УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 876/8381/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хобор Р.Б.

суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2014 року у справі №338/1152/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у пільговому обчисленні стажу, -

В С Т А Н О В И В:

30.07.2014р. ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій відповідача, щодо перерахунку пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу. Просить суд зобов'язати відповідача зарахувати в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) період роботи з 25.01.1979 року по 28.03.1985 року, з 20.06.1986 року по 02.03.1987 року, з 20.03.1987 року по 13.01.1992 року, з 24.03.2000 року по 03.05.2001 року, з 04.05.2001 року по 30.06.2003 року, з 01.07.2003 року по 25.07.2009 року, як трудовий стаж вироблений в місцевостях прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, а також просив зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити пенсію з врахуванням пільгового стажу з часу призначення пенсії з серпня 2009 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що є пенсіонером за віком, пенсія йому нарахована та виплачується управлінням Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області з серпня 2009 року. При обрахунку стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення, періоди роботи з 25.01.1979 року по 28.03.1985 року, з 20.06.1986 року по 02.03.1987 року, з 20.03.1987 року по 13.01.1992 року,з 24.03.2000 року по 03.05.2001 року, з 04.05.2001 року по 30.06.2003 року, з 01.07.2003 року по 25.07.2009 року, йому зараховано з розрахунку рік за рік. Хоча згідно з чинним законодавством повинен бути зарахований один рік за один рік шість місяців, так як у вказані періоди він працював в районах Крайньої Півночі. На підтвердження такого права ним було надано трудову книжку, довідку Прикарпатського управління бурових робіт, що уточнює особливий характер роботи чи умов праці необхідні для призначення пільгової пенсії та на підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі, а також ряд інших документів. Однак управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі відмовило йому у перерахунку пенсії з врахуванням пільгового стажу.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2014 року позовні вимоги за період з 01 серпня 2009 року по 29 січня 2014 року залишені без розгляду.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі в перерахунку пенсії на користь ОСОБА_2 та зарахуванні пільгового стажу. Зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі Івано - Франківської області провести перерахунок пенсії на користь ОСОБА_2 врахувавши період роботи з 25.01.1979 року по 28.03.1985 року, з 20.06.1986 року по 02.03.1987 року, з 20.03.1987 року по 13.01.1992 року, з 24.03.2000 року по 03.05.2001 року, з 04.05.2001 року по 30.06.2003 року, з 01.07.2003 року по 25.07.2009 року, як трудовий стаж, зароблений в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок пенсії, на користь ОСОБА_2 з врахуванням пільгового стажу з 30.01.2014 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області, подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Питання обчислення стажу роботи на Крайній Півночі було врегульовано п. 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 340. Робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується до стажу в півтораразовому розмірі при умові укладення строкового трудового договору, встановлені ст. 5 Указу від 10 лютого 1960 року. В матеріалах справи відсутні трудові строкові договори. Позивачу була призначена пільгова пенсія з урахуванням його роботи в районі Крайньої Півночі, але без пільгового обчислення стажу роботи за зазначений період часу

Апеляційна скарга на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2014 року також подана позивачем ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, який просить постанову суду першої інстанції скасувати та позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач покликається на ті доводи, що були викладені в позовній заяві, які зводяться до порушення судом першої інстанції норм матеріально та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Таким чином, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт помічником бурильника, бурильником з 25 січня 1979 року по 28 березня 1985 року та бурильником з 20.06.1986 року по 02.03.1987 року на Україні та вахтово - експедиційним методом в Західному Сибіру з них: з 25.01.1979 року по 15.05.1980 року робота на Україні, з 16.05.1980 року по 01.10.1984 року - робота вахтово - експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі ( Ханти - Мансійський автономний округ Тюменської області); з 20.06.1986 року по 02.03.1987 року - робота вахтово - експедиційним методом в районах Крайньої Півночі ( Ямало - Ненецький автономний округ Тюменської області).

Особам, що досягли пенсійного віку після набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення", тобто з 01.01.1992 року, при наявності стажу роботи на Крайній Півночі та в місцевостях прирівняних до району Крайньої Півночі , стаж обчислювався в одинарному розмірі, в зв'язку з тим, що з 01.01.1992 року не застосовувалось пільгове обчислення стажу роботи. Оскільки ч.3 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року №1931 -XII не було передбачено збереження порядку, що діяв до введення в дію Закону №1788 - XII, щодо пільгового обчислення стажу роботи на Крайній Півночі та в місцевостях прирівняних до району Крайньої Півночі.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача з огляду на приписи п.5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції Закону № 32-V від 26.07.2006), згідно з яким пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Тобто наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується до осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі, та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювались пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб які працюють в районах Крайньої півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі»

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 5 вищезазначеного Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», працівникам які працювали в умовах Крайньої Півночі за умови укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років поряд з іншими пільгами, згідно п. «д» ст. 5 - зараховувався один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцях прирівняних до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців роботи при нарахуванні стажу, який дає право на отримання пенсії по старості і по інвалідності. Пільги передбачені цією статтею надавались також особам, які прибули у райони Крайньої Півночі і в місця прирівняні до районів Крайньої Півночі з власної ініціативи і заключили строковий трудових договір про роботу в цих районах.

Отже, стаття 5 Указу встановлює додаткові пільги, у тому числі і з нарахування стажу працівникам, які переводяться, направляються або запрошуються у віддалену місцевість з інших місцевостей країни, за умови укладення трудового договору.

Порядок надання пільг особам, які працюють у віддаленій місцевості регламентується указами Президії Верховної Ради СРСР: від 10 лютого 1960 року, від 26 вересня 1967 року та Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі від 16 грудня 1967 року.

Відповідно до пункту 43 Інструкції, загальний стаж роботи, що надає право на отримання пенсії, обчислюється за період роботи у віддаленій місцевості в наступному порядку: пенсії по старості і по інвалідності - за період з 01 березня 1960 року 1 рік роботи зараховується за 1 рік і 6 місяців роботи особам, вказаним в пунктах 2, 3 і 4 цієї Інструкції.

У вказаних пунктах Інструкції зазначені умови і перераховані категорії працівників, які мали право на обчислення стажу у вказаному розмірі. В тому числі в пункті 2 частини 1 Інструкції вказані особи, на яких поширювалися пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10 лютого 1960 року, надані незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Таким чином, єдиною умовою для зарахування стажу роботи, який дає право на отримання пенсії по старості і по інвалідності в районах Крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в 1,5-му розмірі згідно ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», є наявність трудового договору про роботу в цих районах на строк п'ять років.

Відповідно до ст.24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника, або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Враховуючи те, що період роботи позивача з 25.01.1979 року по 25.07.2009 року в районах Крайньої Півночі підтверджується трудовою книжкою та довідкою, виданою Прикарпатським управлінням бурових робіт, які наводились вище і які уточнюють особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, підтверджують постійну зайнятість на пільговій роботі, на позивача поширюються пільги передбачені Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідачем безпідставно було відмовлено позивачу у пільговому розрахунку стажу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, вважає що відповідач зобов'язаний зарахувати в пільговому обчисленні відповідно до Указу від 10 лютого 1960 року період роботи позивача в районах Крайньої Півночі з врахуванням періоду роботи з 25.01.1979 року по 28.03.1985 року, з 20.06.1986 року по 02.03.1987 року, з 20.03.1987 року по 13.01.1992 року, з 24.03.2000 року по 03.05.2001 року, з 04.05.2001 року по 30.06.2003 року, з 01.07.2003 року по 25.07.2009 року, як трудового стажу, заробленого в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців, а також на пільгове обчислення стажу в півтораразовому розмірі за період його роботи з 30.01.2014 року.

Таким чином колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2014 року в справі №338/1152/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник