ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Справа № Б8/086-10/24

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіУдовиченка О.С.

СуддівМіщенка П.К. Поліщука В.Й.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стокмастер"

на постанову Киівського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року

у справі господарського суду№ Б8/086-10/24 Київської області

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Роммакс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Техбудлізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест"

про визнання банкрутом

ліквідаторМілютіна Л.В.

За участю представників:ТОВ "Інвестгарант"- Поліщука Р.М., ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" та ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2" - Пупиніної Л.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2010 року за заявою кредиторівТОВ "Роммакс" та ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" порушено справу про банкрутство ТОВ "Капіталоінвест" за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної щодо боржника постановою господарського суду Київської області від 12.10.2012 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мілютіну Л.В.

18.04.2014 року ТОВ "Стокмайстер", який вважає себе іпотекодержателем майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 подано до господарського суду Київської області скаргу на дії ліквідатора Мілютіної Л.В., згідно якої скаржник просив зобов'язати ліквідатора Мілютіну Л.В. виключити з ліквідаційної маси зазначену квартиру та скасувати аукціон з продажу в ліквідаційній процедурі призначений на 19.05.2014року з продажу квартири АДРЕСА_1. Доповненням до скарги на дії ліквідатора від 12.05.2014року скаржник просив зобов'язати ліквідатора Мілютіну Л.В. скасувати аукціон, що буде призначений в майбутньому в частині продажу квартири АДРЕСА_1, оскільки 30.04.2014року на сайті ВГСУ було опубліковано оголошення організатора аукціону ТОВ "Акцепт Груп" про скасування аукціону, призначеного на 19.05.2014року (том 1 матеріалів оскарження, а.с. 1-4, 52-54)

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2014року (суддя Лутак Т.В.) скаргу ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" на дії ліквідатора Мілютіної Л.В. задоволено частково; виключено з ліквідаційної маси банкрута - ТОВ "Капіталорінвест" квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 154,9 кв.м; зобов'язано ліквідатора Мілютіну Л.В. виключити з ліквідаційної маси боржника зазначену квартиру; в іншій частині скарги на дії ліквідатора Мілютіної Л.В. відмовлено. При цьому суд виходив з належного виконання інвестором своїх зобов'язань щодо оплати спірної квартири та набуття внаслідок цього майнових прав на об'єкт інвестування (том 2 матеріалів оскарження, а.с. 105-114).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ "Капіталоінвест" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Київської області від 21.08.2014року, обґрунтовуючи неповнотою дослідження судом першої інстанції обставин належного набуття майнових прав на спірну квартиру ПАТ "Київська пересувна механізована колона" внаслідок численних відступлень прав вимоги інвестором ОСОБА_7 ряду набувачів, залишення без уваги обставин про те, що зобов'язання за інвестиційним договором на спірну квартиру повністю не були виконані, набуття майнових прав на об'єкт нерухомості не відбулося, а відтак, передача майнових прав 22.11.2010року без участі та відома ТОВ "Капіталоінвест", як первісного інвестора спірного об'єкту нерухомості та набувача ним майнових прав від учасника в дольовій участі з будівництва будинку на АДРЕСА_1, в заставу скаржнику ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" є незаконною та не може мати наслідком зобов'язань ліквідатора Мілютіної Л.В. щодо виключення спірної квартири з ліквідаційної маси боржника та задоволення в цій частині скарги на дії ліквідатора Мілютіної Л.В. (том 2 матеріалів оскарження, а.с. 125-134).

Постановою Київського Апеляційного господарського суду від 10.12.2014року задоволено апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Капіталоінвест", скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 21.08.2014 у справі №Б8/086-10/24 в частині задоволення скарги ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" на дії ліквідатора Мілютіної Л.В. та виключення з ліквідаційної маси банкрута - ТОВ "Капіталоінвест" квартири АДРЕСА_1, загальною площею 154,9 кв.м., а також прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест" Мілютіної Л.В. в частині зобов'язання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мілютіну Л.В. виключити з ліквідаційної маси банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест" спірну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 154,9 кв.м. Апеляційний господарський суд виходив з доведеності первісного набуття боржником майнових прав на спірну квартиру за інвестиційним договором з співзабудівником у 2004 році та встановив неналежне виконання правонаступником інвестора ОСОБА_9 своїх зобов'язань щодо інвестування, зважаючи на зміну предмета інвестиції та суми інвестиції за додатковою угодою до договору інвестування та невиконання в повній мірі умов договору інвестування усіма особами, яким в послідуючому було відступлено права вимоги (майнові права) за договором інвестування №1-ДБ (том 3 матеріалів оскарження, а.с. 138-154) .

