Справа 22ц-112 2009 р. Головуючий по 1 інстанції
№
Категорія: № 45 Фай В.Г.
Доповідач в апеляційній Інстанції
Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 p. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 1 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Драбівська селищна рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
встановила:
03.03.2008 р. ОСОБА_2.3вернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, третя особа Драбівська селищна рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що згідно рішення Драбівської селищної Ради від 28.10.2003 р. за № 15/6 йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 32 га по АДРЕСА_1.
Відповідачка на протязі останніх років протиправно захопила його земельну ділянку по червоній лінії шириною 0, 35 м, довжиною 160 м, площею 0, 05605 га, що стверджується актом присадибного землекористування громадян Драбівської селищної Ради від 11.07.2007 р. Своїми протиправними діями відповідачка позбавляє його можливості на отримання технічної документації із землеустрою, щодо отримання в подальшому державного акту на право приватної власності на вказану земельну ділянку. На його неодноразові вимоги щодо припинення протиправних дій та повернення земельної ділянки не реагує, що змусило його звернутись до суду за захистом порушених прав.
Просив суд зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ним земельною ділянкою площею 0, 32 га по АДРЕСА_1. Стягнути з відповідачки понесені судові витрати.
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 1 грудня 2008 року позовні вимоги задоволені частково. Відновлено розмір земельної ділянки позивача ОСОБА_2, яка розташована по АДРЕСА_1 та приведено її у відповідність з розмірами в 0, 32 га, які обліковуються даними земельно-кадастровогої книги № 1 Драбівської селищної ради та в відповідності з актом на право користування присадибною земельною ділянкою, виданого бувшим колгоспом ім. Суворова та Драбівською селищною радою на ім'я ОСОБА_3 розмірами 160 м х 20 м.
Зобов'язано відповідачку ОСОБА_1 усунути перешкоди позивачу ОСОБА_2 користуватися присадибною земельною ділянкою шляхом встановлення межових знаків у відповідності з зазначеними розмірами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати : 8, 50 грн. за сплату судового збору, 7, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права скасувати, ухвалити нове рішення, яким збільшити ОСОБА_2 3емельну ділянку до встановленого розміру за рахунок земельної ділянки відповідачки по закінченню розташування надвірних будівель вздовж межових знаків.
При цьому посилається на те, що суд при вирішенні спору не з'ясував причину зауваження земельної ділянки позивача по червоній лінії, яка полягає в тому, що ОСОБА_2. уступив частину своєї земельної ділянки іншому суміжному землекористувачу ОСОБА_4, у зв'язку з чим земельна ділянка не відповідає документальним даним.
Крім того, рішенням суду фактично змінені розміри її земельної ділянки по ширині по червоній лінії з 20 до 18, 8 м. Також, суд не дослідив розташування будівель на її присадибній ділянці, що в разі виконання рішення унеможливлює їх обслуговування.
Разом з тим апелянт погоджується на те, що земельна ділянка позивача не відповідає даним, документально підтвердженим, згідна на зменшення земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні, проте лише за межами розташування житлового будинку та надвірних споруд.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її частково задовольнити.
Задовольняючи позовні вимоги позивача районний суд виходив з того, що позов є обґрунтований.
Судова колегія вважає, що справа була розглянута з порушенням норм матеріального та процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Згідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до положень ст. 214 наведеного Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
За статтею 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно зі ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори в межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні
громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори розмежування меж районів у містах.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. № 7, згідно зі статтею 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішеннями органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2., згідно до свідоцтва на право особистої власності НОМЕР_1 від 03.12.1996 р. являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 а. с. 9.
Як вбачається з акту виданого колгоспом ім. Суворова, без номера та дати видачі, ОСОБА_3 - батьку позивача в користування було надано присадибну земельну ділянку розміром 20 м х 160 м площею 0, 32 га а. с 8.
У відповідності до договору купівлі-продажу від 15.11.1978 р. ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_1 купила будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_2 а. с. 78.
Згідно до плану присадибної земельної ділянки, який міститься в акті виданому колгоспом ім. Суворова, без номера та дати видачі, ОСОБА_5 в користування була надана земельна ділянка розмірами: по червоній лінії шириною 20 м, довжиною 160 м, в кінці городу шириною 18 м, площею 0, 30 га, яка після продажу домоволодіння, у тому ж розмірі, перейшла в користування до відповідачки а. с. 23.
