ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 908/2164/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Міщенка П.К., Погребняка В.Я.,

суддів:Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу на постанову та на ухвалу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 року

у справі№908/2164/13

господарського суду за заявою Запорізької області Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс"

провизнання банкрутом

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 р. у справі №908/2164/13 (суддя Дьоміна А.В.) у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання кредиторських вимог у сумі 18507,00 грн. відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року (судді: Гетьман Р.А.- головуючий, Бородіна Л.І., Плахов О.В.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 року у справі №908/2164/13 залишено без змін.

Не погодившись із наведеними судовими актами, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (Далі - ДПІ у Жовтневому районі) звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з проханням їх скасувати та прийняти нове рішення про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс" на суму 18 507,00 грн., посилаючись на порушення та невірне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, з огляду на таке.

Під час розгляду справи судами встановлено наступні її обставини.

Постановою господарського суду Запорізької області від 22.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Плецьку Ю.В.

30.10.2013 року у газеті "Голос України" №203 здійснено публікацію відповідного оголошення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2013 року Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області визнано кредитором банкрута на суму 19974,68 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2013 року визнано кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області у даній справі на суму 575283,61 грн.

15.09.2014 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя звернулась до господарського суду Запорізької області з заявою про визнання кредиторських вимог на загальну суму 18507,00 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що наведені кредиторські вимоги податкового органу виникли на підставі поданих підприємством-банкрутом декларацій з нарахування податку на додану вартість за період грудень 2013 року - червень 2014 року у розмірі 18 337,00 грн. та податкового повідомлення-рішення №0007708-26-22-11 від 04.04.2014 року, згідно з яким ТОВ ВТП "Будкомплекс" нараховані штрафні санкції у сумі 170,00 грн.

Відхиляючи кредиторські вимоги ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя суд першої інстанції, із яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що дані вимоги у розмірі 18 337,00 грн. нараховані в порушення приписів ч. 3 ст. 38 Закону про банкрутство, а їх частина у сумі 170 грн. нараховані в порушення ст. 19 Закону про банкрутство, під час дії мораторію на задоволення кредиторських вимог.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обмежено строк подання заяв поточних кредиторів двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Публікацію про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було здійснено 30.10.2013 року.

30.12.2013 року є граничним строком подання поточними кредиторами своїх заяв із грошовими вимогами до банкрута.

Враховуючи встановлені у справі обставини, зокрема те, що ДПІ у Жовтневому районі звернулась до господарського суду Запорізької області 15.09.2014 року, тобто після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури постановою господарського суду Запорізької області від 22.10.2013 року, та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у визнанні заявлених ДПІ у Жовтневому районі вимог, оскільки ці вимоги не мають характеру поточних (у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 року у справі №908/2164/13 залишити без змін.

Головуючий: П. К. Міщенко

Судді: В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук