Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 березня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Павліченка С.В., суддів: Бондаренка Ю.О., Куцина М.М.,

при секретарі Маринець Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, та ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 квітня 2014 року по справі за позовом ПАТ «Укрс-Сиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Ужгородської міської ради про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: орган опіки та піклування Ужгородської міської ради про визнання договору іпотеки припиненим,-

в с т а н о в и л а :

ПАТ «УкрСиббанк» /надалі - банк/ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, третьої особи: органу опіки та піклування Ужгородської міської ради про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 21.09.2007 року між банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 64800 дол. США та взяв на себе зобов'язання повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 21.09.2037 року. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним договором було укладено договір іпотеки нерухомого майна між банком та ОСОБА_4, відповідно до якого в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_1. Позичальник ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Листом від 13.07.2011 року приватний нотаріус повідомив банк, що спадкоємцем померлого є його малолітня донька ОСОБА_2 і тому вона повинна нести відповідальність перед банком в межах прийнятого у спадок майна. Станом на 21.06.2013 року заборгованість склала 75453.43 доларів США.

Позовні вимоги в подальшому банк збільшив і просив звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 21.09.2007 року і стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість в розмірі 75453,43 дол. США, що еквівалентно 603099,18 грн. та сплачений позивачем судовий збір.

В свою чергу, ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до банку, третьої особи: органу опіки та піклування Ужгородської міської ради про визнання договору іпотеки припиненим, мотивуючи його тим, що малолітня ОСОБА_2, в межах успадкованого майна виступає як правонаступник позичальника, але загальний трирічний строк позовної давності щодо пред'явлення вимог відповідачем до позивачів вже минув. У зв'язку з цим просила суд визнати договір іпотеки нерухомого майна припиненим.

Рішенням суду першої інстанції первісний позов задоволено частково: звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 21.09.2007 року, а саме : трьох кімнатну квартиру, загальною площею - 65,3 кв.м., житловою площею - 40,1 кв.м., розташованої за адресою : АДРЕСА_1, що належить спадкоємцю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від імені якого діє законний представник мати ОСОБА_1, для задоволення вимог банку, що виникли на підставі кредитного договору від 21 вересня 2007 року, що становить 75453,42 дол. США, що еквівалентно 603099,18 грн. боргу - шляхом проведення прилюдних торгів з визначенням початкової ціни для продажу іпотеки в межах процедури виконавчого провадження та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь банку судовий збір. В задоволенні решти позовних вимог банку і в задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, не погодилася з таким рішенням суду першої інстанції, порушила питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного.

Банк також не погодився з вказаним рішенням в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості на його користь банку та просив зазначену вимогу задовольнити.

Апеляційні скарги мотивовані невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1122010200, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 64800 грн., що еквівалентно 327240 грн., строком до 21.09.2037 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між АКІБ «Укр Сиббанк» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №11220102000 від 21.09.2007 року, згідно із яким останній передав в іпотеку нерухомість - квартиру, що належить іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, помер, що стверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2.

Заборгованість за кредитом отриманим ОСОБА_4 складала 75453,42 дол. США (сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят три дол. США, 42 центи), що було еквівалентно 603099,18 грн.

Звертаючи стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №11220102000 від 21.09.2007 року, а саме : трьох кімнатну квартиру, загальною площею - 65,3 кв.м., житловою площею - 40,1 кв.м., розташованої за адресою : АДРЕСА_1, що належить спадкоємцю ОСОБА_3 суд першої інстанції не врахував наступних обставин.

До моменту смерті ОСОБА_4 квартира в АДРЕСА_2 була спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_6.

Після смерті ОСОБА_4 спадщина відкрилась лише на ? ідеальну частину АДРЕСА_1

Згідно нотаріально посвідченої заяви, ОСОБА_1 відмовилася від спадщини після померлого чоловіка - ОСОБА_4

Отже ОСОБА_2 отримала в спадок від покійного боржника лише ? частину квартири і може нести відповідальність перед банком лише в межах вартості цієї частини квартири.

Власником іншої ? частини квартири залишалась ОСОБА_1

ПАТ «УкрСиббанк» заявив позов щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1 тільки до ОСОБА_2.

Подібна вимога до ОСОБА_1 не заявлялась.

За нормами ч. 3 ст. 5 Закону України від 5 червня 2003 р. № 898-IV "Про іпотеку" частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі й реєстрації права власності на неї як окремий об'єкт нерухомості.

У зв'язку з цим суд не мав підстав для постановлення рішення про звернення стягнення на квартиру.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

До ОСОБА_1 заявлялась лише позовна вимога про стягнення заборгованості, як з дружини позичальника, ОСОБА_4, згідно вимог ст. ст. 61, 65, 73 СК України.

Зважаючи, що кредитні кошти були отримані ОСОБА_4 за письмовим погодженням з ОСОБА_1, для придбання квартири, і після придбання цієї квартири вона була зареєстрована як спільна сумісна власність подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , до даних правовідносин слід застосувати ч. 4 ст. 65 СК України, який передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

За наведених обставин, заборгованість за договором кредиту слід стягнути з ОСОБА_1.

Що стосується вимог зустрічного позову визнання договору іпотеки припиненим то, така вимога не могла бути заявлена від імені ОСОБА_2, оскільки вона успадкувала тільки частину іпотечного майна.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України від 5 червня 2003 р. № 898-IV "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЗУ «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, в тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.23).

22.07.2010 року Банк звернувся до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 з претензією про пред'явлення вимог до спадкоємців (а.с.24).

Згідно листа приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 13.07.2011 року Банк повідомлено про те, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4 є його малолітня донька ОСОБА_2 (а.с.26). Тобто, саме з цього моменту у банку виникло право вимоги до спадкоємців та почав відраховуватись строк позовної давності, а не тоді, коли банку стало відомо про факт смерті позичальника.

З даним позовом банк звернувся до суду 19.07.2013 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Відносно вимоги про стягнення заборгованості з відповідачки ОСОБА_1 заява про застосування строку позовної давності не подавалася, тому апеляційний суд не може вдаватися в оцінку даної обставини.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції первісний позивач Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» вибув із справи і ухвалою Апеляційного суду Закарпатськогої області у якості його правонаступника залучено ОСОБА_9.

Зазначені обставини, відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і постановлення нового рішення.

Керуючись ст. 589, 590, ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054, 1282 ЦК України, ст. 17, 23 ЗУ «Про іпотеку» , ст. 61, 65, 73 СК України, ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,-

р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, та апеляційну скаргу ПАТ «Укрсиббанк» задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 квітня 2014 року скасувати.

Позов ПАТ «Укрсиббанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_9 75453,42 дол. США (сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят три дол. США, 42 центи), що еквівалентно 603099,18 грн. (шістсот три тисячі дев'яносто дев'ять грн. 18 коп.) боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 5141 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог основного позову, та зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді