№22- ц-1045/09р. Головуючий 1 інстанції -
Категорія: сімейні, аліменти на Маслов М.І. утримання непрацездатної дружини Доповідач -Гальянова І.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді: Міненкової Н. О.
суддів: Гальянової І.Г.
Ларенка В.І.
при секретарі: Григоренко К.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів на утримання колишньої дружини ,-
ВСТАНОВИЛА :
05 вересня 2008 року позивач звернулась у суд з зазначеним позовом та просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у сумі 1500 грн. на її утримання.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 04.09.1976 року знаходилась у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням суду від 10.01.2006 року був розірваний. Від шлюбу вони мають двох повнолітніх дітей .З березня 2008 року вона отримує пенсію за віком , яка становить з липня 2008 року 549 грн.48 коп. .
Відповідач отримує пенсію за вислугу років з 2000 року щомісячно у сумі 3540 грн.53 коп.. Крім того він працює викладачем військової справи у професійному будівельному ліцеї, де також має дохід у сумі, не меншій ніж пенсія. Вони з відповідачем прожили 30 років, та у зв”язку з тим, що він був військовослужбовцем, вона як дружина разом з їх дітьми неодноразово переїздили за місцем його служби не мала постійної добре оплачуваної роботи, не мала можливості для набуття вищої освіти , а тому й отримала зазначену вище пенсію, якої їй вистачає лише на оплату квартирної плати, що складає 155 грн.75 коп. на місяць. З 1983 по 1993 роки вона взагалі ніде не працювала , оскільки не мала можливості працевлаштуватись. Від дітей вона допомоги не чекає, оскільки вони самі не влаштовані та потребують допомоги. З 29 серпня 2008 року вона звільнилась з роботи за власним бажанням.
Позивачка в судовому засіданні суду першої інстанції підтримала позовні вимоги з зазначених підстав.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивачка не працювала так як не бажала цього, він не може надавати їй таку допомогу , так як надає її своїй дочці , оскільки вона є матір”ю одиначкою , а також сплачує кредит за квартиру.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2008 року позовні вимоги позивачки ,задоволені частково. З ОСОБА_1 на її користь та на її утримання стягнуті аліменти в сумі 1000 грн. щомісячно до змін підстав, починаючи з 05.09.2008 року . З ОСОБА_1 на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 51 грн. та 30 грн. витрат, пов”язаних з інформаційно-технічним забезпечення розгляду справи.
Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення яким відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує неповним з”ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та наданим доказам. Посилається на те, що матеріальну допомогу на утримання колишньої дружини надавати не може, оскільки сплачує кредитні кошти за квартиру, надає матеріальну допомогу дітям.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивачка, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились, дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що вона у відповідності до ч.2 та 3 ст.75, ч.1 та 3 ст. 76 СК України має право одержувати утримання від колишнього чоловіка, потребує такого утримання, а відповідач має можливість надавати на її утримання допомогу При цьому суд урахував той факт, що відповідач потребує лікуванню , сплачує кредит за житло, надає матеріальну допомогу дітям.
Між тим з такими висновками суду погодитись не можна з таких підстав:
Суд першої інстанції вірно встановивши фактичні обставини справи та виниклі між сторонами правовідносини, невірно застосував норми матеріального права, які регулюють зазначені правовідносини.
Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та сторонами не заперечується, що після розірвання з відповідачем шлюбу, який тривав понад 10 років, позивачка досягла пенсійного віку та з березня 2008 року отримає пенсію, яка станом на липень 2008 року складає 549 грн.48 коп.( а.с.10).
Виходячи з вимог ст.75, 76 СК України, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, необхідною умовою для набуття права на одержання утримання позивачки від свого колишнього чоловіка, є її потреба в матеріальній допомозі.
Визначення такої матеріальної потреби встановлено в ч.4 ст. 75 СК України та передбачено , що заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи не забезпечують позивачці прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007 року № 107-УІ, такий прожитковий мінімум на одну особу на місяць, яка втратила працездатність, встановлено на період з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року у 482 грн. , а з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року - 498 грн.
Таким чином, отримувана позивачкою з липня 2008 року пенсія у сумі 549 грн. 48 коп., є більшим встановленого вказаним Законом прожиткового мінімуму , а тому її не можна визнати такою, що потребує матеріальної допомоги.
Суд на зазначені вимоги норм матеріального права та обставини справи уваги не звернув, між тим, а сам факт того, що відповідач має більший від позивачки дохід, не є підставою для стягнення з нього на її користь аліментів.
З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції не можна визнати таким, що відповідає вимогам ч.4 ст. 75 СК України , обставинам справи та наданим позивачкою доказам, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні її позовних вимог з зазначених вище підстав.
Керуючись ст. 303, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, ст.ст.313, 316, 317,319, 218 ЦПК України ч.4 ст. 75 СК України, судова колегія ,-
ВИРІШИЛА :
апеляційну скаргу ОСОБА_1, задовольнити частково.
Скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2008 року.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , відмовити .
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий, суддя:
Судді :