Судове рішення #41302111


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 р.Справа № 544/2583/14-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.


розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області, ОСОБА_1 на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 25.12.2014р. по справі № 544/2583/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області (далі - відповідач), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку від 01 листопада 2014 року державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інваліду ІІ групи; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області провести перерахунок та виплачувати без кінцевого терміну виплат їй, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інваліду ІІ групи, державну пенсію, відповідно до статті 54 з урахуванням частини третьої статті 67 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, визначеної статтею 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з 01 січня 2014 року, з урахуванням виплачених сум; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області провести перерахунок та виплачувати без кінцевого терміну виплат їй, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інваліду ІІ групи, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 з урахуванням частини третьої статті 67 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, визначеної статтею 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з 01 січня 2014 року, з урахуванням виплачених сум; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області виконати постанову суду в цілому негайно; судові витрати, пов'язані з розглядом справи, відшкодувати за рахунок держави.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2014 року вимоги ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 05 червня 2014 року залишено без розгляду.

Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 25.12.2014 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, ОСОБА_1 з 06.06.2014р. по 03.08.2014р. у розмірі меншому, ніж це встановлено ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полтавської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 06.06.2014р. по 03.08.2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права. Неправомірність в діях відповідача щодо нарахування пенсії позивачу відсутня, оскільки управління при здійсненні обчислення пенсії діяло на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року.

Також, не погоджуючись з прийнятою постановою в частині відмови в задоволенні позовних вимог, апеляційну скаргу подав і позивач, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити оскаржувану постанову, виключивши термін "з 06.06.2014 року по 03.08.2014 року" та зазначити "з 01.01.2014 року".

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України, вищезазначені апеляційні скарги розглядаються в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання державної пенсії в розмірі, передбаченому ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткової пенсії відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відповідач неправомірно відмовив у встановленні даних пенсій за період з 06.06.2014 року по 03.08.2014 року.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи та віднесений до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується доданими до справи копіями посвідчень та довідки МСЕК , та має право на отримання державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам 2 групи - 75 % мінімальної пенсії за віком.

Вихідним критерієм розрахунку пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Разом з тим, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491 -VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнані такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2. 1, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Також, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Згідно з ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011 та 2012, 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання вищевказаних вимог Закону Постановами Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року та № 1210 від 23.11.2011 року були визначені мінімальні розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, розмір основної та додаткової пенсій з 23.07.2011 року по 31 грудня 2013 року повинен визначатися відповідно до вказаних постанов КМУ.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не передбачено обмежень щодо застосування ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому позовні вимоги позивача щодо здійснення перерахунку та виплати основної та додаткової пенсій відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають задоволенню.

При цьому, посилання відповідача на Постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року та № 1210 від 23.11.2011 року є необґрунтованими, оскільки застосування зазначених постанов було розраховано на бюджетний період в 2011 та 2012, 2013 бюджетних роках.

В свою чергу, Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року № 1622-УІІ у Прикінцевих положеннях доповнено пунктом 6-7, згідно якого встановлено, крім іншого, що норми і положення, в тому числі і ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Зазначений Закон від 31.07.2014 року № 1622-УІІ набрав чинності з дня наступного за днем його опублікування 02.08.2014 року в газеті "Голос України", тобто з 03 серпня 2014 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на отримання пенсії в розмірі відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 06.06.2014 року по 03.08.2014 року.

З огляду на викладене, не приймаються до уваги доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, щодо здійснення перерахунку пенсії позивача без обмеження будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки з 03 серпня 2014 року відбулися зміни в законодавстві, що регулюють спірні правовідносини, та визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян з 03.08.2014 року делеговано Кабінету Міністрів України і вони визначаються відповідно до урядових постанов, тому суд першої інстанції правомірно обмежив кінцеву дату здійснення перерахунку пенсії.

Крім того, з положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

В цьому зв'язку суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.

Щодо позовних вимог за період з 01.01.2014 року по 05.06.2014 року, колегія суддів зауважує на той факт, що ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 за вказаний період залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В апеляційному порядку зазначена ухвала позивачем оскаржена не була, а тому посилання останнього в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції про порушення судом норм ст.ст. 99, 100 КАС України є безпідставними.

Неотримання копії зазначеної ухвали вчасно не позбавляє позивача права звернутися з апеляційною скаргою на вказану ухвалу з моменту її отримання.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.


Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:


Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 25.12.2014р. по справі № 544/2583/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.


Головуючий суддя Пянова Я.В.

Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація