Справа № 1-23 / 09 р.

 

В И Р О К

І М ' Я М   У К Р А Ї Н И

6 лютого 2009 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

 в складі : головуючого               Ковальського В.І.

                 при секретарі              Кучер М.І.

                 з участю прокурора    Попеска О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринці справу про обвинувачення:

 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, гр.-на України, уродженця смт. Браїлів Жмеринського району, мешканця АДРЕСА_1, позапартійного, не одруженого, не військовозобов'язаного, з професійно - технічною освітою, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 18.02.2004 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст.186 КК України на чотири роки позбавлення волі, умовно-достроково звільненого від відбування призначеного покарання 4.08.2006 року, на один рік два місяці і 22 дні на підставі постанови Староміського районного суду м. Вінниці від 27.07.2006 року, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, гр.-на України, уродженця с. Владиславівка Кіровського району АРК, мешканця АДРЕСА_2 позапартійного, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не військовозобов'язаного, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 15.04.2008 року Жмеринським міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України на три роки і шість місяців позбавлення волі у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,

У с т а н о в и в :

 Підсудні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 15 квітня 2008 року разом з іншими громадянами вживали алкогольні напої.

Після 22 години вечора цього ж числа обидва пішли у центр міста Жмеринка з метою купити алкогольні напої. З вулиці Павлова пішли провулком до кафе ІНФОРМАЦІЯ_3. Назустріч їм ішов гр.-н ОСОБА_3, який розмовляв по мобільному телефону.

Підсудний ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 наніс декілька ударів в область голови, від чого він упав на коліна. За ОСОБА_1 наніс удари і ОСОБА_2

Не домовляючись між собою про пограбування потерпілого підсудні роздільно відкрито заволоділи належним йому майном; так, підсудний ОСОБА_2 відкрито викрав мобільний телефон моделі «Нокіа - 1110» зі стартовим пакетом на загальну суму 185 гривень , а Кісільов - гроші в сумі 400 гривень, 1 (один ) грам золота у злитку 999 проби вартістю 148 грн. 87 коп., а всього майна на 548 грн.87 коп. ОСОБА_1 викрав також гаманець; блокнот, пластикову кредитну картку « Експрес-Банк», в'язку ключів, паспорт, які викинув.

Викраденим чужим майном підсудні роздільно розпорядилися на власний розсуд.

18.04.2008 року у присутності підсудного ОСОБА_2 паспорт потерпілого працівники міліції виявили в районі вчинення цього злочину (а.с. 17); передали потерпілому на зберігання (а.с.18).

Потерпілий питання про відшкодування заподіяних йому матеріальних збитків не ставив, посилаючись на те, що винні особи не зможуть в даний час відшкодувати їх.

Підсудний ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні цього злочину визнав частково.

Показав, що пізніше вечором 15.04.2008 року разом з ОСОБА_2 зустріли ОСОБА_3 який на їхнє переконання, перебував у стані алкогольного сп'яніння (стояв біля огорожі, а не йшов і розмовляв по телефону). Він попросив у нього цигарку, на що потерпілий образив його висловлюючись нецензурною лайкою. Розізлившись, він кілька разів ударив його в область голови, від чого потерпілий упав на землю. В цей час ОСОБА_2 також кілька разів ударив ОСОБА_3 З його рук випав мобільний телефон; з кишені випав паспорт. Він забрав паспорт, а ОСОБА_2 - телефон. ОСОБА_3 піднявся із землі, став просити, щоб його більше не били і став тікати від них. За декілька метрів від них упав. Вони до нього більше не підходили. Пішли у магазин, купили горілку, закуску, добралися до знайомого ОСОБА_4 і в дворі будинку випили горілку. Паспорт ОСОБА_3 він викинув в районі зустрічі з ним. Гроші перерахував - їх було 300 гривень, а не 400, як указує потерпілий. Кредитну картку і ще якусь малу картку викинув у різних місцях.

