АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/2493/15 Головуючий І інстанції: Березовська І.В.

Справа № 5/365/15-ц Доповідач: Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.

за участю секретаря - Лашаковій Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Харківського районного суду Харківської області від 29 січня 2015 року по справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання договору купівлі-продажу недійсним.

28.01.2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на автомобіль марки ТАТА НОМЕР_9, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5, на мотоцикл Suzuki НОМЕР_8, державний номер НОМЕР_2, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5, на мотоцикл ZS 200 НОМЕР_7, державний номер НОМЕР_2, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 Передати автомобіль Нива НОМЕР_6, державний номер НОМЕР_3, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 та автомобіль марки TOYOTA Camry, державний номер НОМЕР_4, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 на відповідальне зберігання ОСОБА_4

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 січня 2015 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Накладено арешт на автомобіль марки ТАТА НОМЕР_9, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5, на мотоцикл Suzuki НОМЕР_8, державний номер НОМЕР_2, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5, на мотоцикл ZS 200 НОМЕР_7, державни номер НОМЕР_5, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 Передати автомобіль Нива НОМЕР_6, державний номер НОМЕР_3, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 та автомобіль марки TOYOTA Camry, державний номер НОМЕР_4, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 на відповідальне зберігання ОСОБА_4, вилучивши його у ОСОБА_3

Не погодившись з ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 січня 2015 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що не погоджується з вказаною ухвалою та вважає її постановленою з порушенням норм процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить частково скасувати ухвалу та постановити нову, якою в частині передачі автомобіля Нива НОМЕР_6, державний номер НОМЕР_3, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 та автомобіль марки TOYOTA Camry, державний номер НОМЕР_4, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 на відповідальне зберігання ОСОБА_4, вилучивши його у ОСОБА_3 відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, доводи апеляційної скарги, судова колегія вирішила апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, ухвалу суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, суддя виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення та заявлений позивачем вид заходу забезпечення позову є співмірним позовним вимогам позивача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності і в порядку, передбаченому вимогами процесуального закону розглянув заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову та обґрунтовано задовольнив заяву, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 151, п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову до суду позивач просив забезпечити позов та вказував вид забезпечення позову з обґрунтуванням його необхідності.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Тому вірним є висновок суду щодо доцільності застосування заходів забезпечення позову відповідно до вимог статті 152 ЦПК України, оскільки вони є співмірними із заявленими вимогами, а їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно роз'яснень, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову та передбачено, що суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що зазначені вимоги закону (ч.3 ст. 152 ЦПК України) та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України судом першої інстанції враховані у достатній мірі.

За таких обставин, судова колегія вважає, що обраний судом вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки на час постановлення ухвали суд першої інстанції діяв відповідно до вимог процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.іч.1 ст. 312, ст. ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу судді Харківського районного суду Харківської області від 29 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді -