Справа № 22ц-403/08 Головуючий в суді 1 інстанції: Нестеренко Н. В.
Категорія 21 Доповідач: Медведєв А.М.
УХВАЛА
Іменем України
10 квітня 2008 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Медведєва A.M., Суддів: Заїки В.В., Фарятьєва C.O. При секретарі: Іщенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Луганської області в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 29 жовтня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кіровську Луганської області про стягнення недонарахованих та невиплачених щомісячних страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що відповідачем з 1 березня 2002 року до 1 липня 2007 року при вирішенні питання про перерахунок страхових виплат, які йому сплачуються у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, замість коефіцієнту зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики застосовувався коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, що призвело до не нарахування та зменшення цих виплат. Тому просив стягнути з відповідача на його користь 2658, 20 грн. недоплачених страхових виплат за період з 01 березня 2002 року по 01 липня 2007 року та зобов'язати відповідача з 01 липня 2007 року щомісячно сплачувати йому страхові виплати у розмірі 339, 06 грн. до наступного перерахунку.
Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 29 жовтня 2007 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з рішенням суду не згоден, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
\
Так, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року, страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Частиною 2 ст. 16 Закону № 1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання страхувальниками та застрахованими.
Частиною 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року передбачається перерахування сум щомісячних страхових виплат у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року.
Згідно з п. 4.4.2. - 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року №7 (діючого на час виникнення спірних відносин), - при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.
Перерахування щомісячних страхових виплат провадиться з урахуванням вимог абзацу третьої частини першої статті 34 базового Закону № 1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року, а саме: у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року), обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.
При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.
Аналогічна норма міститься і в новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24, згідно з п.п. 3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Зазначений порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до Закону № 1105- ХІУ від 23 вересня 1999 року, до якого внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-У, що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких пункт 7 статті 17 Закону № 1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
З матеріалів справи вбачається, що Відділенням проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачеві у відповідності з
постановами правління Фонду від 14 липня 2001 року, від 29 березня 2002 року, від 27 березня 2003 року, від 20 березня 2004 року, від28 березня 2005 року та від 27 вересня 2006 року, в кожній з яких зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.
Таким чином, проведений Відділенням перерахунок належних позивачеві щомісячних страхових виплат грунтується на вимогах закону, а тому висновок суду в оскаржуваному рішенні було зроблено у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року.
За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо неправильності застосування судом першої інстанції матеріального права при вирішенні даної справи, не обґрунтовані, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не заслуговують на увагу.
Беручи до уваги, що судом при вирішенні спору правильно застосовані норми матеріального права, додержані вимоги процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне судове рішення залишити без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Кіровського міського суду Луганської області від 29 жовтня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кіровську Луганської області про стягнення недонарахованих та невиплачених щомісячних страхових виплат - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена з дня її проголошення у касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.