Справа № 22ц - 1297/2008                                    Головуючий 1 інстанції - Скнаріна Н. М.

Доповідач - Мартинюк В. І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2008 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Мартинюка І. В.,

суддів: Темнікової В. І. Ступіної Я. Ю.,

при секретарі Хурсякової О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Луганську справу за апеляційною скаргою ДП "Антрацит" на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 27 грудня 2007 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП "Антрацит" про стягнення матеріальної шкоди,  заподіяної внаслідок порушення Гірничного Закону України, -

встановила:

05 грудня 2007 р. ОСОБА_1звернувся в Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області з позовом до ДП "Антрацит" про стягнення матеріальної шкоди,  заподіяної внаслідок порушення Гірничного Закону України,  в якому просив стягнути з відповідача на його користь проведену ним оплату за комунальні послуги - електроенергію за період з березня по листопад 2007 року та газ за період з березня по червень 2007 року у сумі 382 грн. 92 коп. та судові затрати у сумі 4грн.25 коп.

Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду. Луганської області від 27 грудня 2007 р. позовОСОБА_1 до ДП "Антрацит" був задоволений повністю. Суд вирішив стягнути з ДП "Антрацит" на користь ОСОБА_1382 грн. 92 коп.,  судові затрати у сумі 4 грн. 25 коп.,  а всього 387 грн. 17 коп. та судовий сбір в сумі 51 грн.,  а також витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

ДП "Антрацит" не погодившись з зазначеним рішенням,  подало до суду заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу,  в якій просить рішення суду скасувати і постановити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  При цьому відповідач в скарзі посилається на те,  що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явилися,  але були повідомлені про час і місце розгляду справи належним чином.

Вислухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів

апеляційної скарги,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів апеляційного суду вважає,  що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав: Згідно  ст.  10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же,  зберігаючи об'єктивність і неупередженість,  лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів,  встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади,  експертиз або окремих осіб. Згідно  ст.  11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно  ст.  60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як убачається з матеріалів справи,  судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови. Судом були досліджені і оцінені в їх сукупності всі докази,  надані сторонами,  відповідно до вимог  ст.  212 ЦПК України. Виходячи з наданих сторонами доказів,  суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог позивача.

Постановляючи рішення по справі суд виходив з того,  що ним були встановлені факти про те,  що позивач працював на шахті "Крепінська" ДП "Антрацит". Він мешкає в багатоповерховому будинку з центральним опаленням,  але з жовтня 2004 р. в будинку введено індивідуальне опалення газом.

Згідно ксерокопії квитанцій позивачем ОСОБА_1 було сплачено за комунальні послузи - електроенергію за період з березня по листопад 2007 року та газ за період з березня по червень 2007 року у сумі 382 грн. 92 коп. (а. с 10 - 11).

Також суд виходив з того,  що відсутність порядку сплати коштів підприємств до місцевих бюджетів на ці цілі та не приведеність у відповідність з Гірничим Законом України інших нормативних актів не є підставою для відмови в наданні позивачеві пільг,  передбачених Гірничим Законом України,  оскільки в Україні відповідно до  ст. 8 Конституції України визначається і гарантується верховенство права і відсутність законодавче визначеного механізму реалізації цього права не може бути підставою для відмови в реалізації права людини,  встановленого Законом України. Тому судом було стягнуто з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на оплату комунальних платежів за електроенергію та газ.

Вказані обставини та висновки суду першої інстанції підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам закону,  зокрема ч. 7,  8  ст.  43 Гірничого Закону України.

Доводи апеляційної скарги про те,  що рішення суперечить ч. 8  ст.  43 Гірничого Закону України,  так як згідно цієї норми права підприємство повинно перераховувати кошти на ці потреби до місцевого бюджету,  а не виплачувати суми своїм робітникам чи пенсіонерам не заслуговують на увагу,  так як судом було встановлено,  що відповідачем кошти на ці цілі до місцевого бюджету не сплачувались через відсутність законодавче визначеного механізму здійснення таких перерахунків. Але позивачем витрати на оплату комунальних послуг за спожиті газ та електроенергію були реально понесені. За таких обставин не буде суперечити суті закону стягнення коштів,  понесених позивачем на оплату за електроенергію та газ відразу з відповідача на користь позивача поза передбаченого порядку розрахунку - тобто перерахунку спочатку коштів відповідачем до місцевого бюджету,  а потім наданням цієї пільги вже позивачеві за

рахунок місцевого бюджету. Те,  що деякі Закони та інші нормативні акти досі не приведені у відповідність з Гірничим Законом України дійсно не є підставою для відмови в наданні позивачеві пільги,  передбаченої Гірничим Законом,  бо в Україні згідно  ст.  8 Конституції України визнається і гарантується верховенство права,  а відсутність законодавчо визначеного механізму реалізації цього права не може бути підставою для відмови в реалізації права людини,  встановленого Законом.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції,  та не є підставою для скасування рішення суду.

Керуючись п. 1 ч. 1  ст.  307,   ст.  308,  п. 1 ч. 1  ст.  314,   ст.  315,   ст.  317,   ст.  319 ЦПК України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДП "Антрацит" на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 27 грудня 2007 р. відхилити.

Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 27 грудня 2007 р. залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.