ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2014 1-кп/425/297/14

425/2960/14-к

Рубіжанський міський суд, Луганської області в складі:

головуючого судді М"якінченко Н.В.

при секретарі Мирошниченко В.Ф.

з участю прокурора Деркачова В.Ю.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжне кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Пологи, Запоріжської області, українця, громадянин України, освіта середня, працюючого приватним підприємцем, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2014 року, приблизно о 13-00 год. ОСОБА_2, знаходячись в торговому контейнері НОМЕР_1, розташованому на території Рубіжанського ринку Луганської області споживчих товарів, по вул.. Визволителів, м. Рубіжне, Луганської області, маючи злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, наніс один удар головою в перенісся ОСОБА_1, після чого кулаком правої руки наніс удар в область лівого ока потерпілого. Після нанесення вищевказаних ударів ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в результаті боротьби впали на підлогу. Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_2, в момент підняття ОСОБА_1 з підлоги наніс два удари кулаком правої руки в область лівого ока потерпілого. ОСОБА_1, з метою уникнення подальшої сварки вийшов з контейнеру НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, та попрямував до належного йому торгового контейнеру НОМЕР_2. Однак ОСОБА_2, маючи намір на продовження свого злочинного наміру, прибув до контейнеру НОМЕР_2, де головою наніс удар в область перенісся ОСОБА_1, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді набряку спинки носа, синця на верхній і нижній повіці лівого ока, садно в області нижньої повіки лівого ока, забиті рани внутрішньої губи і внутрішньої поверхні правої щоки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 195 від 25.11.2014 року, в своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Суд, вважає що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфікована за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне протиправне діяння, яке виразилось у умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень.

Під час досудового розслідування між потерпілим ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2 27 листопада 2014 р. укладена угода про примирення. Згідно з угодою ОСОБА_2 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Потерпілий ОСОБА_1 будь-яких претензій до ОСОБА_2 з приводу скоєння щодо нього злочину не має, матеріальна шкода йому не завдана.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - (сума штрафу на день постановленя вироку складає 510 гривень).

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного :.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути складена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження.

Частина 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим віднесений, відповідно до ст. 12 КК України, до невеликої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч. ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладання угоди судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, інтересу суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Положення ст. 473 КПК України обвинувачений ОСОБА_2 і потерпілий зрозуміли, наслідки укладання та затвердження угоди про примирення їм відомі.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2

Керуючись ст.. ст.. 473, 474, 373, 374, 475 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Угоду про примирення від 27 листопада 2014 р. по кримінальному провадженню № 1кп/425/297/14, №425/2960/14к по обвинуваченню ОСОБА_2 укладену між потерпілим ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2 -затвердити.

Визнати ОСОБА_2 винуватим за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити узгоджене покарання у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - (510 гривень) .

Судові витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя: Н.В. М"якінченко