копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 р. Справа № 818/942/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діска А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Кононенко Є.Є.,

позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Луніки О.В., Рєзнік В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якому просить суд:

- визнати бездіяльність ГУ ДФС у Сумській області по не переведенню позивача на посаду начальника управління правової роботи ГУ ДФС у Сумській області протиправною;

- зобов'язати ГУ ДФС у Сумській області призначити ОСОБА_1 на посаду начальника управління правової роботи ГУ ДФС у Сумській області.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Наказом Головного управління Міндоходів у Сумській області №14-о від 28 травня 2013 року «Про призначення по переведенню» позивача було призначено на посаду начальника управління правової роботи Головного управління Міндоходів у Сумській області як такого, що був зарахований до кадрового резерву на цю посаду, по переведенню з ДПІ у м. Сумах та присвоєно спеціальне звання-радник податкової та митної служби 3 рангу.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ №311 від 06.08.2014 року «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби, тобто фактично Головне управління Міндоходів у Сумській області перетворено на Головне управління ДФС у Сумській області без зміни функцій та повноважень.

Тобто, права та обов'язки від Головного управління Міндоходів у Сумській області перейшли до новоствореної юридичної особи - ГУ ДФС у Сумській області.

У зв'язку з цим 25.11.2014 року позивачу вручено попередження про наступне вивільнення без пропонування переведення на аналогічну посаду, та взагалі без пропонування будь-якої посади.

Станом на 25.01.2015 року, тобто після сплину строку попередження про вивільнення (2 місяці), позивачу так і не було запропоновано рівнозначну посаду-начальника управління правової роботи ГУ ДФС у Сумській області, яка була і є вакантною, а також будь-яку іншу посаду взагалі. Станом на 11.03.2015 року ситуація з переведенням позивача так і залишається невирішеною, що позбавляє його права виконувати покладені на нього обов'язки та порушує трудові права, надані Конституцією України.

При цьому, позивач наголошує, що всі працівники управління правової роботи ГУ Міндоходів у Сумській області переведені до ГУ ДФС у Сумській області, що штучно усуває його від виконання службових обов'язків щодо контролю ввіреного йому колективу працівників. Більше того, така штучно створена ситуація з боку керівництва ГУ ДФС у Сумській області шкодить здоров'ю позивача, зокрема, постійно провокує нервові стреси та породжує негативні наслідки раніше отриманої закритої черепно-мозкової травми у вигляді головних болей та запаморочення, в результаті чого позивач 09.02.2015 р. був госпіталізований до Сумської обласної лікарні з діагнозом-залишкові наслідки закритої черепно-мозкової травми та знаходився там на стаціонарному лікуванні.

Позивач вважає, що ігнорування з боку керівництва ГУ ДФС у Сумській області його вимог, які він неодноразово висловлював керівнику ГУ ДФС у Сумській області щодо переведення його на посаду начальника управління правової роботи є незаконним та таким, що суперечить чинному законодавству, враховуючи наступне.

В процедурі вивільнення в частині вручення попередження про наступне вивільнення вбачає одразу декілька порушень:

- відповідно до ч.3 ст.49-2 КзПП одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, проте в порушення даної норми позивачу взагалі не було запропоновано жодної посади.

- відповідно до ч.3 ст.49-2 КзПП при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно, тобто дана норма передбачає обов'язок роботодавця спершу запропонувати посаду за відповідною професією, потім, в разі відсутності, іншу посаду. Проте, роботодавець грубо ігнорує цю норму та відмовляється пропонувати позивачу таку ж посаду начальника управління правової роботи в ГУ ДФС у Сумській області, при наявності такої вакантної. Більше того, структура ГУ Міндоходів та ГУ ДФС у Сумській області в частині управління правової роботи ідентичні. Тобто, роботодавець свідомо нівелює дані норми права та фактично безпідставно ігнорує переведення позивача.

Крім цього, підстави для прийняття рішення про не переведення позивача до ГУ ДФС у Сумській області взагалі відсутні з огляду на позитивні показники результатів роботи, як підпорядкованого відділу, так і самого позивача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Пояснив, що бездіяльність відповідача розпочалась після повідомлення йому про звільнення, тобто після 25.11.2014 р. Вказав, що з кінця січня 2015 р. керівник ГУ ДФС у Сумській області перестав розписувати на нього пошту та розподіляти роботу, чим фактично усунув позивача від виконання посадових обов'язків. У зв'язку з цим порушується його право на професійний розвиток.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Свої заперечення обґрунтовують тим, що позивачем не вказано, порушення яких прав допущено відповідачем. ГУ Міндоходів у Сумській області не ліквідовано, реорганізацію не закінчено. На посаду начальника управління правової роботи ГУ ДФС у Сумській області хоча і погоджено іншу особу, проте на даний час не призначено.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень.

Згідно п.8 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач по адміністративній справі - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Таким чином, передчасне уявлення позивача про наявність підстав для задоволення позову у обраний спосіб, за відсутності при цьому порушень його прав та інтересів, не є підставою для задоволення такого позову, оскільки відповідно до приписів ч.1 ст.2 КАС України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працює на посаді начальника управління правової роботи Головного управління Міндоходів у Сумській області з 29.05.2013 р. (а.с.9, 100).

Постановою Кабінету Міністрів України №311 від 06 серпня 2014 р. «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» було постановлено, крім іншого, утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до цієї постанови, ГУ Міндоходів у Сумській області реорганізовано у ГУ ДФС у Сумській області.

25.11.2014 р. у зв'язку з реорганізацією територіальних органів Міндоходів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №311 від 06 серпня 2014 р. «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», на підставі наказів Головного управління ДФС у Сумській області від 10.11.2014 р. №33 «Про введення в дію структури ГУ ДФС у Сумській області» від 13.11.2014 р. №46 «Про ведення в дію штатного розпису» позивача ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення із займаної посади 26 січня 2015 р. за п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.153).

Відповідно до вимог п.1 ст.40 КЗпП України у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом.

Як вбачається з Наказу Міністерства доходів і зборів №38 від 19.11.2014 р. «Про реорганізацію Головного управління Міндоходів у Сумській області» строк проведення реорганізації установи, працівником якої є позивач, не закінчився, а процедура реорганізації триває.

За таких обставин, на думку суду, вирішення питання щодо протиправності не переведення позивача до ГУ ДФС у Сумській області є передчасним.

Позивач продовжує працювати, отримує заробітну плату (а.с.101), а також на його ім'я як начальника управління правової роботи видано довіреності на представництво інтересів як Державної фіскальної служби України, так і Головного управління ДФС у Сумській області. Вказані обставини визнаються обома сторонами по справі.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову з огляду на відсутність порушеного права позивача, яке на час розгляду справи підлягало б захисту.

У зв'язку з цим і вимоги про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 на посаду начальника управління правової роботи ГУ ДФС у Сумській області, на думку суду, є передчасними та не можуть бути задоволені.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує про порушення відповідачем ст.49-2 КЗпП України у зв'язку з тим, що при попередженні про звільнення йому взагалі не було запропоновано будь-якої посади для переведення.

В той же час, оскільки статтею 49-2 КЗпП України регулюється порядок вивільнення працівників, питання дотримання роботодавцем вказаних вимог закону підлягає дослідженню судом при вирішенні справ, предметом розгляду яких може бути правомірність чи неправомірність звільнення з посади.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 23 березня 2015 р.

Суддя (підпис) А.Б. Діска

З оригіналом згідно

Суддя А.Б. Діска