі орендованих приміщень до 1 095,00 кв.м. (т.1, а.с. 21).

Додатковою угодою від 10 червня 2008 року № 2 визначено, що у зв'язку з орендою 126, 00 кв.м. площі в літ. «Н»суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, площа, яка знаходиться в оренді відкритого акціонерного товариства  «Євпаторійське АТП № 14363»в зазначеному приміщенні, зменшена на 126,00 кв.м. (т.1, а.с. 22).

10 червня 2008 року відкрите акціонерне товариство «Євпаторійське АТП № 14363»листом за вих.. № 128/07 сповістило суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про необхідність розірвання договору оренди від 06 серпня 2007 року в строк до 01 липня 2008 року  та запропонувало укласти договір з  новим власником, товариством з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»(т.1, а.с. 67).

Листом від 10 червня 2008 року за вих.. № 18 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1також звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»та повідомило його про необхідність в строк до 01 липня 2008 року укласти з ним договір оренди, а у разі невиконання зазначених дій, зобов'язало звільнити спірне приміщення (т.1, а.с. 68).

Листом від 03 липня 2008 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1з посиланням на статтю 770 Цивільного кодексу України відмовився від розірвання договору оренди від  06 серпня 2007 року (т.1, а.с. 103), про що повідомив обох адресатів. 

Листом від 04 липня 2008 року вих. № 26 товариство з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»повідомило суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про те, що з 05 червня 2008 року розмір орендної плати за договором від 06 серпня 2007 року на підставі п. 5.3 договору збільшено до 40,00 грн. в місяць за 1 кв.м., у зв'язку з чим запропонувало сплатити орендну плату за червень-липень 2008 року з урахуванням нових тарифів (т.1, а.с. 65). Лист отриманий відповідачем 07 липня 2008 року.

Листом від 04 липня 2008 року вих.. № 27 товариство з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»запропонувало  суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди від 06 серпня 2007 року укласти договір оренди на новий строк на умовах розрахунку орендної плати 50,00 грн. за 1 кв.м.  в місяць (т.1, а.с. 66).

Зазначений лист суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1розцінив як оферту, на яку 15 липня 2008 року ним було надано відповідь (акцепт) про згоду на укладення нового договору на запропонованих  умовах (т.1,а.с 110). При цьому, до цього листа відповідачем було додано два примірника підписаного договору оренди, датованого 12 липня 2008 року (т.1, а.с. 111-113).

25 липня 2008 року листом вих. № 39 товариство з обмеженою відповідальністю «Евтранс-сервіс»повідомило суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про відмову від укладення з ним договору оренди на новий строк, посилаючись на порушення ним умов договору від 06 серпня 2007 року (наявність заборгованості з орендної плати, несанкціонований відбір електроенергії, порушення пожежної та електричної безпеки)  і зазначило про необхідність звільнити орендоване приміщення, а у разі невиконання  вказаних вимог попередило про стягнення неустойки в  розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення (т.1, а.с. 114).

У зв'язку з відмовою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1виконати зазначені вимоги, товариство з обмеженою відповідальністю «Евтранс-сервіс»звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом про спонукання до звільнення спірного приміщення площею 126,00 кв.м., розташованого у м. Євпаторія, вул.. 2-ой Гвардійської армії, 20, повернення його власнику та стягнення збитків.

Рішенням господарського суду  Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2008 року у даній справі позов товариства з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»задоволений частково (т.2, а.с. 33-38).

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що орендар ОСОБА_1орендну плату вносив в розмірі, встановленому договором в повному обсязі, тому підстав для одностороннього розірвання договору оренди у орендодавця не було, а, оскільки, товариство з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»відмовилося від умов, запропонованих суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, суд зробив висновок, що договір оренди нежитлового приміщення на новий строк укладено не було, а договір від 06 серпня 2007 року припинив свою дію 06 липня 2008 року.

Також суд зазначив, що, враховуючи, що договір оренди припинив свою дію, але орендар не виконує обов'язок з негайного повернення об'єкту оренди, що передбачено частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, з 07 серпня 2008 року з нього підлягає стягненню неустойка, встановлена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Судом також було зазначено в оскарженому рішенні, що, оскільки суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 спірне приміщення своєчасно звільнено не було, орендодавець товариство з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс» не мав можливості передати його у користування іншому орендарю, суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3, з яким 08 серпня 2008 року був укладений договір оренди, у зв'язку з чим, внаслідок неправомірних дій суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 позивач зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди у сумі 59 362, 26 грн..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для  її часткового задоволення  виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини є орендними, вони регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Згідно зі змістом вказаної правової норми, даний позов від особи орендодавця був належно поданий товариством з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс», який став власником спірного майна. 

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема,  у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (частина 4 статті 291 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як вбачається з договору оренди, укладеного 06 серпня 2007 року сторонами у справі (т.1, а.с. 14-15), строк його дії  сплинув 06 серпня 2008 року (пункт 10.3 договору).

Оскільки орендар не виконав обов'язку щодо повернення орендованого майна після припинення дії договору, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно, на підставі статті 785 Цивільного кодексу України, прийнято рішення про спонукання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 звільнити спірне приміщення та про стягнення з нього неустойки в сумі 25 606, 40 грн. за період з 07 серпня 2008 року по день прийняття рішення у даній справі.

З доводом  суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про те, що неустойка, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, стягненню не підлягає у зв'язку з відсутністю вини у його поведінці, оскільки відповідач вважає, що 15 липня 2008 року між ним та позивачем був укладений новий договір оренди майна, судова колегія не погоджується, оскільки новий договір між сторонами після спливу дії договору від 06 серпня 2007 року укладений не був.

До даного висновку судова колегія дійшла з огляду на наступне.

Дійсно, листом від  04 липня 2008 року вих. № 27 товариство з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс» запропонувало суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 у зв'язку з закінченням строку договору оренди від 06 серпня 2007 року укласти договір оренди на новий строк на умовах нового розміру орендної плати -50,00 грн. за 1 кв.м. у місяць (т.1, а.с. 66). При цьому, у зазначеній пропозиції строк для надання відповіді зазначений не був. 

Листом від 15 липня 2008 року, який орендодавець отримав 17 липня 2008 року, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, з посиланнями на статті 642, 643 Цивільного кодексу України, прийняв пропозицію укласти договір оренди «зо всіма вказаними у оферті і договорі оренди від 06 серпня 2007 року умовах без будь-яких нових умов і застережень».

Як встановлено частиною 1 статті 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною

Однак, орендар здійснив акцепт, додав до листа від 15 липня 2008 року 2 примірника договору від 12 липня 2008 року (т.1, а.с. 138-139).

Як встановлено судом при дослідженні тексту зазначеного проекту договору, він має розбіжності з текстом договору від 06 серпня 2007 року.

Так, крім п. 5.1 щодо розміру орендної плати, у проекті договору, запропонованому відповідачем, змінені пункті 3.2, 3.3, 4.1, 5.3, 7.1, 7.2, 10.3.

Таким чином, суд першої інстанції зробив привільний висновок про те, що в акцепті, наданим позивачем, були запропоновані нові умови договору оренди.

Відповідно до статті 646 Цивільного кодексу України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

В судовому засіданні суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1надані пояснення, згідно з якими за новим договором орендної плати він не вносив,  акт приймання-передачі орендованого приміщення підписаний з орендодавцем не був. 

Виходячи з викладеного, а також з урахуванням того, що товариство з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»відмовилося від умов, запропонованих суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1(т.1, а.с. 114), слід зробити висновок, що договір нежитлового приміщення на новий строк укладений не був.

Зустрічний позов про визнання договору укладеним, задоволенню не підлягає, оскільки предмет зустрічного позову не відповідає передбаченим законом способам  захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені  частиною 2 статті Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

Положення названих статей не передбачають такий спосіб захисту порушеного права чи інтересу як визнання договору неукладеним.

Вимога про встановлення цивільного факту не може бути предметом спору. Встановлення цивільного факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Тому, питання про те, чи укладений договір, чи ні -вирішується судом при розгляді конкретного спору між сторонами.

Так, вимога суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про визнання договору від 17 липня 2008 року укладеним не призводить до поновлення порушеного права, а лише спрямована на встановлення певного юридичного факту.

Отже, відповідно до чинного Господарського процесуального кодексу України спори про встановлення юридичних фактів не підвідомчі господарським судам.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 59 362,26 грн. судова колегія вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню виходячи з наступного. 

Задовольняючі позов в цієї частині, місцевий господарський суд послався на неправомірні дії відповідача, яким після спливу строку дії договору оренди від 06 серпня 2007 року приміщення не було повернено орендодавцю, що потягло неможливість передання його новому орендарю, суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3, з яким 08 серпня 2008 року був укладений договір оренди на спірне майно.

При цьому розмір недоотриманої орендної плати за укладеним договором був розрахований виходячи з розміру орендної плати 18 900,00 грн. в місяць, за період з 08 серпня 2008 року по 11 листопада 2008 року  (т.1, а.с. 138-139).

Дослідивши вказаний договір оренди від 08 серпня 2008 року, судова колегія встановила, що згідно з пунктом 10.2 договору, він вважається укладеним і набирає чинності  з моменту його підписання та прийняття приміщеня, що орендується, за актом приймання-передачі.

Пунктом 4.1 договору також встановлено, що строк оренди приміщення, що орендується, складає 12 місяців з моменту укладення цього договору та прийняття приміщення, що орендується, за актом приймання-передачі.

В силу частини 2 статті 640 Цивільного кодексу України якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно з частиною 6 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної дії.

Із врахуванням положень статей 11, 638, 640 Цивільного кодексу України апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до умов договору оренди від 08 серпня 2008 року сторони досягли згоди щодо моменту настання зобов'язань за цим правочином, а саме -після підписання акту приймання-передачі майна.

Водночас, як встановлено судами, відповідний акт приймання-передачі майна на виконання умов договору від 08 серпня 2008 року сторонами не складався, що не заперечувалося позивачем у судовому засіданні, відповідно, зазначений договір оренди чинності не набрав, у зв'язку з чим доводи орендодавця про недоотримання доходу, на який він розраховував, не можна визнати обґрунтованим.

В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржувалося і судова колегія вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Оскільки неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права призвело до прийняття неправильного рішення у справі в частині задоволення первісного позову про стягнення збитків, апеляційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду -  частковому скасуванню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, статтями 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1задовольнити частково.

2.   Рішення  господарського суду Автономної Республіки Крим від 11  грудня 2008 року у справі № 2-4/9138-2008 скасувати в частині стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»59 362, 26 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди.

Прийняти нове рішення в цієї частині.

В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Євтранс-сервіс»про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_159 362,26 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди відмовити.

3. В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2008 року у справі № 2-4/9138-2008 залишити без змін.

 

                                                 

Головуючий суддя                                                  В.В.Сотула

Судді                                                                                В.А. Лисенко

                                                                                В.І. Гонтар

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація