Справа №1-478/06, 1-40/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 січня 2007 року. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої               - судді Малюк Т.О.

при секретарі                         Баланюк Н.Ю.

з участю прокурора                Буц Г.О.

захисника                               ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, проживаючого в АДРЕСА_1, працюючого водієм ІНФОРМАЦІЯ_2, у шлюбі не перебуває, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимого,

за ст. 191 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В період з 27.06.2006 року по 08.09.2006 року в м. Вознесенську підсудний ОСОБА_2, працюючи на посаді менеджера по роботі з клієнтами ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі договору від 02.06.2006 року про повну матеріальну відповідальність та відповідних договорів постачання, виконуючи свої безпосередні професійні обов'язки, в які входить отримування грошей від клієнтів та передачу їх на баланс ІНФОРМАЦІЯ_3, постачав до ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 та АТВТ «Вознесенськавтотранс» товар, але гроші, отримані від зазначених покупців як розрахунок за товар в ІНФОРМАЦІЯ_3 не надавав, а привласнював їх.

Так, 27.06.2006 року в м. Вознесенську підсудний ОСОБА_2 отримав від ПП ОСОБА_4 як плату за реалізований ІНФОРМАЦІЯ_3 товар гроші в сумі 124 грн. 78 коп., але до ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначену суму не надав;

30.07.2006 року в м. Вознесенську підсудний ОСОБА_2 отримав від ПП ОСОБА_4 як плату за реалізований ІНФОРМАЦІЯ_3 товар гроші в сумі 1072 грн. 11 коп., але до ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначену суму не надав;

21.08.2006 року в м. Вознесенську підсудний ОСОБА_2, отримав від ПП ОСОБА_3 як плату за реалізований ІНФОРМАЦІЯ_3 товар гроші в сумі 2500 грн., але до ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначену суму не надав;

23.08.2006 року в м. Вознесенську підсудний ОСОБА_2 отримав від ПП ОСОБА_5 як плату за реалізований ІНФОРМАЦІЯ_3 товар гроші в сумі 157 грн., 208 грн. 84 коп., 157 грн. 48 коп., 109 грн. 96 коп., а всього 633 грн. 28 коп., але до ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначену суму не надав;

01.09.2006 року в м. Вознесенську підсудний ОСОБА_2 одержав від АТВТ «Вознесенськавтотранс» як плату за реалізований ІНФОРМАЦІЯ_3 товар гроші в сумі 328 грн. 78 коп., але до ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначену суму не надав;

Приблизно через тиждень, 07.09.2006 року в м. Вознесенську підсудний ОСОБА_2 отримав від АТВТ «Вознесенськавтотранс» як плату за реалізований

ІНФОРМАЦІЯ_3 товар гроші в сумі 264 грн. 69 коп., але до ІНФОРМАЦІЯ_3 вказану суму не передав;

08.09.2006 року в м. Вознесенську підсудний ОСОБА_2 отримав від ПП ОСОБА_6 як плату за реалізований ІНФОРМАЦІЯ_3 товар гроші в сумі 399 грн. та 260 грн., а всього 659 грн., але до ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначену суму не передав.

Внаслідок зазначених дій до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надійшло і було присвоєно менеджером по роботі з клієнтами вказаного підприємства підсудним ОСОБА_2 гроші в сумі 5582 грн. 64 код., яка до цього часу не відшкодована.

Підсудний ОСОБА_2 винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні визнав повністю та пояснив, що він з березня по жовтень 2006 року працював менеджером у ІНФОРМАЦІЯ_3. З червня 2006 року він обслуговував клієнтів м. Вознесенська та Вознесенського району. Офіційна зарплата його складала 450 грн., але за усною домовленістю з керівництвом підприємства йому повинні були виплачувати зарплату у сумі 2100 грн. та 400 грн. виплачувати на обслуговування автомобіля, який він орендував у свого знайомого. До його посадових обов'язків входило: прийом замовлень від клієнтів, укладання договорів, отримання грошей за завезений товар до клієнтів та передача цих грошей у касу підприємства. У період з червня по 8 вересня 2006 року він отримував гроші від ПП ОСОБА_4 у сумі 124 грн. 78 коп. та 1072 грн. 11 коп., від ПП ОСОБА_3 -2500 грн., від ПП ОСОБА_5 - 633 грн. 28 коп., від АТВТ «Вознесенськавтотранс» - 328 грн. 78 коп. та 264 грн. 69 коп., від ПП ОСОБА_6 - 659 грн. Всього отримав від клієнтів 5582 грн. 64 коп., але ці гроші до каси ІНФОРМАЦІЯ_3 не передав, а повернув їх на свою користь, оскільки зазначена договором заробітна плата йому не виплачувалася, кошти на обслуговування автомобіля також не видавалися. У вчиненому кається, заподіяну шкоду згоден відшкодувати.

Пояснення підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, тому у відповідності до ст. 299 ч. З КПК України суд вважає можливим не досліджувати інші докази, оскільки сторони проти цього не заперечують.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що пред'явлене підсудному ОСОБА_2 обвинувачення доведено у повному обсязі і у його діях, що полягають у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало у її віданні, органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ст. 191 ч. 1 КК України.

До обставин, які у відповідності до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить: визнання ним своєї вини та щире каяття у вчиненому, те, що він раніше не засуджувався, має на утриманні малолітню дитину.

Обставин, які згідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не виявлено.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує викладене, його посередню характеристику з місця проживання і вважає можливим звільнити його від покарання з випробуванням та покладанням на нього певних обов'язків.

ІНФОРМАЦІЯ_3 заявлено по справі цивільний позов на суму 5582 грн. 64 коп. Представник цивільного позивача у судове засідання не з'явився, цивільний позов не обґрунтував та не підтримав, тому суд вважає можливим

цивільний позов залишити без розгляду з послідуючим вирішення його в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 /одного/ року 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на 2 /два/ роки. У відповідності до ст, 75 КК України засудженого ОСОБА_2, від відбування основного покарання звільнити, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає передбачені п. п. З та 4 ст. 76 КК України обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

Речові докази: товарно-транспортна накладна НОМЕР_1, податкова накладна НОМЕР_2, товарно-транспортна накладна НОМЕР_3, податкова накладна НОМЕР_4, товарно-транспортна накладна НОМЕР_5, накладна НОМЕР_5, товарно-транспортна накладна НОМЕР_6, товарно-транспортна накладна НОМЕР_7, накладна НОМЕР_7, товарно-транспортна накладна НОМЕР_8, накладна від 11.08.2006 року, податкова накладна НОМЕР_9, податкова накладна НОМЕР_10, товарно-транспортна накладна НОМЕР_11, товарно-транспортна накладна НОМЕР_12, видатковий касовий ордер НОМЕР_13 та квитанція до прибуткового касового ордеру, товарно-транспортна накладна НОМЕР_14, накладна від 16.08.2006 року, товарно-транспортна накладна НОМЕР_15, накладна НОМЕР_15, аркуш паперу, на якому наклеєні дві квитанції до прибуткового касового ордеру від 08,09.2006 року, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, залишити в кримінальній справі.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя              підпис                                                       Т.О.Малюк

З оригіналом згідно: суддя