Не погоджуючись із винесеною постановою апеляційного господарського суду ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду 10.12.2014 року, а ухвалу суду першої інстанції від 21.08.2014 року залишити без змін.

Касаційна скарга ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" обґрунтована порушенням судом апеляційної ст.ст. 527-528, 614, 653 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статті 25 Закону про банкрутство, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому скаржник посилається на неналежну оцінку судом апеляційної інстанції доказів переходу до ПАТ "Київська пересувна механізована колона" майнових прав на спірну квартиру внаслідок численних відступлень прав вимоги першим інвестором ОСОБА_7 ряду набувачів, що на думку скаржника, як іпотекодержателя спірних майнових прав, порушує його права щодо можливості звернення стягнення на предмет обтяження. Також скаржник доводив правомірність прийняття судом першої інстанції ухвали суду про виключення спірного майна (збудованої квартири) зі складу ліквідаційної маси боржника, як такої, майнові права на отримання якої у власність виникли у ПАТ "Київська пересувна механізована колона", а у скаржника, на його думку, виникло право звернення стягнення на зазначену квартиру, оскільки йому передано в заставу майнові права на цю квартиру .

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що справа про банкрутство № Б8/086-10/24 порушена судом 20.08.2010 року за загальною процедурою, а постановою суду першої інстанції 12.10.2012 року боржника визнано банкрутом.

Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, що регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство, яка діяла до набрання чинності змінами згідно Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, за винятком положень, які регулюють процедуру продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, якщо реалізація майна здійснюється після 19.01.2013 року.

Частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство, визначено коло повноважень ліквідатора як виконавця заходів з ліквідації боржника, до яких поміж іншого належить формування ліквідаційної маси боржника, інвентаризація його майна та організація його реалізації з дотриманням положень законодавства про банкрутство.

Згідно з частиною 6 статті 31 Закону про банкрутство, при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону про банкрутство, у ліквідаційній процедурі господарський суд, зокрема, розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону про банкрутство в зазначеній редакції, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Отже, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками обох судів про правомірність прийняття до розгляду скарги на дії ліквідатора особи ("Компанія з управління активами "Стокмастер"), яка не будучи власником спірного майна, посилалась на порушення своїх прав іпотекодержателя майнових прав на квартиру в об'єкті незавершеного будівництва, просила виключити спірну квартиру з ліквідаційної маси боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи скаргу на дії ліквідатора боржника Мілютіної Л.В. судом першої інстанції було встановлено такі обставини:

- згідно договору №315 від 12.09.2003 року ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" прийняла участь в будівництві будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1;

- 16.08.2004 року між боржником та ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" було укладено Договір №2 про інвестування будівництва в даному будинку, згідно якого боржник проінвестував будівництво 7 квартир у зазначеному будинку;

- 05.05.2005 року між боржником, АКБ "Київ" (як особою повіреною боржником на виконання певних дій) та фізичною особою ОСОБА_7 було укладено договір №1-ДБ інвестування 3-кімнатної квартири в будинку на АДРЕСА_1 на 5 поверсі, загальною площею 153,61 м-2, загальною вартістю 660 523грн. Внаслідок укладення 01.02.2007 року Додаткової угоди №1 до даного договору змінено поверх розташування квартири з п'ятого на третій, зменшено площу квартири до 150,10 м-2, загальну вартість об'єкта інвестування визначено як 645 430 грн., інвестором визначено ОСОБА_7, яка 01.03.2007 року оплатила 645 430грн. на рахунок боржника, внаслідок чого їй було видано Довідку боржником 01.03.2007року про інвестування 645 430грн. у квартиру №9 на 3 поверсі, загальною площею 150,1 м-2 в будинку на АДРЕСА_1. Згідно чотирьохстроннього договору №1 від 30.03.2007 року, укладеного між сторонами договору інвестування №1-ДБ та додаткової угоди №1 з ОСОБА_9, як новим кредитором, їй відступлено права вимоги згідно зазначеного інвестиційного договору та додаткової угоди;

- 17.12.2007року між боржником, ПАТ АКБ "Київ та ОСОБА_9 укладено додаткову угоду №2 до Договору №1-ДБ, згідно якої внесено зміни до пункту 1.4 основного договору щодо об'єкта інвестування (визначено його як квартиру №3 на третьому поверсі будинку, загальною площею 154,2 м-2) та внесено зміни до пункту 2.2 основного договору (загальну суму інвестиції визначено як 663 060 грн.);

- 06.09.2009 року між ПАТ "АКБ "Київ" та ОСОБА_9 (без участі боржника) було укладено угоду про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу, за умовами якої ОСОБА_9, як боржник за кредитним договором передала банку свої права за інвестиційним договором №1-ДБ від 05.05.2005 року, додаткових угод до нього та Договору №1 про відступлення права вимоги від 30.03.2007 року на отримання спірної квартири;

- 07.08.2009 року за Договором міни ПАТ "АКБ "Київ" обміняло зазначені права на інші об'єкти нерухомості, внаслідок чого ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2" стала їх набувачем;

- 22.11.2010 року ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2" передало в іпотеку зазначені права, визначивши їх як майнові права на квартиру №3, загальною площею 154,9 м-2 в будинку на АДРЕСА_1. Оригінал договору міни від 07.08.2009 року оглянуто в судовому засіданні, про що зазначено в ухвалі місцевого суду від 21.08.2014 року на сторінці 6.

Виходячи з зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про перехід до ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2" в повному обсязі права вимоги на отримання у власність квартири №3, загальною площею 154,9 м-2 в будинку на АДРЕСА_1, як майнових прав, оплачених первісним інвестором (ОСОБА_7 за договором інвестування №1-ДБ від 05.05.2005 року.

При цьому, місцевий господарський суд відхилив як необґрунтовані доводи боржника про невиконання в повній мірі правонаступниками інвестора ОСОБА_7 умов зазначеного договору інвестування, залишивши поза увагою зміну предмета інвестування та розміру інвестиції згідно додаткової угоди №2 від 17.12.2007року, визнав доведеними обставини порушення прав скаржника, як іпотекодержателя майнових прав за спірним інвестиційним договором з усіма змінами до нього, заперечив обґрунтованість обставин одностороннього розірвання спірного інвестиційного договору з боку боржника та задовольнив скаргу на дії ліквідатора Мілютіної Л.В., прийняв рішення про виключення квартири АДРЕСА_1 з ліквідаційної маси, зобов'язавши ліквідатора здійснити виключення зазначеного майна з ліквідаційної маси.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглядаючи справу в повному обсязі апеляційний господарський суд здійснив власну оцінку обставин та доказів у справі, прийняв до уваги обставини того, що внаслідок укладення додаткової угоди №2 від 17.12.2007 року до Договору інвестування №1-ДБ від 05.05.2005 року було внесено зміни до пункту 1.4 щодо предмету договору інвестування, який було збільшено щодо розміру площі квартири та її номеру, а також внесено зміни до пункту 2.2 щодо розміру інвестиції, який було збільшено до 663 060грн., внаслідок чого апеляційним судом встановлено зміну істотних умов договору інвестування, необхідних для набуття майнових прав на спірний об'єкт будівництва.

Апеляційним судом було встановлено, що ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2", набувач прав за договором інвестування №1-ДБ та її правопопередники, не здійснили фінансування в повній мірі спірного об'єкта посилаючись на те, що до них за спірним договором перейшли виключно права вимоги, а зобов'язання щодо належного виконання договору інвестування та повної оплати об'єкта інвестування залишилися за інвестором ОСОБА_9, яка підписала додаткову угоду №2 від 17.12.2007 року до Договору інвестування №1-ДБ від 05.05.2005 року.

З огляду на таке апеляційний суд дійшов висновку про те, що скаржником не доведено набуття ним, як іпотекодержателем майнових прав третьої особи ( ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2"), саме прав на отримання у власність спірної квартири, а не майнових прав на внесену інвестицію в сумі 645 430грн. за договором інвестування №1-ДБ з усіма змінами та доповненнями до нього.

Апеляційний суд зазначив, що відповідно до пункту 3.4.2.Договору №2 від 16.08.2004 року боржник має право здійснювати передачу своїх прав і зобов'язань за договором третім особам відповідно до чинного законодавства, залучати до інвестування та/або здійснювати інвестування за дорученням юридичних та фізичних осіб. Відтак, передача саме майнових прав на власність спірною квартирою №3 повинна була відбуватися за участі боржника, який набув майнових прав на зазначену квартиру, як первісний інвестор за договором №2 від 16.08.2004 року, чого сторонами не було здійснено при укладенні договорів 06.09.2009 року між ПАТ "АКБ "Київ" та ОСОБА_9 про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу та Договору міни 07.08.2009 року між ПАТ "АКБ "Київ" з ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2".

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність належними доказами скаржником, як заставодержателем, отримання ним від ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2", як нової сторони договору, майнових прав саме на спірну квартиру №3, а не інших майнових прав (прав вимоги за відступленим договором інвестування №1-ДБ від 05.05.2005 року, якими є часткова оплата інвестиційного внеску на суму 645 430грн. одним з попередників заставодавця ОСОБА_7)

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із висновками як першої так і апеляційної інстанцій, з огляду на таке.

Статтями 177, 190 Цивільного кодексу України майнові права визначено як особливий об'єкт майна.

Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено майнові права як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, користування, розпорядження), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (стаття 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об'єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно на момент укладення інвестиційного договору, оскільки об'єктом цих прав не є "чуже майно", а є діяльність з фінансування об'єкту будівництва, яка за умов, визначених інвестиційним договором, може породжувати певні права вимоги (грошового або майнового характеру).

Частиною 4 статті 12 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" передбачено обов'язок управителя фонду фінансування будівництва виконувати процедури щодо забезпечення передачі довірителю, який повністю проінвестував закріплений за ним об'єкт інвестування, майнових прав на цей об'єкт інвестування, для подальшого отримання його у власність від забудовника.

Частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, судами попередніх інстанцій було встановлено, що боржником укладено з ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" Договір про інвестування №2 від 16.08.2004 року, на предмет інвестування 7 квартир в зазначеному будинку, серед яких є спірна квартира №3, проте, не встановлено чи було повністю виконано боржником умови договору інвестування щодо розрахунків, що дало б підстави стверджувати про правомірність набуття боржником майнових прав на спірну нерухомість.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із доводами заявника касаційної скарги в частині недоведеності припинення дії інвестиційного договору №1-ДБ боржникам шляхом повторного надіслання ліквідатором Мілютіною Л.В. в ході розгляду справи в суді першої інстанції 01.08.2014 року повідомлення про розірвання договору №1-ДБ в односторонньому порядку згідно п.5.5 договору від імені попереднього керівника боржника ОСОБА_14, оскільки на момент повідомлення повноважним керівником боржника є ліквідатор Мілютіна Л.В., призначена постановою суду 12.10.2012 року.

У відповідності зі ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Згідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року та ухвала господарського суду Київської області від 21.08.2014 року у справі №Б8/086-10/24 мають бути скасовані, а справа - направлена на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати наведене та дослідити перехід майнових прав на спірну квартиру від забудовника, починаючи з укладення договору укладеного боржником з ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" №2 від 16.08.2004 року, зокрема щодо повного розрахунку за об'єкт інвестування та подальший перехід майнових прав до інших набувачів, які укладали інвестиційні договори (яким відступались майнові права на спірну нерухомість), всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стокмастер" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року та ухвалу господарського суду Київської області від 21.08.2014 року у справі №Б8/086-10/24 скасувати.

Справу №Б8/086-10/24 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук