УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2015 р. № 876/2909/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.
за участі секретаря судових засідань: Андрушківа І.Я.
представника позивача - Рісної Ю.Б.
представника відповідача - Чорнописької В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
08.01.2014 ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі - позивач, ДП) звернулося в суд із адміністративним позовом до Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області (далі - відповідач, податковий орган) у якому просить визнати протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення від 19.11.2013 № 0007552201.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що викладені відповідачем в акті перевірки висновки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставними та необґрунтованими, оскільки господарські операції з придбання товарів від ТОВ «НБ-Україна» та ТОВ «Арніка» мали реальний характер, що підтверджується усіма належним чином оформленими первинними документами, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити. Придбані ТМЦ використані в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності ДП (для виробництва асфальту, ремонту та обслуговування (утримання) автомобільних доріг, інших споруд та елементів обстановки доріг).
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів в Тернопільській області № 0007552201 від 19.11.2013.
Із цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, так як під час перевірки не встановлено реальність господарських між позивачем та ТОВ «Арніка», з огляду на відсутність реальності придбання товару останнім у ТОВ «БТК Євробуд», який в подальшому проданий позивачу. ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт від 16.05.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БТК Євробуд». Апелянт вважає, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «БТК Євробуд» за серпень-жовтень 2011 року у ТОВ «Арніка» відсутні об'єкти оподаткування з ПДВ по операціях з продажу товарів підприємствам-покупцям. Щодо взаємовідносин з ТОВ «НБ-Україна», то апелянт посилається на те, що вказаний контрагент відсутній за місцем реєстрації, у нього відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товару. При проведені аналізу наявної у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва інформації встановлено, що контрагенти ТОВ «НБ-Україна» не знаходяться за місцем реєстрації, у них відсутні об'єкти оподаткування.
Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що працівниками Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «НБ-Україна» за березень 2012 року та ТОВ «Арніка» за період з 01.08.2011 по 31.10.2011, результати якої оформлені актом від 31.10.2013 № 2107/22-01/31995099 (а.с. 12-20).
Згідно висновків цього акта, податковим органом встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено ПДВ всього на суму 111379 грн, в тому числі за серпень 2011 року на суму 35023 грн, за березень 2012 року на суму 76356 грн.
До таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за березень 2012 року на суму 76356 грн по господарських операціях з ТОВ «НБ-Україна», оскільки податковим органом отримано акт ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.07.2013 № 1105/22.2.09/35416451 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НБ-Україна» по господарських відносинах з ТОВ «Асгільдія», ТОВ «Транс Логістік Плюс», ТОВ «Адіс Медіа Холдинг», ТОВ «Астана К», ТОВ «КПТ МІГ» згідно якого не підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ «НБ-Україна» та вказаними контрагентами. Також Тернопільська ОДПІ дійшла висновку про завищення ДП «Тернопільський облавтодор» податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року на суму 35023 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Арніка», оскільки у ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товару від продавця до покупця, що свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків. Крім того, податковий орган вказав на те, що проданий позивачу товар ТОВ «Арніка» придбало у ТОВ «БТК «Євробуд», реальність яких не підтверджується згідно акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16.05.2013 № 1689/22-8/33499358 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БТК «Євробуд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 по 24.11.2011».
За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.11.2013 № 0007552201, яким ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 167068,50 грн, у т.ч.: за основним платежем - 111379 грн, за штрафами - 55689,50 грн (а.с. 24).
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався досудовим порядком врегулювання спору шляхом подання скарги до Головного управління Міндоходів в Тернопільській області (а.с. 25-28), за результатами розгляду якої останнім 23.12.2013 прийнято рішення про залишення скарги без задоволення, а податкового повідомлення-рішення - без змін (а.с. 29-30).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «НБ-Україна», ТОВ «Арніка» підтверджується усіма належним чином оформленими первинними документами, які були надані податковому органу під час перевірки та підтверджують факт придання, транспортування, оприбуткування та оплату товару. Придбання товару здійснювалось з метою його використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача. Разом з тим, суд першої інстанції визнав безпідставним посилання податкового органу на акти перевірки складені за наслідками перевірки контрагентів позивача, оскільки платник податку - покупець не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, а також порядок формування податкового кредиту з цього податку за правовідносинами, які виникли після 01.01.2011 року врегульовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПК України).
В підпункті 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 цієї статті, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (тут та далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що визначальним фактором для формування платником податку податкового кредиту є наявність у нього виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог ст. 201 ПК України. При цьому, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні придбаного товару (отриманих робіт, послуг) сум ПДВ до складу податкового кредиту, є підтвердження реальності господарської операції належним чином оформленими первинними документами, які є характерними для тої чи іншої господарської операції.