Судом апеляційної інстанції було досліджено книгу обліку присадибних земельних ділянок по смт. Драбів, в якій обліковуються земельні ділянки по вулиці Тельмана та мається схематичне їх зображення. Згідно схем розмір земельних ділянок по червоній лінії, як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1, є однаковим та становить 20 м. Разом з тим, розмір суміжної з позивачем земельної ділянки ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 по червоній лінії збільшений з 18 м до 19 м.
З акту про перевірку присадибного землекористування громадян від 28.05.2008 р. вбачається, що відповідно до земельно-кадастрової книги № 1 за сторонами обліковуються земельні ділянки розміром: ОСОБА_2. - 0, 32 га, ОСОБА_1 - 0, 30 га. Фактично по обмірах в користуванні ОСОБА_2 3находиться 0, 3159 га, ОСОБА_1 -0, 3112 га.
При цьому, згідно до схеми суміжних земельних ділянок, по червоній лінії їх розмір становить у ОСОБА_2 19, 7 м, а у ОСОБА_1 - 19, 10 м, що фактично не відповідає розмірам по червоній лінії зазначеним у наведених вище актах, які, як зазначалось, у ОСОБА_2 і у ОСОБА_1 є однаковими та складають 20 м.
Крім того інші розміри, як по довжині так і по ширині зазначені в акті не відповідають розмірам наведеним у планах присадибних земельних ділянок. Так розміри земельної ділянки ОСОБА_2 по довжині становлять 157, 6 м і 166, 13 м, а у ОСОБА_1 166, 13 та 158, 1. По ширині в кінці земельних ділянок у ОСОБА_2 19, 3 м, у ОСОБА_1 19, 2 м.
Комісія за результатом проведеної перевірки дійшла висновку, що доцільно використовувати земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 3гідно фактичних обмірів проведених 28.05.2008 p., а для точніших розмірів звернутись в земельно-кадастрове бюро чи іншу організацію для приватизації земельної ділянки. З висновками комісії погодились і сторони у справі.
Як пояснили в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та представник Драбівської селищної ради земельні ділянки сторін, в частині де розміщені житлові будинки та надвірні споруди, відокремлені одна від одної парканом із сітки, який побудований понад двадцять років тому і фактично являється межовою спорудою.
Незважаючи на викладене суд у своєму рішенні відновив розмір земельної ділянки ОСОБА_2 та привів її у відповідність з розмірами в 0, 32 га, які обліковуються даними земельно-кадастрової книги № 1 Драбівської селищної ради та у відповідність з актом на право користування присадибною земельною ділянкою, виданого колгоспом ім. Суворова та Драбівською селищною радою ще батькові позивача ОСОБА_3 , а саме розмірами 160 м х 20 м.
Проте в ході розгляду справи суд не перевірив, саме на підставі яких рішень сторонам, як правонаступникам власників житлових будинків, в користування надавались земельні ділянки та чи встановлювались після винесення вказаних рішень межі землекористування в натурі.
Суд також не визначився щодо предмета даного спору, не з'ясував, які вимоги заявляє позивач - про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою чи про встановлення меж.
Незважаючи на те, що в позовній заяві вказується на порушення порядку й усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, проте при цьому не вказується, яким саме чином це повинно бути зроблено, крім того, коли мало місце порушення з боку відповідачки, суд своїм рішенням зобов'язав відповідачку усунути перешкоди в користуванні присадибною земельною ділянкою шляхом встановлення межових знаків у відповідності до визначених судом розмірів, тим самим суд своїм рішенням встановив межі землекористування, що протирічить ст. 158 ЗК України , а також фактично вийшов за межі заявлених позовних вимог.
Крім наведеного слід зазначити, що судом першої інстанції не виконані вказівки апеляційного суду, викладені в ухвалі від 30.07.2008 p., які у відповідності до ч.2 ст. 311 ЦПК України є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи, а саме не притягнуто до участі у справі в якості відповідача Драбівську селищну Раду, не призначив по справі експертизу.
Не проведення судової експертизи позбавляє суд апеляційної інстанції ухвалити нове рішення у справі, у зв'язку з тим, що відсутні докази про місце розташування будинків та надвірних споруд на суміжних земельних ділянках сторін, що в свою чергу впливає на можливість їх обслуговування в подальшому, відповідно до ДБН.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 1 грудня 2008 року скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до Драбівського районного суду Черкаської області в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.