Справа № 487/1780/15-ц

Провадження № 6/487/128/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2015 року. Заводський районний суд м. Миколаєва у складі

головуючого судді Біцюка А.В.,

при секретарі Бавикіній Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання державного виконавця Центрального ВДВС ММУЮ ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

04.03.2015 року державний виконавець Центрального ВДВС ММУЮ ОСОБА_1 звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи свої вимоги тим, що останній не виконує зобов’язання, покладені на нього судовим рішенням.

Представник Центрального ВДВС ММУЮ ОСОБА_1 суду надав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги подання підтримав, просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали подання, оцінивши надані докази, судом встановлено наступне.

На виконанні у Центральному відділі ДВС ММУЮ перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ КБ "Приватбанк" у сумі 21972, 24 грн. та ПАТ "Ідея банк".

Станом на 03.03.2015 року боржник у встановлений термін для виконання у добровільному порядку зобов’язання з погашення заборгованості не виконав. Тому з метою забезпечення виконання зобов’язання державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України.                              

Встановлено, що подання не відповідає вимогам ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”, відповідно до положень ч. 2 якої громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він, зокрема, ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. 

Стаття 313 Цивільного кодексу України  регламентує, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюєтьсяЗаконом від 21 січня 1994 р. №3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"  (далі - Закон).

Положеннями  ст.6 цього Закону  встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання -до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених  законом  випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п.2);

- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п.5);

- якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п.8).

Відповідно до п.18 ч.3  ст.11 Закону України “Про виконавче провадження”  державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням - це будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Згідно з  ст.377-1 ЦПК України  питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів подання у Центральному відділі ДВС Миколаївського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ КБ "Приватбанк" у сумі 21972, 24 грн. та ПАТ "Ідея банк".

В справі відсутні докази про отримання боржником будь-яких повідомлень, викликів чи постанов складених державним виконавцем в межах виконавчого провадження.

Акт про те, що державний виконавець виходив до зареєстрованого місця проживання боржника в справі відсутній.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч.2  ст.10 ЦПК України  наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Оскільки, відповідно до ч.2 ст.377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Законом  передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення подання відсутні.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського МУЮ ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м.Миколаєва протягом п’яти днів з дня отримання її копії.

Суддя А.В. Біцюк