ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

   05 жовтня 2006року                                                                                             м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Карася О.В., Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Усенко Є.А.,

при секретарі: Бойченко Ю.П.,

за участю: представника позивача – Стриковської Ю.С., представника відповідача – Баумана Ю.Т.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на рішення Господарського суду м. Києва від 22 вересня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2005 року по справі за позовом ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Європоліс» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання недійсною постанови.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2005 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсною постанови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-26/05-98 від 26.06.2005 року про застосування до ЗАТ АСК «Європоліс» санкцій у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за порушення вимог ст.ст. 5, 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом», тобто за невиконання обов’язків з первинного фінансового моніторингу при здійснені фінансових операцій. Штрафні санкції застосовані на підставі ст. 17 вказаного Закону.

ЗАТ АСК «Європоліс» не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки вважає, що при проведенні планової перевірки, результати якої відображені в складеному акті перевірки, комісія не встановила порушень вимог Закону у господарській діяльності позивача, а тому відповідач не мав підстав для прийняття такої постанови.

За таких обставин, просили позов задовольнити.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22 вересня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2005 року, позовні вимоги ЗАТ «Страхова компанія «Європоліс» задоволено, визнано недійсною постанову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-26/05-98 від 26.07.2005 року.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 13 січня 2006 року, звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2006 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України просить скасувати рішення судів та направити справу на новий судовий розгляд. посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України підлягає задоволенню, судові рішення скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.

Справа за позовом ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Європоліс» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання недійсною постанови була розглянута Господарським судом м. Києва 22 вересня 2005 року за правилами Господарського процесуального Кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 04.04.2003 року за № 292/2003, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України – є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 06.07.2005 року), до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, спір, що виник між ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Європоліс» та Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України щодо визнання недійсним акту індивідуальної дії – постанови № СК-26/05-98 від 26.06.2005 року є публічно – правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, вона була розглянута судом першої інстанції суддею одноособово.

Згідно з ч.1 ст.24 КАС України, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Таким чином, рішення у суді першої інстанції постановлене неповноважним складом суду. На зазначене порушення не звернув уваги суд апеляційної інстанції.

Виходячи з викладеного, рішення суду першої інстанції, залишене апеляційним судом без змін не можна визнати таким, яке постановлене повноважним складом суду.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.227 КАС України, судові рішення обов’язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Керуючись ст.ст.210, 220, 221, п.1 ч.3 ст. 227,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 22 вересня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2005 року – скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:_______________________Шипуліна Т.М.

Судді:_______________________Карась О.В.

 _______________________Ланченко Л.В.

 _______________________Пилипчук Н.Г.

 _______________________Усенко Є.А.