Справа № 1-34            2009р.

ВИРОК

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            29 січня 2009 року               Томашпільський районний суд Вінницької області

            в складі головуючого:                 Пилипчука О.В..

            при секретарі                       Слободянюк Т.М.

            з участю прокурора             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашполі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта - середня, неодруженого, раніше  судимого: 26.03.2008 року Тульчинським районним судом по ст.189 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки; 03.10.2008 року цим же судом по ст.289 ч.2 КК України до 5 років 6 місяців  позбавлення волі,

в скоєні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України

       В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1,  засуджений 26 березня 2008 року Тульчинським районним судом по ст.189 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки.

           Крім того,ОСОБА_1 був засуджений 3 жовтня 2008 року цим же судом по ст.289 ч.2 КК України до 5 років 6 місяців  позбавлення волі, однак  на шлях виправлення не став і знову вчинив тяжкий злочин за наступних обставин.

Так, 29 жовтня 2008 року біля 15 години дняОСОБА_1,повторно, продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння в житловому будинку громадянки  ОСОБА_3, проживаючої по АДРЕСА_2, умисно,з метою відкритого викрадення чужого майна, вчинив пограбування , що не є  небезпечним для життя і здоров»я потерпілої, що виразилося в тому, що він, схопивши руками за одяг господарки, почав вимагати у неї гроші, де наніс два удари в область обличчя, після чого відкрито викрав 180 гривень, після чого з місця пригоди зник, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вищевказану суму.     

            В судовому засіданніОСОБА_1 винуватість в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, і вважає, як і інші учасники судового процесу за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом. З"ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз"яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом підсудних, оскільки фактичні обставини справи та цивільний позов ніким не оспорюється.

              По суті пред'явленого обвинувачення підсуднийОСОБА_1 пояснив, що 3 жовтня 2008 року  Тульчинський районний суд засудив його за ст.289 ч.2 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

       29 жовтня 2008 року біля  11.30 годин він вийшов з дому і пішов в ліс с.Журавлівка Тульчинського району по гриби. Проходячи повз ліс,  зустрів односельчанина  діда ОСОБА_4, який попросив його завести  того в с.Касіянівку, так як той кудись направлявся до якоїсь жінки. Він погодився. Дід  ОСОБА_4 сказав, що в нього є літра пива та пляшка горілки. Прийшли вони до будинку баби ОСОБА_3, яка проживає в с.Касіянівка Томашпільського району, це було після обіду. Господарка запросила їх до будинку. До цього він її ніколи не бачив і не знав. Вони сіли за стіл троє і почали розпивати спиртні напої. Пили горілку, запивали пивом. Потім господарка принесла браги і вони і її пили. Закушували ковбасою, тушеним м»ясом.  Коли вони розпили пляшку горілки, то дід ОСОБА_4 сів на ліжко і від алкогольного сп»яніння почав куняти, а баба ОСОБА_3 вийшла у веранду і готовила м»ясо. Під час того, коли господарка вийшла в іншу кімнату він вирішив її пограбувати . Коли та зайшла до кімнати,  він підійшов до неї, схопив руками за одяг і почав вимагати у неї гроші, при цьому наніс два удари  долонею по обличчю .Господарка  ОСОБА_3перелякалася і сказала, що гроші є. Він її на мить відпустив від себе, щоб вона взяла гроші.  Дід в цей час прокинувся від того, що баба ОСОБА_3почала голосно кричати. Він побачив, що дід ОСОБА_4 піднімається з ліжка, після чого звернув увагу на господарку, у якої в руках знаходилися гроші. Звідки вона їх взяла він не знає. Далі підсудний  з рук господарки видер гроші,  штовхнув діда ОСОБА_4, який впав на постіль , і   втік з будинку. По дорозі, коли біг то перерахував гроші і там виявилось 160 гривень  , де купюри всі були по 10 гривень. Полями побіг в с.Журавлівка. Гроші він потратив на придбання спиртних напоїв, цигарок та продуктів харчування.

Заслухавши показання підсудного ОСОБА_1, суд вважає, що його винність у скоєнні злочину доведена і його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров»я особи, вчинений повторно.

            Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується з негативної сторони.

            До обставин, що пом»якшують покарання підсудному, суд відносить його щире каяття у скоєному злочині.

            До обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд відносить  вчинення злочину щодо особи похилого віку та в стані алкогольного сп»яніння .

Крім того, суд враховує , що підсуднийОСОБА_1 раніше судимий 3 жовтня 2008 року  Тульчинським районним судом за ст..  289 ч 2 КК України до п»яти років і шести місяців позбавлення волі,  тому йому підлягає призначенню покарання із застосуванням ст.. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої міри покарання за попереднім вироком  у виді позбавлення волі, яке він повинен відбути реально.

            Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь 180 грн, матеріальної шкоди , підлягає повному задоволенню, так як підсудний його визнав .

            На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

                                                           З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити покарання  у виді  5 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.. 71  КК України  підсудному ОСОБА_1.  частково приєднати не відбуте покарання за вироком Тульчинського районного суду від 3 жовтня 2008 року  і остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у виді 5 років і 8 місяців позбавлення волі.

             Строк відбування покарання рахувати з 4 листопада 2008 року.

  Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, 180 грн (сто вісімдесят ) грн.,  заподіяної злочином матеріальної шкоди.

              Запобіжний захід ОСОБА_1. до вступу вироку у законну силу залишити попередній - утримання під вартою.

         На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.     

           Суддя