УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 р. Справа № 876/1320/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Мукачево та Мукачівському районі Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Мукачево та Мукачівському районі Закарпатської області про визнання неправомірною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

22.10.2014р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Мукачево та Мукачівському районі Закарпатської області (далі - ОСОБА_1), просив визнати неправомірними дії ОСОБА_1 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати відповідача визнати та зарахувати до пільгового стажу роботи періоди трудової діяльності у колгоспі «ХХІІ ПАРТЗЇЗД», КАТП «Ракошинське» та СТОВ «Хлібороб-Ракошино» на посаді тракториста за період з 10.01.1982р. по 01.12.2006р.; зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах в порядку визначеному п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня подання заяви для призначення пенсії, а саме з 03 квітня 2014 року.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2014р. позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2014р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що підставою для відмови у призначенні пенсії є розбіжність записів між поданими позивачем документів та обліковими книгами обліку праці і розрахунків з членами колгоспу «ХХІІ ПАРТЗЇЗД» «Тракторна бригада», а саме, відсутність запису посади, відсутність протоколів на прийом та звільнення з роботи, відсутність документів про виконану роботу в СТОВ «Хлібороб-Ракошино». В трудовій книжці позивача слово «тракторист» у записах №1 та №4 дописано іншою ручкою. В записах про вироблені трудодні немає печатки та підпису голови колгоспу.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та поданого заперечення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 03.04.2014р. звернувся із заявою до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Мукачево та Мукачівському районі щодо призначення пенсії на пільгових умовах в порядку, передбаченому приписом п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», додавши трудову книжку, довідки №18 та №24 від 24.03.2014р. про підтвердження колгоспного стажу роботи за період з 10.01.1982р. по 01.12.2006р., які видані сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб-Ракошино».

Відповідно до Листа Управління від 02.07.2014р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки згідно акта перевірки СТзОВ «Хлібороб-Ракошино» в книгах обліку праці і розрахунків з членами колгоспу «Тракторна бригада» ніде не зазначено посаду позивача, немає протоколів на прийом і звільнення з роботи, не було видано розпорядження про закріплення за ним трактора, відсутні документи про виконувану роботу. Трудова книжка заповнена 03.04.1987р., а прийнято позивача на роботу 10.01.1982р., що не відповідає «Основним положенням про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників». У розділі «Трудова участь у громадському господарстві» де зазначено встановлені та вироблені трудодні нема печатки та підпису голови колгоспу.

06.10.2014р. ОСОБА_2 надав Управлінню на підтвердження трудового стажу тракториста наступні документи: копію списку трактористів СТзОВ «Хлібороб-Ракошино» на 2002 рік, копію додатку №3 комісії по паспортизації робочих місць за умовами праці в СТзОВ «Хлібороб-Ракошино», копію наказу №35 від 04.08.2005р. про надання відпустки трактористам; копію наказу №12 від 01.12.2006р. про звільнення з роботи тракториста ОСОБА_2 за власним бажанням.

Листом Управління від 15.10.2014р. у призначенні пенсії відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відмовлено у зв'язку з недостатністю пільгового стажу роботи - 2 роки 5 місяців 10 днів.

Вказане стало підставою для звернення ОСОБА_2 із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з абз.2 ч.16 Розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7, згідно якого, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

З трудової книжки позивача вбачається, що 10.01.1982р. ОСОБА_2 прийнятий на роботу трактористом в колгосп «ХХІІ ПАРТЗЇЗД» на підставі Протоколу №1 від 10.01.1982р.; 29.04.1996р. колгосп «ХХІІ ПАРТЗЇЗД» перейменовано в КАТП «Ракошинське», яке 15.02.2000р. реорганізовано в СТзОВ «Хлібороб-Ракошино»; 01.12.2006р. - звільнений з роботи за власним бажанням (протокол №2 від 01.12.2006р.) (а.с.9).

Наявними у матеріалах справи копіями списку працівників СТзОВ «Хлібороб-Ракошино», Додатком №13 та Наказів №35 та №12 підтверджено, що ОСОБА_2 працював на посаді «тракторист».

Відповідно ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондують із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.6 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 06.09.1973р. № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» до трудової книжки заносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність, відомості про роботу, переведення на іншу роботу, звільнення. Записи про найменування роботи або посади, на які прийнято працівника, провадяться: для робітників у відповідності з найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікованому довіднику робіт і професій робітників.

Згідно п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України від 12.08.1993р. №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій.

У довідці повинно бути відображено: періоди роботи, які зараховуються до спеціального трудового стажу, професія чи посада, характер виконуваної роботи, посилання на відповідні списки тощо. Додатково у довідці для трактористів-машиністів підприємства сільського господарства повинні вказати про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно ч.1 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій, окремих осіб, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі

В ході перевірки СТзОВ «Хлібороб-Ракошино», проведеної Управлінням 25.04.2014р. щодо достовірності видачі довідки №18, №24 від 24.03.2014р. про підтвердження колгоспного стажу роботи для призначення пенсії по гр.ОСОБА_2 за період з 10.01.1982р. по 01.12.2006р., а також довідки №20 від 24.03.2014р. про заробітну плату для обчислення пенсії, встановлено, що книгами обліку праці і розрахунків з членами колгоспу по тракторній бригаді за досліджуваний період та книгами по нарахуванню заробітної плати по «Автотракторний парк» за 2001-2006р. підтверджено, що суми заробітної плати згідно первинних документів, відповідають даним які вказані в довідці №20 від 24.03.2014р., порушень достовірності довідок №18, №20, №24 не виявлено (а.с.13-14).

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Мукачівського міськрайонного суду від 17.09.2014р. по цивільній справі за №303/5789/14-ц встановлено факт роботи ОСОБА_4 на посаді «тракторист» в колгоспі «ХХІІ ПАРТЗЇЗД», КАТП «Ракошинське» та СТзОВ «Хлібороб-Ракошино» в період з 10.01.1982р. по 01.12.2006р. (а.с.31).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо обґрунтованості позовних вимог та неправомірності дій ОСОБА_1 щодо відмови у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах та відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи періоди трудової діяльності на посаді тракториста з 10.01.1982р. по 01.12.2006р.

Аналіз норм чинного законодавства та встановлених судом першої інстанції обставин у справі, дає можливість колегії суддів прийти до переконання, що спеціальний трудовий стаж позивача на посаді тракториста понад 20 років підтверджено трудовою книжкою та поданими довідками. Вказане дозволяє вважати, що оскільки позивач досяг відповідного віку, має загальний стаж роботи більше 25 років, то відповідно має право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «в» ст.13 Закону «Про пенсійне забезпечення», а тому, враховуючи дату подання заяви про призначення пенсії пенсія за віком на пільгових умовах повинна бути призначена з 03.04.2014р.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Мукачево та Мукачівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А.Пліш