 300 гривень використав для задоволення власних потреб ( з ОСОБА_2 не ділився).

 Гаманець, блокнот, ключі не викрадав.

У кишенях куртки не шукав нічого. чому на цьому наполягає потерпілий, пояснити не може.

 Будь-якої домовленості з ОСОБА_2 про пограбування потерпілого не було. Усе це відбулося спонтанно: кожен з них діяв сам.

 Якщо потерпілий буде наполягати на відшкодуванні шкоди, не заперечує це зробити.

 Підсудний ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні цього злочину визнав частково.

Підтвердив показання підсудного ОСОБА_1 Побили потерпілого за те, що він образив ОСОБА_1 Він був у стані сильного алкогольного сп'яніння, тому усі моменти цієї події помнить туманно (не виразно). На його думку потерпілий також перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Коли телефон випав з руки потерпілого, а він сам піднявся із землі і побіг від них, то він підняв телефон і забрав його собі.

Кісільов не повідомив, скільки грошей він забрав у потерпілого.

Телефон продав за 30 гривень, а одержані гроші використав для задоволення власних потреб.

Вважає, що вчиненню цього злочину посприяло те, що вони з ОСОБА_1 перебували у стані алкогольного сп'яніння.

Не заперечував відшкодувати потерпілому шкоду, якщо останній поставить про це питання.

Винуватість обох підсудних у вчиненні цього злочину установлена в судовому засіданні показаннями потерпілого, свідка, матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що 15.04.2008 року після 22-ї години вечора він з роботи йшов додому. Вдень зняв з картки 400 гривень, які помістив у паспорт. Там також був злиток із золота 999 проби вагою1 (один) грам.

Коли пройшов кафе ІНФОРМАЦІЯ_3, побачив двох молодих людей. Вони нічого йому не говорили, ні з якими просьбами не зверталися.ОСОБА_1 схватив його за шию, наніс кілька ударів в область голови, від чого він упав на землю. Тоді удари наніс йому також і ОСОБА_2

ОСОБА_1 заліз рукою у кишеню куртки, звідки забрав паспорт з грішми, злитком; пропали також блокнот, ключі, гаманець. Зараз йому відомо, що телефон забрав ОСОБА_2 Після пограбування підсудні утекли від нього. Про цей випадок він повідомив у чергову частину міліції і 18.04.2008 року у присутності ОСОБА_2 працівники міліції вилучили з місця вчинення злочину паспорт, який передали йому на зберігання. Обидва підсудні перебували у стані сп'яніння.

Переконаний, що вони у даний час змоги відшкодувати завдану йому шкоду не мають, тому і про це питання не ставить.

Не наполягає на призначенні їм суворої міри покарання.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що після 15 години дня 15.04.2008 року підсудні разом з ним та ОСОБА_5 у його квартирі вживали алкогольні напої. Пізнім вечором вони пішли від нього. Згодом йому стало відомо, що вони пограбували потерпілого.

Винуватість підсудних доведена також і матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні.

Так, із первинних пояснень ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2 вбачається, що підсудні вчинили відкрите викрадення чужого майна саме пізнім вечором 15.04 2008 року (а.с.15, 19-22); з протоколу огляду місця подій від 18.04.2008 року вбачається, що в районі паркана виявлено паспорт, який належить ОСОБА_3. (а.с. 17); огляд проводився з участю ОСОБА_2 який пояснив про обставини, які мали місце вечором 15.04 2008 року; повідомленням керуючого Жмеринської філії АБ «Експрес-Банк» за №6 від 18.04.2008 року (а.с.26), з якого вбачається, що спроба зняття коштів з рахунку по карті ОСОБА_3 в ніч з 15 на 16.04. 08 р. виявилася невдалою із-за вводу невірного пін-коду, що було зафіксовано відеоспостереженням (до повідомлення додано фотографії осіб - (а.с.27-29);

 з висновку експерта від 23.04 2008 року (а.с.31-32) вбачається, що дійсна вартість мобільного телефона «Нокіа -1110» зі стартовим пакетом складає 185 грн., а золотого злитка 999 проби вагою 1 гр - 148. 87 грн.;

з протоколів відтворення обстановки і обставин події від 11.06.2008р. (а.с.135-136), від 13.06.2008 р. (а.с.141-142) вбачається, що і ОСОБА_2 і ОСОБА_1 детально відтворили обставини, які мали місце вечором 15.04.2008 р. під час пограбування ОСОБА_3 (будь-яких зауважень з приводу незаконних дій працівників міліції виявлено не було);

факт пограбування підсудними ОСОБА_3 підтверджується також протоколами очних ставок між ними, з яких вбачається, що вони після побиття потерпілого заволоділи його майном (а.с.297-300).

Оцінюючи зібрані належним чином доказів в їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що підсудній ОСОБА_1 з корисливою метою, повторно, вчинив відкрите викрадення ( грабіж) чужого (приватного) майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_3 тому він повинен нести кримінальну відповідальність за ч.2 ст.186 КК України.

За ч.2 ст. 186 КК України кримінальну відповідальність повинен нести і підсудній ОСОБА_2 так як він з корисливою метою, повторно, вчинив відкрите викрадення (грабіж) чужого (приватного) майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_3

При цьому суд критично оцінює показання підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо відсутності у них умислу, спрямованого на незаконне заволодіння майном ОСОБА_3 оскільки вони спростовані як досудовим так і судовим слідством.

Посилання підсудних на те, що під час провадження дізнання та досудового слідства до них застосовувалися фізичний, психічний, психологічних тиски, не знайшли свого підтвердження, про що свідчить постанова Жмеринської міжрайонної прокуратури від 1.10.2008 року (а.с.246-247).

В загальному таку поведінку підсудних суд розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за вчинені злочини.

При призначені виду та розміру покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчинених підсудними злочинів, особу винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів; негативно характеризується за місцем проживання; ніде не працював; проживав з матір'ю та молодшим братом і сестрою;

ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, злочин вчинив після постановлення вироку щодо нього 15.04.2008 року, негативно характеризується за місцем проживання, ніде не працював, проживав з матір'ю, вітчимом та сім'єю сестри.

Підсудні злочин вчинили, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, тому цю обставину суд відносить до такої, що обтяжує покарання.

Потерпілий не наполягав на призначенні суворої міри покарання підсудним.

ОСОБА_1 є ініціатором вчинення цього злочину.

З урахуванням наведеного суд вважає, що обидва підсудні можуть бути виправлені і перевиховані тільки в умовах позбавлення волі і не може в даному конкретному випадку застосувати до них вимоги ст.69, 75 КК України.

До підсудного ОСОБА_2 слід застосувати вимоги ч.1, ч.2, ч.4 ст.71 КК України.

Запобіжні заходи щодо підсудних слід залишити без змін.

Речовий доказ по справі слід залишити у розпорядженні потерпілого.

 Керуючись ст. ст . 323 , 324 КПК України , суд

З а с у д и в :

  ОСОБА_1 визнати винуватим і призначити покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винуватим і призначити покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.

 За ч.1, ч.2, ч.4 ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком міськрайонного суду від 15.04.2008 року (справа № 1-117- 2008р.) і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Запобіжні заходи щодо обох засуджених до вступу вироку у законну силу залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування призначених покарань засудженим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відраховувати з 26.04.2008 року (а.с. 87, 88).

Речовий доказ - паспорт - залишити у розпорядженні потерпілого ОСОБА_3( а.с.18).

 На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, засудженими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у той же строк з моменту вручення його копії через Жмеринський міськрайонний суд.

 

 Головуючий ( підпис )

 

 З оригіналом Вірно :

 

 ГОЛОВА ЖМЕРИНСЬКОГО

 МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                              В.І. КОВАЛЬСЬКИЙ

 

 

 Секретар :