Справа № 22-ц -782\2009. Головуючий 1 інст. Богдан М.В.
Категорія про стягнення
шкоди доповідач Ларенок В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Міненкової Н.О.
суддів - Ларенка В.І., Гальянової І.Г.,
при секретарі - Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 4 грудня 2008 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановила:
У квітні 2008 року позивач ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 1.10.2004 року біля 20 год. 40 хв. ОСОБА_1 на автомобілі «Опель-рекорд» державний номер НОМЕР_1 без відома власника автомобіля ОСОБА_3, рухався на автодорозі Харків-Сімферополь зі сторони м. Мерефа. На відстані 40 км. 880 м. ОСОБА_1 допустив виїзд на смугу зустрічного руху і зіткнувся з автомобілем ВАЗ 21053 під його керуванням, який рухався назустріч. Після зіткнення ОСОБА_1 з місця зіткнення втік. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася згідно з висновком автодорожньої експертизи від 2.12.2004 року з вини відповідача.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди його автомобілю завдано технічні пошкодження, вартість яких згідно висновку авто товарознавчої експертизи становить 16 096 грн. 04 коп.
Вказані обставини були встановлені постановою Харківського районного суду Харківської області від 06.03.2008 року про припинення кримінальної справи за
звинуваченням ОСОБА_1 на підставі ст. 48 КК України та ст. 1 п. «б» ст. 6
Закону України «Про амністію»
Крім того позивач вказав, що в результаті ДТП йому заподіяно тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи є тяжкими тілесними ушкодженнями. Після ДТП він знаходився на стаціонарному лікуванні і вартість його лікування, яка складається з витрат на придбання медичних препаратів, рентгенівських знімків, обстежень, консультацій, становить 1 694 грн. 09 коп.. Тому вважає, що в результаті ДТП протиправними діями ОСОБА_1 йому завдано матеріальну шкоду на загальну суму 17 790 грн. 13 коп.
Діями відповідача, з вини якого сталася ДТП йому також завдано моральну шкоду, оскільки на протязі тривалого часу він відчував фізичний біль, страждання з приводу тяжких ушкоджень та пошкодження його майна. Оскільки він тривалий час знаходився на лікарняному, були порушені його нормальні життєві зв'язки. Після отриманих тілесних ушкоджень у нього розвинулася гіпертонічна хвороба, крім того його було звільнено з роботи. Тому вважає, що діями ОСОБА_1 йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 25 000 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що він не є власником автомобіля «Опель-рекорд». Що він взагалі ним не управляв. Автомобіль належить ОСОБА_3.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 4 грудня 2008 року позов ОСОБА_2 задоволений частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 17 790 грн. 13 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та судовий збір у розмірі 51 грн.
Не погоджуючись із таким рішенням районного суду, в апеляційної скарзі відповідач просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. Наводить ти ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції. Крім того посилається на те, що розмір відшкодування моральної шкоди не відповідає ні вимогам розумності та справедливості.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального й процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Так, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 районний суд правомірно виходив з того, що з вини відповідача ОСОБА_1 відбулася дорожньо-транспортна пригода, у результаті чого від пошкодження автомобіля позивачу
ОСОБА_2 була заподіяна матеріальна шкода на суму 16 096 грн. 04 коп. В результаті заподіяних тілесних ушкоджень: травми грудної клітині, переломів ребер, ушиб легені, вивих стегна, - позивач проходив лікування, вартість лікування складає 1 694 грн. 09 коп., йому заподіяна матеріальна шкода, а тому суд стягнув з відповідача ці суми.
Правомірно суд стягнув і моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи 1.10.2004 року ОСОБА_1 на автомобілі «Опель-рекорд» державний номер НОМЕР_1 без відома власника автомобіля ОСОБА_3, рухався на автодорозі Харків-Сімферополь зі сторони м. Мерефа. На відстані 40 км. 880 м. ОСОБА_1 допустив виїзд на смугу зустрічного руху і зіткнувся з автомобілем ВАЗ 21053 під керуванням позивача ОСОБА_2, який рухався назустріч. Після зіткнення ОСОБА_1 з місця ДТП втік. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача.
Ці обставині підтверджуються постановою Харківського районного суд Харківської області від 06.03.2008 року (а.с.5-6), з якого вбачається, що з вини ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої позивачу ОСОБА_2 були причинені тілесні ушкодження, автомобілю причинені технічні ушкодження. Від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 звільнений згідно акту про амністію.
Факт того, що дії водія ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, і він мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог вказаного пункту Правил, та що невиконання цих вимог знаходяться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, підтверджується висновком авто технічної експертизи (а.с. 53-57 ).
Факт заподіяння позивачу тяжких тілесних ушкоджень підтверджується висновком судово-медичної експертизи (а.с.44-46).
Вартість відновлення автомобіля належного позивачу у розмірі 16 096 грн. 04 коп. згідно висновку авто товарознавчої експертизи становить 16 096 грн. 04 коп. (а.с. 47-52).
Вартість лікування позивача в розмірі 1 694 грн. 09 коп., яка складається з витрат на придбання медичних препаратів, рентгенівських знімків, обстежень, консультацій, становить 1 694 грн. 09 коп., що підтверджується квитанціями на а.с. 35-38.
Районний суд відповідно до ст.212 ЦПК України надав належну оцінку зібраним доказам, у тому числи висновкам експерта.
Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що він не визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України суд першої інстанції правомірно не приймав до уваги, оскільки кримінальну справу закрито з нереабілітуючих підстав.
Постанова суду від 06.03.2008 року відповідачем не оскаржена.
Таким чином, районним судом встановлено, що позивачу заподіяна шкода,
завдана джерелом підвищеної небезпеки, за наявності вини відповідача.
Частина 2 та 5 ст.1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє цім джерелом. Ця особа відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. А згідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідачем не доведено суду, що шкода була завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Таким чином районний суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду на підставі ст. 1188 ЦК України.
Крім того суд стягнув з відповідача на користь позивача 10 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди також законно та обґрунтовано.
У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При цьому факт заподіяння позивачеві моральної шкоди, пов'язаної з ушкодженням його здоров'я та автомобілю, та відповідних в зв'язку з цим душевних страждань, які вочевидь мали місце, сумнівів у судової колегії не викликає, визначений судом розмір відшкодування цієї шкоди у даному конкретному випадку відповідає вимогам і розумності і справедливості, а тому судова колегія вважає що така грошова сума є необхідної для компенсації позивачеві негативних наслідків, пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою та наступним розвитком подій.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка та правильно визначена юридична природа цивільних відносин, що виникли і закон, який їх регулює.
Суд розглянув справу на підставі наданих доказів, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду постановлено згідно до ст. 213 ЦПК України, воно законно і обґрунтовано.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції, та їм дана належна оцінка.
Інші ж доводи апелянта є несуттєвими й висновків суду стосовно вирішеного цивільно-правового спору вони не спростовують.
Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315, 317,319 ЦПК України, судова колегія ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 4 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення .
Головуючий суддя
Судді колегії