Справа №22- ц- 816/09р.                                                                   Головуючий 1 інстанції

Категорія: відшкодування матеріальної                                         Журавель В.А.

та моральної шкоди                                                                          Доповідач- Гальянова І.Г.

                                                                     РІШЕННЯ

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

      25 лютого 2009  року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                           Головуючого-судді:       Міненкової Н. О.

                            суддів:                            Гальянової І.Г.

                                                                    Ларенка В.І.

                            при секретарі:                Григоренко К.Ю.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського  районного суду м. Харкова 01 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунальному підприємству „Харківські теплові мережі” комунальному підприємству „Жилкомсервіс”, третя особа  у справі : КВЖРЕП Червоно заводського району м. Харкова про відшкодування шкоди.

                                                             ВСТАНОВИЛА :

     у квітні 2007 року позивачі звернулись у суд з позовом в якому просили стягнути з відповідачів заподіяну внаслідок залиття їх квартири майнову шкоду у розмірі 7367 грн. та моральну шкоду, розмір якої визначали у 5000 грн.

     Свої вимоги обґрунтовували тим, що їм на праві спільної сумісної  власності належить квартира АДРЕСА_1.

      З вересня 2006 року  по січень 2007 року вони зробили у зазначеній квартирі капітальний ремонт, а 26.02.2007 року відповідачі, які мешкають на третьому поверсі в кв.4, яка розташована над їх квартирою за вказаною адресою, затопили їх квартиру гарячою водою, а також магазин, який знаходиться на першому поверсі. Вказане залиття сталось внаслідок пошкодження труби центрального опалення у кухні, що знаходиться у квартирі відповідачів та належить їм, як обладнання приватного житла.

      Внаслідок зазначеного залиття , згідно складеного робітниками КЖЕП-61 акту ,були пошкоджені : у кухні- поклеєні шпалерами стіни, стеля з пластику та  площа залиття становить близько 20 кв.м.; у коридорі- підлога з паркету; у кімнаті  - стіни поклеєні шпалерами площею 35 кв.м , стеля 15 кв. м. та підлога із паркету ; у іншій кімнаті стіна із гіпсокартону, всі стіни, поклеєні шпалерами та підлога із паркету.

        Внаслідок залиття квартира потребує термінового ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо.

        Крім того вважають, що вказаними діями їм спричинено моральну            ( немайнову ) шкоду, розмір якої визначають у 5000 грн.

         Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 позовні вимоги позивачів не визнали. В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_4 та її представник ,заперечуючи факту розриву труби центрального опалення у  квартирі 4, пояснили суду, що у 2006 році, у зв”язку з відсутністю у кухні радіатору опалювання, за допомогою слюсарів КЖЕП-61 Червонозаводського району , до яких звернулись з усним проханням , встановили вказаний радіатор. Залиття квартири сталось внаслідок встановлення неякісної деталі на різьбовому з”єднанні , а тому, вважали що вини у спричиненні позивачам шкоди не має.

        Відповідачі ОСОБА_1 , в особі  в судовому засіданні суду першої інстанції пояснили, що сантехнічні заходи по встановленню радіатора та необхідних для цього робіт на стояку центрального опалення на кухні були проведені у серпні 2006 року працівниками КЖРЕП -61 , яке на той час було балансоутримувачем будинку, і повинен був двічі на рік проводити перевірку внутрішньо будинкових систем, а тому за завдану позивачам шкоду, повинен відповідати КП „Жилкомсервіс”, який з 22.02.2007 року став балансоутримувачем зазначеного будинку.

       Відповідач КП ” Жилкомсервіс”, в особі свого представника, позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що на підставі укладеного між ним та КП „Харківські теплові мережі”, останнє відповідає за справність, працездатність та регулювання будинкових систем теплопостачання. Також зазначив на те, що вказаний будинок був прийнятий на баланс 28.02.2007 року, а також на те, що відповідачі як власники квартири повинні в належному стані її утримувати та за власні кошти провадити ремонт.

       Відповідач КП „Харківські теплові мережі”, в особі свого представника, позивні вимоги позивачів не визнав, посилаючись на те, що з 01.03.2007 року, на підставі укладеного між ним та КП „Жилкомсервіс” договору надає послуги по аварійно-диспетчерському обслуговуванню будинку. Причиною розриву стояка центрального опалення в квартирі могло бути незадовільний технічний стан трубопроводу, або несанкціоноване втручання в стояк з боку власників квартири. На момент залиття  квартири, КП „Жилкомсервіс” та КВЖРЕП несли відповідальність за проведення поточного ремонту внутрішньо будинкових систем.

         

     Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2008 року, позовні вимоги  задоволені частково. З відповідачів на користь позивачів солідарно стягнуто 7367 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн.-моральної шкоди .З відповідачів також солідарно на користь позивачів стягнуто судові витрати у справі: судовий збір у сумі 73грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., на правову допомогу у сумі 250 грн. та по проведенню незалежної оцінки завданої шкоди у сумі 400 грн., а всього 753 грн.     

      В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог.

     Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та наданим сторонами доказам. Наводить ті ж підстави, що і в суді першої інстанції, а також посилається на недоведеність позивачами спричинення їм  матеріальної шкоди та відсутність як вини ,так і причинного зв”язку між його діями та спричиненні позивачам  такої шкоди.

      Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

       Згідно до вимог  ст. 319 ЦК України , власність зобов”язує та власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, а  статтями  322, 323 ЦК України, встановлено зобов”язання власника утримувати майно, що йому належить, а також те, що ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження( псування) майна несе його власник.

      Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та сторонами не заперечується, що  позивачі є власниками квартири  НОМЕР_1, а відповідачі - квартири АДРЕСА_2 та 26.02.2007 року із квартири відповідачів, сталося залиття квартири позивачів.

       Також судом встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та відповідачами не спростовано, що вказане залиття відбулося після несанкціонованого їх  втручання  в стояк централізованого опалення, який знаходиться в їх квартирі, при встановленні у кухні радіатора опалення, який до цього в кухні був відсутнім, тобто відповідачі встановили радіатор на свій ризик.

      Доказів, які б свідчили, що прорив труби  центрального опалення стався внаслідок її технічного зносу , тобто з вини КП „Жилкомсервіс”, чи вини КП „Харківські теплові мережі”, відповідачі суду не надали.

       Судом також встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та відповідачами не спростовано, що внаслідок залиття квартири позивачів, їм спричинена матеріальна шкода в розмірі 7367 грн.

       За таких обставин, суд обґрунтовано стягнув зазначену шкоду солідарно з відповідачів, а доводи, викладені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом розгляду у суді першої інстанції, суд дав їм належну оцінку та зазначених висновків не спростовують.

      Згідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

       Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та відповідачами не спростовано, що внаслідок зазначених вище їх дій було пошкоджено майно позивачів, а тому прийшов до обґрунтованого висновку, як про наявність такої шкоди, так і вини відповідачів у її спричиненні та вірно визначив її розмір.

      Доводи, викладені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, висновків суду і в цій частині не спростовують.

       Між тим, судова колегія не погоджується з висновком суду щодо стягнення з відповідачів на користь позивачів судових витрат у справі, а саме витрат, пов”язаних з оцінкою завданої їм шкоди у сумі 400 грн. з таких підстав.

       Згідно зі ст. 88 ЦПК України  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

        Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов”язаних з розглядом справи. До витрат, пов”язаних з розглядом справи ,належать : витрати на інфармаційно- технічне забезпечення ; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників , пов”язаних з явкою у суд; витрати , пов”язані з проведенням огляду доказів за місцем їх розташування та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи, витрати, пов”язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

       Із матеріалів справи вбачається, що на замовлення позивачів, приватним торгівельно-промисловим підприємством фірмою „Інженер” 05.03 2007 року, тобто ще до  звернення його у суд та відкриття провадження у справі , проведено дослідження по оцінки матеріальної шкоди, спричиненої жилій нерухомості, вартість якої у сумі 400 грн. оплатив позивач.

       Таким чином, понесені позивачами витрати на оплату замовленого ними дослідження не є судовими, а тому не можуть присуджуватись на їх користь з відповідачів у зв”язку з ухваленням рішення на їх користь.

      За таких обставин, рішення слід частково змінити та зменшити розмір стягнення з відповідачів на користь позивачів понесених ними судових витрат до 353 грн.

      В іншій частині, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

        Керуючись ст.ст.303, 304, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 316, 317, 319, 218 ЦПК України, судова колегія ,-

                                                              ВИРІШИЛА :

 

        апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

        Змінити рішення Червоно заводського  районного суду м.Харкова від 01 грудня 2008 року , скасувавши його в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1,ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судових витрат пов”язаних з проведенням незалежної оцінки завданої шкоди в сумі 400 грн. та в цій частині позивачам , відмовити. Зменшити загальну суму солідарного стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судових витрат до  353 грн. В іншій частині рішення  залишити без змін.

        Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

       

         Головуючий, суддя:

 

         Судді :