22-ц/775/287/2015(м)

265/2221/14-ц

Головуючий у 1-ій інстанції Копилова Л.В.

Категорія 53 Суддя - доповідач Осипчук О.В.

Р і ш е н н я

Іменем України

19 березня 2015 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі :

Головуючого - Осипчук О.В.

Суддів - Мироненко І.П., Супрун М.Ю.

При секретарі - Муравченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування», третя особа: управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а :

В квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», третя особа: управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області (далі УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя), уточнивши свої вимоги та замінив первісного відповідача на публічне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» (далі ПАТ «МЗВМ»), просив зобов'язати відповідача видати довідку про характер та умови праці на посаді слюсаря по ремонту та обслуговуванню обладнання у теплосиловому цеху за період роботи з 10 травня 1976 року по 01 листопада 1980 року відповідно до форми, затвердженої Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Посилався на те, що в період з 10 травня 1976 року по 01 листопада 1980 року працював на посаді слюсаря по ремонту та обслуговуванню обладнання у теплосиловому цеху Ждановського заводу важкого машинобудування, отримував заробітну плату з урахуванням шкідливих умов праці. Його загальний трудовий стаж складає 39 років 6 місяців, з яких пільгового стажу - 9 років 3 місяця 25 днів. Дана посада визначена у розділі 14 «Електростанції, енергопоїзда, паросилове господарство для виробничих цілей» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, що діяв на той час. В березні 2014 року він отримав лист відповідача № 299-680 про неможливість видати довідку, що підтверджує пільговий характер робіт в теплосиловому цеху. Відмова відповідача в наданні довідки позбавляє його права на призначення пільгової пенсії.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 листопада 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Зобов'язано ПАТ «МЗВМ» видати ОСОБА_2 довідку про характер та умови праці на посаді слюсаря по ремонту та обслуговуванню обладнання у теплосиловому цеху ПАТ «Азовзагальмаш» за період роботи з 05 жовтня 1976 року по 01 листопада 1980 року відповідно до форми, затвердженої Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 грудня 2014 року виправлено описку у вступній та резолютивній частині вказаного рішення, вказано дату прийняття на роботу ОСОБА_2 05 жовтня 1976 року.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 січня 2015 року виправлено описку у рішенні суду від 25 листопада 2014 року, з назви підприємства ПАТ «Азовзагальмаш» на назву підприємства «Ждановський завод тяжкого машинобудування».

З рішенням суду не погодився відповідач ПАТ «МЗВМ», подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В обґрунтування доводів скарги зазначає, що судом не звернуто увагу на те, що відсутня первинна кадрово-бухгалтерська документація про підтвердження того, що умови праці ОСОБА_2 у час його роботи у «Ждановський завод важкого машинобудування» були важкими і шкідливими.

Так, з наказу про прийом на роботу ОСОБА_2 № 41 від 08 жовтня 1976 року та листу про його переведення на інший розряд № 1028 від 01 березня 1977 року не вбачається, що професія слюсаря з ремонту та обслуговування обладнання у період праці позивача була роботою із шкідливими умовами праці, яка дає право на державну пенсію на пільгових умовах.

Судом залишено поза увагою лист начальника відділу праці та заробітної плати про результати атестації робочого місця слюсаря з ремонту та обслуговуванню обладнання у теплосиловому цеху та копії особових листків ОСОБА_2 за всі роки роботи на цій професії, які не підтверджують шкідливість умов праці позивача.

Безпідставно не прийнято судом до уваги те, що професія слюсаря з ремонту та обслуговування обладнання у теплосиловому цеху, за якою працював ОСОБА_2, відповідно до розділу 14 Постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах» від 22.08.1956 року не дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах. На виконання даної постанови у Ждановському заводі важкого машинобудування 23 жовтня 1977 року виданий наказ «Про посилення контролю за застосуванням законодавства про пільгове пенсійне забезпечення», в якому зазначено про необхідність складання наказів з прізвищами працівників, які користуються пільгами при призначенні пенсії, по дільницям із зазначенням про характер праці та внесення відповідних даних до особистих справ працівників. В особистій справі ОСОБА_2 таких даних немає.

Суд невірно надав перевагу ствердженням позивача про отримання молока за характер та умови праці, незважаючи на те, що і на теперішній час у виробничих цехах молоко отримують всі працівники.

