ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 р. м. Вінниця

Справа № 802/4219/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації ( далі - відповідач ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

В адміністративному позові позивач просить:

- визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля марки ЗАЗ 110307-40, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1;

- зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації розглянути питання щодо передачі ОСОБА_1 у власність автомобіль марки ЗАЗ 110307-40, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, розрахувати суму для викупу вказаного автомобіля та надати довідку-розрахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики України, з вказаними банківськими реквізитами, на які необхідно сплатити розраховану суму;

- зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації надати позивачу дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля марки ЗАЗ 110307-40, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2008 році батько позивача ОСОБА_3, як засіб реабілітації отримав автомобіль марки ЗАЗ 110307-40, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1. Після смерті ОСОБА_3, позивач звернулась з заявою до відповідача щодо сплати залишкової вартості вказаного автомобіля, з метою його викупу та переоформлення, однак, листом №04-4491 від 06.10.2014 року, Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля, з посиланням на пункт 16 постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", а саме, що на момент смерті батька позивач не була зареєстрована з ним за однією адресою. Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 спільно проживала зі своїм батьком ОСОБА_3, здійснювала за ним догляд, позивач вважає дії відповідача щодо відмови у наданні їй дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля неправомірними.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Однак до суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача, в порядку письмового провадження, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі. Окремо зазначив, що в задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

28.08.2008 року ОСОБА_3 отримав, як засіб реабілітації, автомобіль марки ЗАЗ 110307-40, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Згідно договору дарування від 27.11.2008 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, в якому сам проживав до моменту смерті.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 10 ).

Таким чином, на час смерті інваліда ОСОБА_3 строк експлуатації вищезазначеного автомобіля становив менше 10 років.

У зв'язку зі смертю свого батька, ОСОБА_1, як член сімї інваліда, на початку жовтня 2014 року звернулась з письмовою заявою до Департаменту праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА про надання дозволу щодо сплати залишкової вартості автомобіля марки ЗАЗ 110307-40, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, який був наданий у користування ОСОБА_3, для його викупу та переоформлення.

Листом Департаменту соціальної політики Вінницької ОДА від 06.10.2014 року № 04-4491 позивачу відмовлено в наданні дозволу щодо сплати залишкової вартості вказаного автомобіля.

Підставою для відмови в наданні такого дозволу відповідач зазначає те, що на момент смерті свого батька ОСОБА_3 позивач не була зареєстрована з ним за однією адресою, що не відповідає вимогам п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам і правомірності дій відповідача, суд виходить з наступного.

Механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано в Україні у встановленому законодавством порядку, врегульовано Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (далі - Порядок).

Як встановлено судом, згідно копії паспорта ОСОБА_1, остання зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 6 ).

Разом з тим, згідно договору дарування від 27.11.2008 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, в якому сам проживав до моменту смерті.

Крім того, згідно довідки № 534 від 13.10.2014 року, виданої виконкомом Лісоволисіївської сільської ради Калинівського району Вінницької області, ОСОБА_1 на момент смерті її батька ОСОБА_3 проживала з останнім за вищевказаною адресою без реєстрації, постійно доглядала його та здійснила поховання ( а. с. 7 ).

Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача, що на момент смерті ОСОБА_3 позивач не була зареєстрована за місцем реєстрації свого батька-інваліда. Проте, як встановлено судом, на момент смерті свого батька позивач проживала з ним спільно в будинку, який належить позивачу на праві приватної власності, відповідно до договору дарування ( а.с. 7-8 ).

Відповідно до п. 3 Порядку № 999 від 19.07.2006 до членів сім'ї інваліда належать громадяни України, які проживають разом з ним, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, та місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.

Пунктом 16 Порядку № 999 від 19.07.2006 передбачено, що іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

Як свідчать матеріали справи позивач є членом сім'ї померлого ОСОБА_3, а саме є його дочкою, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 (а.с. 9), на час смерті ОСОБА_3 фактично проживала з ним за однією адресою, в будинку, що належить їй на праві власності, що підтверджується довідкою Лісоволисіївської сільської ради ( а. с. 15 ), не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через Головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Також, згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач звернулась до відповідача з заявою на початку жовтня 2014 року, тобто станом на момент звернення позивача до відповідача з заявою про надання дозволу сплатити залишкову вартість автомобіля шестимісячний термін, передбачений Порядком, не закінчився. Також судом встановлено, що строк експлуатації вищевказаного автомобіля становив менше 10 років.

Враховуючи викладене, а також те, що відмова Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації у наданні дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля та його переоформлення прямо обмежує законні права та інтереси позивача, суд вважає неправомірним таке рішення суб'єкта владним повноважень.

Щодо позовної вимоги зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації розглянути питання щодо передачі ОСОБА_1 у власність автомобіль марки ЗАЗ 110307-40, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, розрахувати суму для викупу вказаного автомобіля та надати довідку-розрахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики України, з вказаними банківськими реквізитами, на які необхідно сплатити розраховану суму, а також зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля марки ЗАЗ 110307-40, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, з огляду на наявність у суду права при задоволенні вимог адміністративного позову прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчити певні дії, а також враховуючи протиправність відмови суб'єкта владних повноважень у наданні дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля, суд приходить до висновку, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, який може бути застосований при прийнятті рішення у даній адміністративній справі, а тому вказані позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обставини, які свідчать про його порушене право, натомість відповідачем не наведено переконливих доводів в обґрунтування правомірності вчинених дій, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля марки ЗАЗ 110307-40, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації провести розрахунок суми для викупу автомобіля марки ЗАЗ 110307-40, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, за результатами розрахунку скласти та надати ОСОБА_1 довідку-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики України.

Зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля ЗАЗ 110307-40, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, для його викупу та переоформлення у власність.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) понесені судові витрати ( судовий збір ) в сумі 73,08 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна