УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 р. Справа № 876/530/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2014 року у справі №345/5916/13-а за позовом Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення переплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям,-

В С Т А Н О В И В:

23.10.2013р. Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області (далі - Управління) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1, просило стягнути з ОСОБА_1 у користь Управління надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 22 316,20 грн. за період з 01.10.2012р. по 31.07.2013р.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.12.2014р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.12.2014р. та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 11.10.2012р. та 10.04.2013р. під час подання заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій, пільг ОСОБА_1 не задекларувала наявність у власності чоловіка ОСОБА_2 транспортних засобів. У зв'язку з чим і не зверталась за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на комісію з розгляду заяв громадян щодо призначення їм житлових субсидій, державних соціальних допомог малозабезпеченим сім'ям та пільг на житлово-комунальні послуги. Станом на 15.03.2013р. за ОСОБА_2 зареєстровано більше як один автомобіль. Транспортні засоби, які спричинили спір, були зняті з обліку ОСОБА_2 в установленому порядку тільки у вересні та листопаді 2013 року. З огляду на вищевикладене, Управління вважає, що судом першої інстанції по суті спір вирішено не правильно та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для її скасування.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.10.2012р. та 10.04.2013р. ОСОБА_1 зверталась в Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про народження підтверджується, що ОСОБА_1 є матір'ю трьох дітей: ОСОБА_3, 1999р.н., ОСОБА_4, 2001р.н. та ОСОБА_5, 2012р.н., та має право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей, що підтверджується Посвідченням №015710 від 31.07.2012р.(а.с.46-49).

На підставі поданих відповідачем документів Управлінням призначено соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям за періоди з 01.10.2012р. по 31.03.2013р. та з 01.04.2013р. по 30.09.2013р. Виплата допомоги була здійснена з 01.10.2012р. по 31.07.2013р. в сумі 22 316,20 грн. (а.с.7-8, 13).

14 червня 2013 року Управління звернулося з запитом у ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Калуша, Калуського, Галицького, Долинського, Рогатинського та Рожнятівського районів щодо реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортних засобів.

Листом від 26 червня 2013 року №1910 повідомлено, що за ОСОБА_2 зареєстрований більше як один автомобіль, а саме: ВАЗ 21093 (1998 року випуску) зареєстрований 26.06.2010р. та УАЗ 469 Б, (1982 року випуску) зареєстрований 25.10.2003 р. (а.с.14).

05 липня 2013 року Управління надіслало ОСОБА_1 повідомлення №57-05-19/2760/08 та 05 вересня 2013 року №05-07-19/3631/08 про зобов'язання повернути надмірно виплачені кошти в розмірі 22 316,20 грн. (а.с.16).

Оскільки відповідач добровільно зазначені кошти до бюджету не повернула, Управління звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000р. № 1768-III (далі - Закон №1768-III) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї; малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Згідно з ст.4 Закону №1768-III заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.7 Закону №1768-III, положенням якого кореспондує п.10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. № 250 (далі - Порядок №250), державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

Положеннями ч.2 вказаної статті встановлено, що за наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років).

Згідно ч.4 ст.7 Закону №1768-III та п.12 Порядку №250, у разі коли особами, які входять до складу сім'ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.

Відповідно до п.28 Порядку №250, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

З наявного в матеріалах справи заперечення на позов ОСОБА_1 вбачається, що на момент заповнення декларації їй не було відомо про зареєстровані автомобілі на ім'я її чоловіка - ОСОБА_2, оскільки станом на вказаний період вони не проживали разом (а.с.20).

Наявність умислу на подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей щодо наявності у власності чи володінні сім'ї відповідача спірних автомобілів, факт усвідомлення відповідачем протиправного характеру діяння та передбачення його шкідливих наслідків, як обов'язкову умову для припинення та повернення чи примусового стягнення отриманої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, позивачем не доведена.

Крім того, як вбачається із довіреності, що була укладена 03.07.2011р. між ОСОБА_2 на підставі попередньої усної домовленості з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, повірителі отримали право укладати правочини щодо експлуатації, а також розпоряджатися транспортним засобом (продати, обміняти, здати в оренду) транспортний засіб ВАЗ 21093 (1998 року випуску) (а.с.33).

Згідно довідки №74 від 05.11.2013р. виданої ПП «Іннокс», ОСОБА_2 05.09.2012р. здав автомобіль б/в УАЗ 469 Б, (кузов, рама) на брухт чорних металів (а.с.32).

Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України №1388 від 07.09.1998р., реєстрація транспортних засобів є обов'язковою для власників, які їх експлуатують.

Згідно п. 8 цього Порядку для реєстрації транспортних засобів власники подають відповідну заяву з документами, які посвідчують правомірність придбання транспортного засобу, в тому числі і різні договори та угоди, що встановлюють право власності.

Враховуючи вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дані Калуського ВРЕР ДАІ підтверджують лише факт реєстрації автомобілів ВАЗ 21093 та УАЗ 469 Б, що надає право експлуатації даних транспортних засобів, а не факт перебування таких автомобілів у власності чи володінні ОСОБА_2, у період з 01.10.2012р. по 31.07.2013р. коли виникла переплата.

Водночас, враховуючи положення ч.2 ст. ст.7 Закону №1768-III та п.10 Порядку №250, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям може бути призначена місцевою державною адміністрацією відповідачу, оскільки у складі її сім'ї є троє дітей віком до 18 років.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача не було умислу на подання недостовірних відомостей з метою незаконного отримання соціальної допомоги, оскільки транспортні засоби фактично не перебували у власності її сім'ї, крім того, навіть за наявності у власності чи володінні більше одного автомобіля спірна державна допомога відповідачу може бути призначена, оскільки вона є багатодітною матір'ю.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2014 року у справі №345/5916/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А.Пліш