Справа № 373/380/15-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2015 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Овдієнко К.М.
при секретарі Домантович О.П.
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
встановив :
ОСОБА_4, з урахуванням уточнених позовних вимог, проситьстягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 21553 ( двадцять одна тисяча п'ятсот п'ятдесят три ) грн. 92 коп., що за курсом Національного банку України станом на 12 березня 2015 року становить 1000 (одна тисяча) доларів США та судові витрати в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що між нею та відповідачем була досягнута домовленість про укладення попереднього договору купівлі-продажу належного останньому гаража, що знаходиться в АДРЕСА_1. Вона передала відповідачеві попередню оплату в рахунок суми за основним договором грошові кошти в сумі, що еквівалентна 1000 доларів США станом на 15.07.2015 згідно з офіційним курсом НБУ. 15.04.2014 приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу завірено заяву (попередній договір), за умовами якого основний договір мав бути укладеним до 01.01.2015. Цією ж заявою нотаріус засвідчив отримання відповідачем від позивача вказаної суми коштів в рахунок майбутнього продажу гаража. Договір купівлі-продажу не укладено через відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться об»єкт нерухомості.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 вимоги підтримали.
Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що 15.07.2014 він отримав від позивачки 11696 грн. як завдаток в забезпечення укладення договору купівлі-продажу належного йому гаража, який мав бути укладеним до 01.01.2015. Він зайнявся оформленням правовстановлюючих документів на гараж та земельну ділянку, на що витратив отримані від позивачки кошти. Між ними була домовленість про купівлю-продаж гаража за 9 тисяч доларів США, окрім цього позивачка додатково мала нести витрати на оформлення правовстановлюючих документів на його ім»я. У вересні 2014 року він повідомив позивачку про те, що документи на земельну ділянку прийняті до виконання, однак вона відмовилася від купівлі в нього гаража і почала вимагати переданий йому завдаток.
Сторони визнали, що в червні 2014 року вони домовилися укласти договір купівлі-продажу належного відповідачеві ОСОБА_3 гаража, який знаходиться в АДРЕСА_1 за 9000 доларів США не пізніше 01.01.2015.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
З показань свідків та письмових доказів судом встановлені такі обставини.
Згідно з договором дарування, посвідченим державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори 29.08.2006, ОСОБА_3 прийняв в дар від ОСОБА_5 гараж, розташований в АДРЕСА_1. Всупереч вимогам п.3.3. цього договору право власності відповідача не було зареєстроване в Переяслав-Хмельницькому МБТІ.
Право власності за ним на вказане нерухоме майно зареєстроване лише 26.06.2014, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 23520619.
Згідно з копією заяви, посвідченої 15.07.2014 приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_3 повідомив, що він отримав від ОСОБА_1 гроші в розмірі 11696 грн., що по курсу НБУ (1$=11,696 грн.) станом на 15.07.2014 року становить 1000 (одну тисячу) дол. США, в рахунок майбутнього продажу гаража, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3 також повідомив, що договір відчуження (купівлі-продажі, дарування), за яким він виступає як продавець, а ОСОБА_1- як покупець, буде укладено ними до 01 січня 2015 року.
Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради шостого скликання від 28.08.2014 № 38-62-У1 ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку для ведення індивідуального гаражного будівництва, орієнтовною площею 30 кв.м., розташовану в межах м. Переяслава-Хмельницького по АДРЕСА_1.
04.09.2014 ОСОБА_3 уклав з ТОВ «РЕГІОНЗЕМСЕРВІС» договір на розробку проекту землеустрою на зазначену земельну ділянку.
Свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що її чоловік отримав від ОСОБА_1 близько 11 тисяч гривень завдатку за укладення договору купівлі-продажу гаража, які він витратив для оформлення реєстраційних документів на гараж і земельну ділянку. Коли він повідомив по телефону ОСОБА_1 про те, що документи на землю направлені до Києва, вона відмовилася купувати гараж.
Свідок ОСОБА_7 показав, що він чув розмову сторін поблизу гаража по АДРЕСА_1, коли позивачка запитала відповідача: чому він не продає гараж та не повертає їй кошти? Відповідач сказав, що гараж він продавати не буде, бо між ними існує договір. Кошти повертати не збирається, бо це був завдаток, який він витратив на виготовлення документів.
На час розгляду справи в суді відповідач не має правовстановлюючого документа на земельну ділянку, на якій розміщено об»єкт нерухомості.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст.ст. 546,547,570,635,657 ЦК України.
Відповідно до ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку(у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умовиосновного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку(у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язанняможе забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Правочинщодо забезпечення виконання зобов'язання, відповідно до ст.547 ЦК України вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договоромплатежів, на підтвердження зобов'язанняі на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Суд дійшов до висновку, що попередній договір про укладення договору купівлі-продажу гаража між сторонами не було укладено, оскільки нотаріально посвідчену заяву відповідача, якою він повідомив про отримання від позивачки коштів в рахунок майбутнього продажу гаража, не можна вважати договором. Усна угода між сторонами про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу не відповідає вимогам ст.ст. 635,657 ЦК України, згідно з якими попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, якою для договорів купівлі-продажу нерухомого майна є письмова форма та нотаріальне посвідчення.
Окрім цього, зобов»язання між сторонами укласти в майбутньому договір купівлі-продажу гаража не було забезпечене завдатком, оскільки письмово договору між сторонами укладено не було. За таких обставин передану позивачкою відповідачеві суму суд визнає авансом.
Аванс має бути повернутий позивачці у розмірі, що по курсу НБУ на час розгляду справи судом еквівалентна 1000 доларів США.
Виходячи з курсу 1$=23,1906 грн., вказана сума становить 23190,6 грн.
Оскільки заявлена позивачкою сума не перевищує вказаного розміру і вона не збільшувала своїх вимог у ході розгляду справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі ст.ст. 546,547,570,635,657 ЦК України, керуючись ст.ст.10,60,210,212,213,214 ЦПК України , суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштівзадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований в АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, - 21553 (двадцять одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три) грн. 92 коп., що за курсом Національного банку України станом на 12 березня 2015 року становить 1000 (одна тисяча) доларів США, та судові витрати в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя