ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року Справа № 876/11467/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Волошин М.М.,

представників позивача Горотя Г.Є., Лавринів М.Я.,

представника відповідача Батоговської Т.П.,

представника третьої особи Рудика В.Ф.,

представника третьої особи Багацького Є.Г.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Володимир-Волинського міськрайонного осередку Федерації мисливського собаківництва України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Володимир-Волинського міськрайонного осередку Федерації мисливського собаківництва України до Квартирно-експлуатаційного відділу в м.Володимир-Волинський, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, треті особи Волинська обласна державна адміністрація, Волинська обласна рада, Міністерство оборони України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Устилуг», Державне агентство лісових ресурсів України, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Володимир-Волинський міськрайонний осередок Федерації мисливського собаківництва України звернувся в суд з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу в м.Володимир-Волинський, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, треті особи Волинська обласна державна адміністрація, Волинська обласна рада, Міністерство оборони України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Устилуг», Державне агентство лісових ресурсів України, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Володимир-Волинський міськрайонний осередок Федерації мисливського собаківництва України оскаржив її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, оскільки у 2009 році з метою реалізації завдань, передбачених їхнім статутом, осередок звернувся до КЕВ м.Володимир-Волинський з метою отримання погодження щодо надання у користування для ведення мисливського господарства мисливських угідь площею 5478,14 га на землях Міністерства оборони України. Згідно листів від 06.02.2009 року за №152 та №154 КЕВ м.Володимир-Волинський не заперечував щодо надання осередку у користування для ведення мисливського господарства мисливських угідь, площею 5478,14 га. Крім того, листом ТВО начальника КЕВ м.Володимир-Волинський від 30.06.2011 року №1140 підтверджено правомірність такого погодження та проінформовано, що погодження на користування мисливськими угіддями на землях Міністерства оборони України площею 5478,14 га іншим організаціям та суб'єктам господарської діяльності не надавались. Листом від 11.11.2013 року №036-10/80929 Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства повідомило їх про те, що власником спірної земельної ділянки є КЕВ м.Володимир-Волинський, який листом від 30.11.2012 року за №1763 відкликав раніше надані погодження про надання їм у користування мисливських угідь. У зв'язку з відкликанням погоджень Управління відмовило позивачу у поданні Державному агентству лісових ресурсів України документів про надання у користування мисливських угідь. З листа Волинської обласної ради від 31.01.2014 року за №76/49/2-14 їм стало відомо про те, що відповідач на розгляд обласної ради двічі вносив подання від 21.04.2011 року за №444 та від 16.06.2011 року за №603, які стосувались надання Осередку мисливських угідь у користування, однак такі подання двічі були відкликані Управлінням 24.05.2011 року та 27.03.2012 року з підстав уточнення користувачами меж мисливських угідь та опрацювання і усунення спірних питань з надання мисливських угідь у користування. Відповідно до ст.22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до компетенції Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства входило внесення подання до обласної ради про надання мисливських угідь в користування. Сам факт внесення таких подань стосовно них свідчить про те, що Осередок мав усі необхідні документи та погодження, передбачені чинним законодавством України, з огляду на що у відповідача були відсутні правові підстави для відкликання зазначених подань з розгляду уповноваженим органом. Крім того, протиправним є відкликання КЕВ м.Володимир-Волинський раніше наданого погодження та, як наслідок, безпідставність подальшої відмови після внесених змін до ст.22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» у поданні до Державного агентства лісових ресурсів України документів про надання у користування мисливських угідь Осередку.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Володимир-Волинського міськрайонного осередку Федерації мисливського собаківництва України підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства в межах своїх повноважень вправі відкликати раніше внесені подання про надання у користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства з метою здійснення державного контролю в галузі ведення лісового і мисливського господарства та полювання, а тому дії Управління по відкликанню подання за №444 від 21.04.2011 року та за №603 від 16.06.2011 року, які стосувались надання мисливських угідь у користування позивача, є правомірними. Крім того, оскільки відповідно до ст.22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» погодження на користування земельною ділянкою для ведення мисливського господарства надається власником або користувачем такої ділянки, тому в даному випадку питання щодо надання права користування земельною ділянкою для потреб мисливського господарства необхідно погоджувати з Міністерством оборони України, а не з КЕВ м.Володимир-Волинський, з огляду на що дії КЕВ м.Володимир-Волинський по відкликанню наданого позивачу погодження є правомірними.

Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими та необґрунтованими з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Володимир-Волинський міськрайонний осередок Федерації мисливського собаківництва України є неприбутковою громадською організацією, метою діяльності якої є сприяння розвитку мисливського собаківництва в м.Володимир-Волинському та Володимир-Волинському районі, що підтверджується Статутом Осередку. Осередок зареєстрований як юридична особа 25.07.2007 року, про що свідчать Свідоцтво про державну реєстрацію громадської організації, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З матеріалів справи вбачається, що згідно листів КЕВ м.Володимир-Волинський від 06.02.2009 року №152 та №154 було погоджено надання у користування Осередку для ведення мисливського господарства мисливські угіддя на землях Міністерства оборони України площею 5478,14 га. При цьому згідно Державного акта на право користування землею №1 за КЕВ м.Володимир-Волинський закріплено в безстрокове користування 6491,5 га землі для державних потреб.

Відповідно до листа КЕВ м.Володимир-Волинський від 30.06.2011 року №1140 підтверджено правомірність листа від 06.02.2009 року №154 та проінформовано Управління про те, що погодження на користування мисливськими угіддями на землях Міністерства оборони України на площі 5478,14 га іншим організаціям та суб'єктам господарської діяльності не надавались.

Водночас судом встановлено, що Управлінням було підготовлено два подання до Волинської обласної ради від 21.04.2011 року за №444 та від 16.06.2011 року за №603 про надання мисливських угідь у користування для ведення мисливського господарства, які серед інших стосувались також і Осередку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з часу отримання позивачем у 2009 році погодження КЕВ м. Володимир-Волинського про надання осередку мисливських угідь для ведення мисливського господарства площею 5478,14 га., які розташовані на землях Міністерства оборони України, позивачем від державних органів було отримано необхідні погодження, зокрема погодження управління екології Волинської області, голови Волинської обласної державної адміністрації, управління Держземагенства у Володимир-Волинському районі Волинської області, профільної постійної депутатської комісії Волинської обласної ради.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що на шостій та сьомій сесіях шостого скликання Волинської обласної ради 16.09.2011 року та 04.11.2011 року відповідно виносилось питання про надання мисливських угідь у користування, зокрема і Осередку, однак двічі було знято з розгляду. Так, згідно протоколу шостої сесії облради від 16.09.2011 року питання про надання мисливських угідь у користування було знято з розгляду за пропозицією депутатської групи «Нова Волинь», а згідно протоколу сьомої сесії облради від 04.11.2011 року - за пропозицією депутата обласної ради Колісника Б.І.

В подальшому, колегія суддів зазначає, що Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства листом за вих. №036-10/80929 від 11.11.2013р. повідомило позивача про те, що власником земельної ділянки, на території якої планується ведення мисливського господарства ВВМОФМСУ є КЕВ м. Володимир-Волинський, згідно листа якого від 30.11.2012р. за №1763 КЕВ відкликано раніше надані погодження ВВМОФМСУ на ведення мисливського господарства.

З цих підстав Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства позивачу було відмовлено у поданні Державному агентству лісових ресурсів України документів про надання у користування мисливських угідь.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання в Україні визначає Закон України від 22 лютого 2000 року № 1478-III «Про мисливське господарство та полювання» з наступними змінами і доповненнями (Закон № 1478-III від 22.02.2000р.).

Право власності на землю та захист прав власності на землю в Україні визначаються положеннями Конституції України, Земельним кодексом (далі - ЗК) України та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» користувачі мисливських угідь - це спеціалізовані мисливські господарства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.

У статті 22 Закону № 1478-III від 22.02.2000р. встановлено порядок надання у користування мисливських угідь та передбачено, що мисливські угіддя надаються у користування обласними радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з обласною державною адміністрацією і місцевим органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Як вбачається з державного акта на право користування землею №1 (т.1 а.с.16) за КЕВ м.Володимира - Волинського закріплено в безстрокове користування 6491,5 га землі. В об'єм даної землі входить і земельна ділянка, погоджена у надання у користування позивачу для ведення мисливського господарства мисливські угіддя на землях Міністерства оборони України площею 5478,14 га.

Тобто, у відповідності до ст. 22 Закону № 1478-III від 22.02.2000р. КЕВ м.Володимира - Волинського як користувач земельної ділянки правомірно погодив позивачу надання у користування для ведення мисливського господарства мисливських угідь на землях Міністерства оборони України площею 5478,14 га.

Колегія суддів наголошує, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. При цьому, на думку суду, органи державної влади не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Так, на думку колегії суддів, згідно абзацу другого пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата, це є «гарантією стабільності суспільних відносин».

Таким чином, судом першої інстанції безпідставно встановлено правомірність відкликання наданого Осередку погодження з підстав необхідності погодження права користування земельною ділянкою для потреб мисливського господарства з Міністерством оборони України, а не з КЕВ м. Володимир-Волинський.

Більше того, як вбачається з листа Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства № 03-04/22/220, для внесення Державним агентством лісових ресурсів України на розгляд Волинській обласній раді подання щодо надання мисливських угідь у користування позивачу необхідно отримати погодження КЕВ м. Володимир-Волинський як постійного користувача земельної ділянки.

Таким чином, згідно ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» у редакції, яка діяла до 09.12.2012р., тобто на час виникнення спірних відносин та вчинення відповідачами протиправних дій, Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства як розробник та суб'єкт подання здійснювало збір та подання в обласну раду усіх необхідних погоджень та підготовку проектів рішень обласної ради щодо надання у користування мисливських угідь.

А відтак наявність подань відповідача щодо надання у користування позивачу спірних мисливських угідь свідчить про те, що позивачем було подано усі необхідні погодження та документи, передбачені чинним законодавством України, а у відповідача не було жодних застережень щодо неможливості підготовки вказаних подань на розгляд обласної ради, у зв'язку з чим зазначенні подання скеровувалися до Волинської обласної ради для розгляду по суті.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач - Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства вправі відкликати раніше внесені подання про надання у користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства з метою здійснення державного контролю в галузі ведення лісового і мисливського господарства та полювання, оскільки такий не відповідає фактичним обставинам справи, не доведений належними та допустимими доказами.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази необхідності застосування відповідачем до позивача державного контролю за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства.

Так, згідно Положення про Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом державного агентства лісових ресурсів України від 12.11.2012р № 394, на управління покладено обов'язок забезпечити подання Держлісагентству України документів з питань надання у користування мисливських угідь, а відтак висновок суду першої інстанції про відсутність законодавчих підстав для подання Держлісагенству України документів з питань надання у користування мисливських угідь зроблений при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, є таким, що суперечить іншим доказам, які підтверджують необґрунтованість та безпідставність відкликання КЕВ м. Володимир-Волинського погодження про надання позивачу мисливських угідь у користування.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, спірні відносини між сторонами виникли до набрання чинності змін, внесених до частини першої ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». У відповідності до вимог чинного законодавства позивачем було подано усі необхідні документи та погодження.

За таких обставин, безпідставне відкликання Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства раніше поданих подань, не повідомлення позивача про обставини, на які відповідач посилається як на підставу відкликання подань, а також в подальшому після внесення змін до Закону України ««Про мисливське господарство та полювання» відмова відповідача у поданні до Державного агентства лісових ресурсів України документів про надання у користування мисливських угідь Володимир-Волинському міськрайонному осередку ФМСУ є протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову Волинського окружного адміністративного суду відповідно до п. п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України скасувати з постановленням нового судового рішення про задоволення позову.

При цьому колегія суддів зазначає, що не вправі розглядати позовні вимоги Володимир-Волинського міськрайонного осередку Федерації мисливського собаківництва України, які не були предметом розгляду суду першої інстанції, а відтак апеляційна скарга підлягає до часткового розгляду, а з вказаними вимогами позивач вправі звернутися до суду із окремим позовом.

Керуючись ст.ст.195,198,202,205,206,254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Володимир-Волинського міськрайонного осередку Федерації мисливського собаківництва України задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі №803/2679/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Володимир-Волинського міськрайонного осередку Федерації мисливського собаківництва України задовольнити.

Визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу в м.Володимир-Волинський щодо відкликання наданого Володимир-Волинському осередку Федерації мисливського собаківництва України погодження про надання мисливських угідь для ведення мисливського господарства площею 5478,14 га.

Визнати протиправними дії Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства по відкликанню подання за №444 від 21.04.2011 року та подання за №603 від 16.06.2011 року, які стосувалися надання мисливських угідь у користування Володимир-Волинському осередку Федерації мисливського собаківництва України.

Визнати протиправною відмову Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства у поданні до Державного агентства лісових ресурсів України документів про надання у користування мисливських угідь Володимир-Волинському осередку Федерації мисливського собаківництва України.

Зобов'язати Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства подати до Державного агентства лісових ресурсів України документи про надання у користування мисливських угідь Володимир-Волинському осередку Федерації мисливського собаківництва України.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула

Повний текст постанови виготовлений 23 березня 2015 року.