УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/17128/14-ц Головуючий у 1-й інст. Корицька В. О.

Категорія 2 Доповідач Галацевич О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Широкової Л.В.,Борисюка Р.М.,

з участю секретаря судового засідання Мишаковської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, треті особи- Костюченко ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування рішення виконкому та свідоцтва про право особистої власності,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 21 січня 2015 року,-

встановила:

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила: скасувати рішення виконкому Богунської районної ради м. Житомира від 02.08.1978 року за № 375 в частині зміни розмірів ідеальних частин співвласників у спільному праві на жилі будинки згідно з додатком №2; скасувати видане їй свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок від 09.08.1978 року №877 в частині зазначеної ідеальної долі 30/100, зазначивши таку долю - 33/100 на жилий будинок по АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову вказала, що згідно договору купівлі-продажу від 11.03.1967 року вона набула у власність 1/3 частину вказаного жилого будинку, що складало 33/100 його ідеальних долей. У жовтні 2014 року, перебираючи старі папери, вона виявила копію розрахунку нових ідеальних долей. Із даного розрахунку вона зрозуміла, що справа готовилась до суду, проте виконкомом Богунської районної ради народних депутатів 02.08.1978 року прийнято рішення №375, яким її частку у будинку визначено 30/100, чим фактично позбавлено права на 3/100 частин будинку, оскільки на підставі цього рішення їй було видано свідоцтво про право власності на зазначену у рішенні частку. Рішення виконкому, яке прийняте без додержання діючого на той час законодавства, за відсутності згоди учасників спільної часткової власності на зміну розміру часток співвласників будинку, а також видане на його підставі свідоцтво про право власності, вважає незаконними, такими, що порушують її право на належне їй нерухоме майно.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21 січня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким її позов задовольнити.

На її думку, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про сплив строку позовної давності, так як ст. 268 ЦК України не поширює цей строк на вимоги власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності. Вказала, що рішення Богунського районного суду м. Житомира № 2-529 від 23.04.1977 року, яким їй встановлено розмір частки 24/100 та на яке послався суд першої інстанції у своєму рішенні, не існує і долучена до матеріалів справи копія є підробкою. Дізнатись про порушення свого права вона не могла, оскільки працювала у іншій місцевості і не проживала у будинку, часто хворіла, а тому підстави для початку перебігу строку позовної давності також відсутні.

Заслухавши доводи осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 113 ЦК УРСР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом.

За змістом п. 26 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (зазначена Інструкція втратила чинність 19.01.1996 року), якщо один з власників спільного будинку з дозволу місцевого органу влади зробив прибудову або перебудову, внаслідок чого належна йому частка в загальній власності змінилась, і ніхто з співвласників цього не оспорює, орган комунального господарства, а де його немає - виконком місцевої Ради депутатів трудящих, за письмовою заявою співвласників і після належної перевірки, на підставі рішення виконкому про зміну часток, які належали співвласникам, і про оформлення права власності в нових розмірах, видає кожному з них замість правовстановлюючих документів, які вони мають, свідоцтва про право особистої власності на відповідну частку будинку (домоволодіння). Спори між співвласниками відносно належних їм часток у спільному будинку вирішуються судом в загальнопозовному порядку.

Тобто на зміну частки одного із співвласників будинку, який знаходиться у спільній частковій власності, необхідне волевиявлення усіх співвласників будинку. Спори вирішувались у судовому порядку.

Із матеріалів справи та матеріалів оглянутої інвентаризаційної справи у двох томах № 340 вбачається, що ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 11.03.1967 р. набула у власність 1/3 частину жилого будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Рішенням народного суду Богунського району м. Житомира від 13.04.1977 року у справі №2-529 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9 про встановлення ідеальних долей будинковолодіння співвласникам будинковолодіння по АДРЕСА_1 встановлений новий розмір ідеальних часток співвласників, зокрема ОСОБА_1 - 24/100 ідеальних часток. Як вбачається зі змісту рішення встановлення нових розмірів ідеальних часток співвласників відбулося в судовому порядку у зв'язку з прибудовою ОСОБА_7 та відмовою співвласників на зміну часток. Рішення набрало законної сили (а.с. 103-105).

24.01.1978 року ОСОБА_1 звернулась до БТІ з заявою про проведення реєстрації змін у зв'язку з проведеною добудовою (а.с. 155).

В подальшому, 12.04.1978 року позивач звернулась до БТІ із заявою, у якій просила провести реєстрацію самовільно збудованих нею добудов до будинку та встановити розміри ідеальних долей співвласників з урахуванням долей, які знаходяться в їх користуванні та видати нові правовстановлюючі документи. Зазначена заява була підписана, крім ОСОБА_1, іншими співвласниками - ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та цими ж особами були передані у БТІ правовстановлюючі документи на частки у будинку взамін на нові (а.с. 156).

25.04.1978 року працівниками БТІ було проведено обстеження домоволодіння на предмет встановлення фактичного користування співвласниками реальними частинами домоволодіння. Присутні вищевказані співвласники, у тому числі ОСОБА_1, при обстеженні домоволодіння при спільній згоді підтвердили визначені у акті реальні частини домоволодіння, якими вони користуються, про що свідчать їх підписи у цьому акті (а.с. 158).

07.07.1977 року виконкомом Богунської районної ради народних депутатів дозволено, як виняток, міжміському БТІ оформити відповідними документами та провести належну реєстрацію самовільно збудованих прибудов та внутрішнього переобладнання до частини будинку по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 157).

На підставі акту від 25.04.1978 року, 14.07.1978 року №43А-340 начальником БТІ проведений розрахунок ідеальних долей з урахуванням фактичного користування співвласниками ідеальними частками та визначено частку позивача 30/100 ідеальних долей у спільному праві власності на будинковолодіння (а.с. 159-160).

Таким чином, саме на підставі заяви ОСОБА_10 та волевиявлення всіх співвласників будинку на зміну ідеальних долей у зв'язку із проведеними прибудовами та фактичним користуванням співвласниками реальними частинами домоволодіння, 02.08.1978 року було прийнято рішення виконкому Богунської районної ради депутатів трудящих м. Житомира за № 375 «Про оформлення права особистої власності на жилі будинки», яким змінені розміри ідеальних частин співвласників у спільному праві на жилі будинки. Зокрема, частку ОСОБА_1 у домоволодінні по АДРЕСА_1 встановлено 30/100 ідеальних долей (а.с. 5, 123-124).

На виконання цього рішення у співвласників було вилучені правовстановлюючі документи та видані нові, в тому числі ОСОБА_1 видано свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок від 09.08.1978 року за № 877, у якому зазначено, що їй належить 30/100 ідеальних долей жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 6, 11).

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про обґрунтованість позову, застосування позовної давності та відмову у задоволенні позову у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Оскільки позов ОСОБА_10 не доведено, що у відповідності до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.

Доводи ОСОБА_1 про те, що рішення народного суду Богунського району м. Житомира від 13.04.1977 р. у справі №2-529 підроблене належними та допустимими доказами не підтверджені. Крім того, як свідчить відмітка на примірнику цього рішення, що міститься у матеріалах інвентаризаційної справи (т.2 арк. 125), останнє погашено у зв'язку із змінами ідеальних долей внаслідок добудови ОСОБА_10 Враховуючи, що така зміна ідеальних долей відбулася у 1978 році (після його ухвалення судом) з урахуванням фактичного користування співвласниками ідеальними частками та за їх згодою, зазначене рішення правового значення для вирішення спору немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 21 січня 2015 року скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: