Справа №2-119/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

«27» січня 2009 року Лисянський районний суд  в складі:

головуючого -судді   Борисенка П.І.

при секретарі   Сіденко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_1 до Хижинської сільської ради про визнання визнання права власності

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, придбані ним у 1998 році в КСП «ім.Куйбишева» за договором купівлі-продажу.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 17 вересня 1998 року згідно договору купівлі-продажу він придбав у КСП «ім. Куйбишева», правонаступником якого є СТОВ «Хижинське» приміщення для відбору води, каптаж джерела, водопровід, накопичувач води, наглядову криницю, туалетне приміщення, що розташовані в урочищі «Калиновий кущ». Вказані об'єкти нерухомого майна були передані позивачу по накладній і позивачем повністю було проведено розрахунок, що підтверджується накладною №123 від 17.09.1998. та квитанцією до прибуткового касового ордеру. Продавець передав позивачу дані об'єкти, якими він на даний час володіє і користуюся, але позивач не може зареєструвати своє право власності в БТІ та виготовити технічний паспорт на дані приміщення, оскільки договір купівлі-продажу не посвідчений нотаріально. В даний час посвідчити договір нотаріально не можливо, оскільки правонаступник продавця ліквідований як юридична особа, що підтверджується довідкою державного реєстратора.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, а відповідач проти задоволення позову не заперечував, оскільки факт купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна підтверджується належними доказами.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до повного задоволення виходячи з наступного.

Згідно договору купівлі-продажу від 17 вересня 1998 року позивач придбав у КСП «ім. Куйбишева», правонаступником якого є СТОВ «Хижинське» приміщення для відбору води, каптаж джерела, водопровід, накопичувач води, наглядову криницю, туалетне приміщення, що розташовані в урочищі «Калиновий кущ» Лисянського району.

Продавець передав дані приміщення позивачу як покупцю по накладній №123 від 17.09.1998 року. За об'єкти нерухомого майна позивач повністю провів розрахунок за ціною визначеною в договорі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 17.09.1998 року.

Відповідно до повідомлення державного реєстратора №01/113-14 від 29.12.2008 року, СТОВ «Хижинське», яке є правонаступником продавця за договором купівлі-продажу, а саме КСП «ім.Куйбишева» ліквідоване як юридична особа.

         Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

         Відповідно до ст. 656 цього кодексу предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий)подавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку, або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. 

Правові наслідки недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору визначені в ст. 220 ЦК України,  згідно вимог якої такий договір є нікчемним. Згідно ч. 2 вказаної статті Цивільного кодексу, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

         Проте факт ухилення продавця від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу в даному випадку встановити не можливо, оскільки продавець ліквідований як юридична особа.

         Разом з тим, на час підписання договору купівлі - продажу чинний на той час ЦК УРСР не вимагав обов'язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених на нежитлові приміщення.

         За таких обставин, на підставі поданих позивачем письмових доказів, достовірність та дійсність договору купівлі-продажу не викликає сумніву і визнання такого договору дійсним не потрібно.

         Згідно ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є:     державний акт про право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна;  договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку;      нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна;      свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів;      свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно;  рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили;  інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб.

         Виходячи з цього, позивач маючи дійсний договір купівлі-продажу об'єктів не рухомого майна, не може зареєструвати своє право власності на отримати технічний паспорт на вказані об'єкти нерухомого майна, а тому обґрунтовано звернувся до суду з позовом про визнання права влассноті.

          Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.  392, 655, 656, 657, ЦК України, 227 ЦК УРСР, ст.ст. 2, 3, 6. 7, 8, 10, 18, 57, 157, 158, 159, 174, 179, 196, 208, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовільнити  повністю.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на такі об'єкти нерухомого майна:

- приміщення для відбору води

- каптаж джерела

- накопичувач води

- наглядова криниця

- водопровід

- туалетне приміщення, що розташовані в урочищі «Калиновий кущ» Лисянського району Черкаської області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області з подачею заяви про апеляційне оскарження протягом десяти діб з моменту його проголошення та з послідуючим поданням апеляційної скарги протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

                                 Головуючий-  підпис