Судом прийнято до уваги ствердження свідка ОСОБА_4 про те, що інші працівники виходили на пенсію на пільгових умовах, незважаючи на те, що останній за характером своєї діяльності не знав та не міг цього знати.

Крім того, судом не вірно зобов'язано ПАТ «Азовзагальмаш» видати ОСОБА_2 довідку про характер та умови праці, оскільки правонаступником «Ждановський завод важкого машинобудування» є тільки ПАТ «МЗВМ».

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності представника третьої особи: УПФУ в Орджонікідзевському районі м Маріуполя, яке належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду справи та звернулось із заявою про розгляд справи без участі їх представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ПАТ «МЗВМ» ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, заперечення позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_8, перевіривши матеріали справи у межах апеляційного оскарження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення, з таких підстав.

У відповідності з вимогами п.п.1,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

При вирішенні справи, судом встановлено, що у період з 05 жовтня 1976 року по 01 листопада 1980 року ОСОБА_2 працював на посаді слюсаря по ремонту та обслуговуванню обладнання у теплосиловому цеху «Ждановський завод важкого машинобудування». В трудовій книжці позивача відсутні дані про роботу повний робочий день, або про роботу не менше 80 % від загально часу праці (а.с.7-11).

Листом № 299-680 від 13 березня 2014 року відповідач відмовив ОСОБА_2 у наданні довідки, що підтверджує пільговий характер його роботи в теплосиловому цеху, посилаючись на те, що у заводі «Ждановважмаш» теплосилове господарство не мало цехового поділу, а теплосиловий цех об'єднує все паросилове господарство, включаючи котельне обладнання, мазутове господарство, ділянки водопостачання, промислової вентиляції, газове господарство та інші (а.с.12).

Судом також встановлено, що посада слюсаря по ремонту та обслуговуванню обладнання у теплосиловому цеху, на якій працював ОСОБА_2 в період з 05 жовтня 1976 року по 01 листопада 1980 року, визначена у розділі 14 «Електростанції, енергопоїзда, паросилове господарство для виробничих цілей» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, що діяв на той час.

Задовольняючи вимоги про зобов'язання відповідача видати позивачу довідку про характер та умови праці, суд виходив із того, що відповідно до вимог Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а також Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, уточнююча довідка має підтверджувати саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Дана довідка призначена для подальшого її надання особою, що оформлює пенсію, органам Пенсійного фонду України, які визначають наявність підстав і право особи на пенсію на пільгових умовах.

Проте апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 49 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до п."б" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 2 роки 6 місяців за кожний повний рік такої роботи чоловікам.

Статтею 62 України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Підпунктом 1.1 п.1 наказу № 58 від 29.07.1993р. «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Підпунктом 2.3 п.2 зазначеного наказу передбачений порядок заповнення трудової книжки. Записи у трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні здійснюватися у точній відповідності із формулюванням чинного законодавства та посиланням на відповідну статтю.

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637), передбачено також, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Записи до трудової книжки вносяться на підставі первинних документів: наказів по підприємству, табелів зарахування робочого часу, відомостей про нарахування заробітної плати тощо. Довідки, що підтверджують пільговий характер роботи, видаються на підставі тих же первинних документів та наказів про результати атестації робочих місць на підприємстві. Тому, у випадку відсутності первинних документів, неможливо підтвердити пільговий характер роботи особи, та його зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а отже відсутні підстави для призначення пенсії на пільгових умовах.

Підтвердження пільгового стажу, яке визначається підприємством шляхом надання уточнюючої довідки, проводиться за вимогами п.20 Порядку № 637.

Як передбачено пунктом 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці повинні бути зазначені періоди роботи, які зараховуються до спеціального стажу, професія та посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, підпункт, найменування списків або їх номери, до яких включений цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Посилання позивача на те, що запис у трудовій книжці підтверджує факт його роботи у шкідливих умовах, що дає право на оформлення пільгової пенсії є помилковим, оскільки за записами трудової книжки визначити пільговий характер роботи на підприємстві не має можливості, бо в них відсутні відомості про зайнятість особи протягом повного робочого дня на роботах зі шкідливими умовами праці.

Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду, період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місті та у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637. Згідно з п.2 Порядку застосування Списків, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 % робочого часу, установленого для працівника даного виробництва, професії.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Постановою КМУ від 1 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Довід скарги про те, що судом не враховано первинні документи, а саме наказ про прийом, переведення та звільнення позивача є обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу № 436 від 23.11.1977 року заводу важкого машинобудування (а.с.245) «Про посилення контролю за застосуванням законодавства про пільгове пенсійне забезпечення» наказано видати накази із закріпленням та зазначенням прізвищ робітників, які користуються пільгами при призначенні пенсії, по дільницям із зазначенням характеру виконуваної роботи. При звільненні і прийомі робітників на зазначені дільниці проводити доповнення до наказів (п.5.1).

Пунктом 5.2. вказаного наказу передбачено, що при складанні наказів необхідно враховувати, що дані матеріали являються підставою для видачі уточнюючих довідок при оформленні працівників на пенсію на пільгових умовах. Право на пільгову пенсію мають ті робітники, які безпосередньо і повний робочий день зайняті на виробництвах і роботах, передбачених списками пільгового пенсійного забезпечення. Розташування робочих місць в одному приміщенні з робочими, передбаченими Списками № 1,2 не може слугувати підставою для призначення пільгової пенсії тим робочим, які списками не передбачені.

Відповідно до п.1.2 наказу від 19.08.2976 року № 274 Ждановського заводу важкого машинобудування (а.с.244) довідки, які уточнюють характер виконуваних робіт повинні видаватися адміністрацією цеха тільки на підставі наявних документів: нарядів, групових нарядів (для робочих - повременщиків), штатних розкладів, наказів про закріплення робочих за певною дільницею робіт, журналу прийму та здачі змін, даних спеціального обліку щодо виконаної роботи тощо.

Представниками відповідача для прикладу на підтвердження виконання вказаних наказів було надано апеляційному суду копію додатку до наказу від 12.10.1979 року № 41 про прийом на роботу ОСОБА_9, з якого вбачається, що в графі «умови роботи та надані пільги» зазначено про пенсійний список № 2 (а.с.246).

Що стосується позивача, то згідно наказу № 41 від 8 жовтня 1976 року ОСОБА_2 був прийнятий слюсарем по ремонту та обслуговуванню обладнання з 5 жовтня 1976 року на завод «Тяжмаш» (а.с.132). Відповідно до переводу № 1028 ОСОБА_2 1.03.1977 року був переведений слюсарем по ремонту і обслуговуванню обладнання в теплосиловому цеху(а.с.234). Позивач 1 листопада 1980 року був зарахований до штату ІТР, про що свідчить перевід № 4805 (а.с. 235). Згідно наказу від 30 жовтня 1981 року ОСОБА_2 звільнений з підприємства за власним бажанням (а.с.8,237). При цьому доповнення до наказів щодо умов праці, які впливають на призначення пільгової пенсії, не видавалися і особиста справа позивача не містить обов'язкових, при наявності умов праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах, документів, передбачених п.5 наказу № 436 від 23.11.1977 року.

З наявних в матеріалах справи копій розрахункових листів (а.с. 143-165) також не вбачається здійснення виплат на користь позивача, пов'язаних з роботою у шкідливих умовах, а бухгалтерія підприємства не має можливості розшифрувати ці листи по видам виплат та утримань за 1976-1981 роки (а.с.157 об.).

Таким чином, довід скарги про не з'ясування фактично судом обставин того, що підприємство не може підтвердити, що умови праці ОСОБА_2 у час його роботи були шкідливими і важкими з тих підстав, що первинна кадрова-бухгалтерська документація цього факту не підтверджує, є обґрунтованим, оскільки довідки про підтвердження пільгового характеру роботи видаються тільки на підставі первинних документів.

Згідно відповіді ЦК профкому робочих важкого машинобудування, наданої на письмове звернення робітників цеху № 161, зазначено, що у зв'язку із запитом про право на пільгову пенсію робітників теплосилового цеху Міністерству соціального забезпечення УРСР листом Управління соціального забезпечення Держкомпраці СРСР від 04.07.1983 року № 1208-9 було дано роз'яснення про те, що слюсарі і електромонтери по ремонту та обслуговуванню обладнання і автоматики, а також інженерно-технічні робітники теплосилового цеху правом на пільгові пенсії не користувалися (а.с.140).

