1-69

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2008 року    місто Бровари

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у відкритому судовому засіданні в розташуванні військової частини А-0231, у складі: головуючого підполковника юстиції РИМАРА Є.П., при секретарі ШЕРЕМЕТ О.Ю., за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Дарницького гарнізону підполковника юстиції МІХЕЄВА І.Л., потерпілого ОСОБА_2., розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А-0231, командира відділення, молодшого сержанта

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Петровське Рокитнянського району Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не судимого, на військовій службі з травня 2007 року, у тому числі на військовій службі за контрактом з листопада 2007 року, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1

в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424, КК України.

Судовим слідством військовий суд

ВСТАНОВИВ:

Молодший сержант ОСОБА_1, проходячи військову службу на посаді командира відділення у військовій частині А-0231, діючи в порушення вимог ст.ст. 11, 49, 50, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4, 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують його бути зразком високої культури, проявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, бути ввічливим і справедливим у ставленні до них, не принижувати їх честь і гідність, дотримуватись вимог Конституції України, Законів України, 26 березня 2008 року біля 08 години, в приміщенні кімнати для проживання військовослужбовців військової служби за контрактом військової частини А-0231, у присутності інших військовослужбовців, пред'явив потерпілому претензії з приводу відношення до військової служби, а потім застосовував, з метою підкорення та виховання до солдата контрактної служби ОСОБА_2 фізичне насильство за те, що останній лежить на ліжку вдягнений у військову форму і у черевики військового зразка з високими берцями, та не реагує на зауваження з цього приводу, наніс, потерпілому, під час того, як останній лежав на ліжку, два удари ногою, взутою у кросівки в область колінного суглобу лівої ноги, один удар кулаком в область верхньої частини живота. Далі, діючи з наведених раніше мотивів та підстав, після того, як ОСОБА_2 підвівся з ліжка, взяв потерпілого за горло, притиснув до стіни та почав душити, нанісши при цьому останньому кулаком два удари в грудну клітину, потім відпустивши горло потерпілого наніс йому біля чотирьох ударів кулаком в грудну клітину та живіт, спричинивши наведеними діями ОСОБА_2 фізичний біль.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні вказаних злочинних дій визнав повністю і про обставини скоєного дав покази цілком відповідні викладеному вище, пояснивши, що 26 березня 2008 року біля 08 години, в приміщенні кімнати, де проживають військовослужбовці контрактної служби, у присутності інших військовослужбовців контрактної служби, зробив потерпілому зауваження за те, що останній лежить на ліжку вдягнений у військову форму та у військові черевики та не реагує на зауваження з цього приводу, а потім застосовував, з метою підкорення та виховання до ОСОБА_2 фізичне насильство та наніс потерпівшому, під час того, як він лежав на ліжку, два удари ногою, взутою у кросівки в область колінного суглобу лівої ноги, один удар кулаком в область верхньої частини живота, а коли ОСОБА_2 підвівся з ліжка, взяв потерпілого за горло, притиснув до стіни та почав душити і наніс при цьому йому кулаком два удари в грудну клітину, потім відпустив горло потерпілого наніс йому біля чотирьох ударів кулаком в грудну клітину та живіт. Особистих рахунків з потерпілим він до того не мав. Більше ніяких ударів йому не наносив.

Крім особистого визнання, вина підсудного ОСОБА_1 в скоєному злочині підтверджується

добутими під час досудового слідства та розглянутими у судовому засіданні іншими доказами, які не викликають у суду сумнівів у своїй достовірності, підсудним та іншими учасниками процесу не заперечуються і підтверджуються в повному обсязі. За клопотанням прокурора, яке підтримали інші учасники процесу, судове слідство судом проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст.299 КПК України. При цьому судом їм роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1, являючись військовою службовою особою, застосував щодо підлеглого фізичне насильство, то суд такі дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч.2 ст. 424 КК України.

При призначенні покарання підсудному суд визнає і враховує, як обставини, що пом'якшують його відповідальність, те, що ОСОБА_1, сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся у вчиненому злочині, по службі характеризується виключно позитивно, за весь час служби заохочувався керівництвом, є потерпілим від аварії на ЧАЕС.

З урахуванням обставин справи, вищевказаних пом'якшуючих обставин, особи винного, а також того, що потерпілий пробачив підсудного і просив суворо його не карати та не застосовувати до позбавлення волі, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, то суд, за таких обставин знаходить можливим перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією ст. 424, ч. 2 КК України, та замість позбавлення волі застосувати до підсудного покарання у вигляді арешту, тобто застосувати до нього ст.ст. 69, 60 КК України оскільки вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і саме такий вид покарання на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.

При прийнятті рішення по справі суд також бере до уваги і те, що вчиненню злочину певною мірою сприяла провокуюча поведінка потерпілого.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 299, 323, 324, 328, 332 КПК України, військовий суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 424 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України, призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 5 (п'ять) місяців, з відбуванням покарання на гауптвахті Військової служби правопорядку по місту Києву та Київській області.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим протягом того ж строку, з моменту вручення йому копії вироку.