Із матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що між ТОВ «НБ-Україна» (Постачальник) та ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (Покупець) укладено Договір поставки № 4/34 від 22.02.2012, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар: сіль технічна, бітум, бензин, дизпаливо, мазут, щебінь, відсів (а.с. 137-140).
У додатку № 1 до цього договору сторони визначили філії ДП «Тернопільський облавтодор» - отримувачів товару, зокрема, Філія «Деренівський асфальтобетонний завод» ДП «Тернопільський облавтодор» (а.с. 140 зворот).
На виконання умов договору та згідно заявки ДП «Тернопільський облавтодор» від 20.03.2012 № 18-6/487 (а.с. 141), між сторонами Договору № 4/34 укладено специфікації № 1 від 22.03.2012 та № 2 від 26.03.2012 (а.с. 143-144).
Згідно листа ТОВ «НБ-Україна» від 20.03.2012 № 20/03-12 та вказаних вище специфікацій, заявка позивача акцептована 20.03.2012. Поставка бітуму БНД 60/90 здійснена з ПАТ «УКРАТНАФТА» (м. Кременчуг) автомобільним транспортом на умовах Інкотермс 2010 FCA (с. Дернівка), перевізники ТОВ «РЕМАКО» та ТОВ «НБ-Україна». Вартість транспортних витрат 0,70 коп. за 1 т/км.
На виконання умов вищевказаних договорів було виписано видаткові накладні від 22.03.2012 № РН-0000009 та від 26.03.2012 № РН-0000010 (а.с. 147, 152).
Факт передачі товару між Сторонами підтверджується Актами приймання-передачі від 23.03.2012 та від 27.03.2012 (а.с. 148, 153), які підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені печатками Сторін. Датою передачі Товару від Постачальника Покупцю вважається дата підписання Акта приймання-передачі товару. Якість товару підтверджується наявною у справі копією паспорта № 14.
На підтвердження факту руху товару від продавця до покупця, позивачем до матеріалів справи долучено товарно-транспортні накладні № 89017309 від 22.03.2013, № 184313 від 26.03.2012 (а.с. 149-150), які містять усі відомості про перевізника, вантажоодержувача, вантажовідправника, водія, інформацію про вантаж, маршрут тощо.
На вказані господарські операції ТОВ «НБ-Україна» виписано податкові накладні № 5 від 21.03.2012, № 6 від 23.03.2012, № 7 від 26.03.2012 всього на суму ПДВ 76356 грн, суми податку на додану вартість по яких ДП «Тернопільський облавтодор» включені до податкового кредиту за березень 2012 року.
Розрахунки між сторонами здійснювався у безготівковій формі та проведені у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі виписками з банку (а.с. 157-158).
Контрагент позивача - ТОВ «НБ-Україна» на час здійснення господарських операцій був зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується наявною у справі копією свідоцтва № 200024772 (а.с. 159), а тому вправі був виписувати податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.
Також із матеріалів справи встановлено, що 07.02.2006 ДП «Тернопільський облавтодор» (Покупець) укладено договір поставки товару № 07/02 з ТОВ «Арніка» (Постачальник), предметом якого є поставка виробничо-технічної продукції (сіль технічна, світлі та темні нафтопродукти) (а.с. 62).
Товар поставлявся згідно додатків до договору, які є невід'ємною частиною договору № 07/02 від 07.02.2006, зокрема, додатки від 29.08.2011, від 03.09.2011, від 16.09.2011, від 17.09.2011, від 21.09.2011, від 22.09.2011, від 28.09.2011, від 03.10.2011, від 15.10.2011, від 18.10.2011, від 19.10.2011 (а.с. 68, 73, 79, 84, 91, 96, 101, 106, 117, 124) та було придбано в ТОВ «Арніка» бітум нафтовий марки БНД 60/90, що використовується в роботі підприємства для влаштування дорожнього покриття.
На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ «Арніка» для ДП «Тернопільський облавтодор» було виписано видаткові накладні № 120 від 29.08.2011, № 125 від 03.09.2011, № 129 від 16.09.2011, № 131 від 17.09.2011, № 132 від 21.09.2011, № 133 від 22.09.2011, № 137 від 28.09.2011, № 157 від 03.10.2011, № 160 від 15.10.2011, № 163 від 18.10.2011, № 164 від 19.10.2011 (а.с. 69, 74, 80, 85, 92, 97, 102, 107, 111, 118, 125).
Факт передачі товару підтверджується наявними у справі копіями актів приймання-передачі товару, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, а саме: акти приймання-передачі товару від 29.08.2011, від 03.09.2011, від 16.09.2011, від 17.09.2011, від 21.09.2011, від 22.09.2011, від 28.09.2011, від 03.10.2011, від 15.10.2011, від 18.10.2011, від 19.10.2011 (а.с. 70, 75, 81, 86, 93, 98, 103, 108, 112, 119, 126).
Відвантаження товару здійснювалось згідно замовлень позивача викладених у листах від 25.08.2011 № 18-3/б/н, від 06.09.2011 № 18-3/1719, від 14.10.2011 № 18/3-1983 (а.с. 65-67).
ТОВ «Арніка» виписано податкові накладні № 25 від 29.08.2011, № 5 від 03.09.2011, № 19 від 16.09.2011, № 21 від 17.09.2011, № 25 від 21.09.2011, № 27 від 22.09.2011, № 35 від 28.09.2011, № 2 від 03.10.2011, № 9 від 15.10.2011, № 14 від 18.10.2011, № 15 від 19.10.2011 суми податку на додану вартість по яких ДП «Тернопільський облавтодор» включені до податкового кредиту відповідного звітного періоду (зворотній бік а.с. 69, 74, 80, 85, 92, 97, 102, 107, 111, 118, 125).
Товар поставлявся як автомобільним транспортом, перевезення якого здійснювало ПП «КОНДОР» згідно наявних у справі ТТН, а також залізницею (а.с. 71-72, 76-77, 82-83, 87-88, 94-95, 99, 104-105, 109, 113, 116, 120, 122, 125, 127).
Контрагент позивача - ТОВ «Арніка» на час здійснення господарських операцій був зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується наявною у справі копією свідоцтва № 10551750 (а.с. 159), а тому вправі був виписувати податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.
На підтвердження якості придбаного товару позивачем до матеріалів справи долучено копії паспортів якості бітуму, сертифікат відповідності (а.с. 78, 89, 90, 100, 114-115, 123, 128).
Розрахунки між сторонами здійснювався у безготівковій формі та проведені у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі виписками з банку (а.с. 132-136).
На підтвердження факту оприбуткування придбаного у ТОВ «НБ-Україна» та ТОВ «Арніка» товару, його обліку на складі та списання, позивачем до матеріалів справи долучено звіти по щодо обліку на складі ТМЦ, картку рахунку 63.1.1, бухгалтерські довідки, акти приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 184-200).
З наведених вище обставин справи та наявних у матеріалах справи доказів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що згадані вище господарські операції між позивачем та ТОВ «НБ-Україна», ТОВ «Арніка» мають реальний характер, оскільки факт поставки ТМЦ підтверджується усіма характерними для цього виду правовідносин первинними документами оформленими відповідно до вимог чинного законодавства. Оплата за отриманий товар позивачем реально проведена, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками. Контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій були зареєстровані платниками ПДВ, а тому у відповідності до ст. 201 ПК України вправі були виписувати податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання податкового органу на те, що контрагенти позивача відсутні за місцем реєстрації, оскільки відомості про ТОВ «НБ-Україна» та ТОВ «Арніка», як на час здійснення господарських операцій так і на час розгляду справи внесені до ЄДРЮОФО, що підтверджується інформацією з Реєстраційного порталу http://irc.gov.ua, який функціонує згідно Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1846/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2105/22417.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним збільшення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ з огляду на не підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «НБ-Україна», ТОВ «Арніка» та їхніми продавцями, оскільки установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує дану господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом позивачу грошового зобов'язання.
Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї господарської операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку, тобто в даному випадку між позивачем та ТОВ «НБ-Україна», ТОВ «Арніка», а не між ТОВ «НБ-Україна», ТОВ «Арніка» та суб'єктами господарювання, які їм продали цей товар.
Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нараховано ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року № 21-47а10, яка у відповідності до ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судом під час вирішення спору у подібних правовідносинах.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, згідно акта від 25.07.2013 № 1105/22.2.09/35416451 складеного ДПІ у Святошинському районі м. Києва (а.с. 38-43), перевірку ТОВ «ТБ-Україна» не вдалось провести. Висновки, які викладені у ньому зроблено на основі поданої звітності, наявної інформаційної бази даних, без дослідження первинних документів. Крім того, само по собі ці обставини не можуть впливати на зміст господарської операції. Отже, причини за яких складено цей акт, жодним чином не стосуються та не впливають на договірні зобов'язання, що виникли у цій справі.
Безпідставними є і висновки податкового органу з приводу того, що у ТОВ «Арніка» відсутні будь-які контрагенти, які б могли здійснити фактичну поставку товару, що в свою чергу унеможливлює здійснення реальних господарських операцій між ДП «Тернопільський облавтодор» та ТОВ «Арніка», оскільки такі висновки базуються виключно на припущеннях податкового органу, а саме на актах про неможливість проведення перевірки постачальників ТОВ «Арніка», які не можна вважати належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач у спірних правовідносинах не допускав порушень п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки господарські операції між ним та ТОВ «НБ-Україна», ТОВ «Арніка» мають реальний характер та підтверджені усіма характерними для даного виду операцій первинними документами. Висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі № 819/16/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: В.Я. Качмар
В.В. Ніколін
Ухвала у повному обсязі складена та підписана 19.03.2015.