Згідно відповіді секретаря обласної ради профспілки від 24.12.1985 року на звернення робітників (а.с.242) роз'яснено, що якщо паросилове господарство не має цехового поділу, то слюсарі, електромонтери, майстри і начальники змін правом на пільгове пенсійне забезпечення не користуються, незалежно від характеру виконуваної роботи ( п.4 Роз'яснення Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС віл 02.04.1976 року № 5/8). Робота в цеху теплопаропостачання, перейменованого в таку же дільницю, також не дає право на пільгову пенсію.

Доводи представників відповідача стосовно того, що на заводі теплосилове господарство не має цехового поділу, а теплосиловий цех об'єднує все паросилове господарство, включаючи котельне обладнання, мазутне господарство, дільниці водопостачання, промислової вентиляції, газового господарства тощо, підтверджується копіями штатного розкладу (а.с.220-231).

Посилання суду в рішенні на показання свідка як доказ обґрунтованості позову є необґрунтованим, оскільки показаннями свідків підтверджується загальний стаж і сам факт роботи, який до речі і не оспорюється відповідачем, а не її характер, в тому числі пільговий.

При цьому апеляційним судом не приймається до уваги довід скарги про те, що судом не вірно зобов'язано ПАТ «Азовзагальмаш» видати ОСОБА_2 довідку про характер та умови праці, оскільки правонаступником «Ждановський завод важкого машинобудування» є тільки ПАТ «МЗВМ», оскільки ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 січня 2015 року виправлено описку у рішенні суду від 25 листопада 2014 року, з назви підприємства ПАТ «Азовзагальмаш» на назву підприємства «Ждановський завод тяжкого машинобудування».

Посилання позивача та його представника на те, що факт роботи в шкідливих умовах праці підтверджується фактом видачі молока є безпідставним з огляду на наступне.

Із роз'яснень, наведених у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 05 травня 2008 року № 62/13/82-08, вбачається, що відповідно до ст. 166 КЗпП України та ст. 7 Закону України «Про охорону праці» право на безоплатне отримання молока або рівноцінних харчових продуктів та лікувально-профілактичного харчування мають працівники, зайняті на роботах із шкідливими умовами праці.

Видача молока або рівноцінних харчових продуктів здійснюється згідно з нормативними документами, що у порядку, встановленому Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-XII, діють на території України в частині, що не суперечить Конституції і законам України.

Згідно пояснень представників відповідача апеляційному суду, в період роботи позивача на підприємстві йому дійсно не було положено отримувати молоко, але за згодою між профспілковим комітетом та адміністрацією власника було прийнято рішення про забезпечення молоком всіх працівників, що було відображено в умовах колективного договору. Молоко на підприємстві видається всім робітникам і до цього часу.

Атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві, як в цілому по Україні, проводилося з 1993 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.1992 року «Про порядок проведення атестації робочих міст за умовами праці» не рідше одного разу в 5 років.

Відповідно до інформації, наданої начальником відділу праці і заробітної плати (а.с.133) ОСОБА_2 працював в цеху № 161 «Теплосиловий» в періоди: з 05.10.1976 року по 31.10.1980 року слюсарем по ремонту і обслуговуванню обладнання; з 01.11.1980 року по 30.10.1981 року майстром дільниці теплопостачання. У зазначені періоди атестація робочих міст за умовами праці не проводилася. Атестація робочого місця слюсаря по ремонту та обслуговуванню, майстра дільниці теплопостачання теплосилового цеху № 161 проводилась: в 1993 році наказ № 19 від 05.03.1993 року по фірмі «Азовремонт»; в 1999 році наказ № 145 від 13.08.1999 року по АТ «Азов»; в 2004 році наказ № 281а від 27.09.2004 року по ВАТ «Азовзагальмаш»; в 2009 році наказ № 172 від 24.09.2009 року по ВАТ «Азовзагальмаш». За результатами проведених атестацій пільга по пенсійному забезпеченню по Списку № 2 на даних робочих місцях не підтверджена.

З огляду на наведене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, не з'ясував обставин справи, що мають суттєве значення для вирішення спору по суті, з порушенням норм матеріального права дійшов помилкового висновку про задоволення позову, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309,313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 листопада 2014 року скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування», третя особа: управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді: