№1-61

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2008 року                                                                                           місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С.М., при секретарі СІРЕНЧЕНКО В.В., за участю помічника військового прокурора Київського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ГРИНЕНКО Г.Є., захисника підсудного - адвоката ОСОБА_1, потерпілих: ОСОБА_2 і ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини 3077

прапорщика ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Рудня - Калинівська, Малинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з повною середньо освітою, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, не судимого, начальника радіостанції Р-161 - старшого спеціаліста спецзв'язку, призваного на військову службу у листопаді 2001 року Славутським РВК Хмельницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2008 року, близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, розбивши вікно у кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1, в якій проживають громадяни ОСОБА_2 і ОСОБА_3, проник у вказану кімнату, звідки таємно викрав власні речі останніх, а саме, грошові кошти у сумі 3000 грн. і 1100 доларів - США, що становить 5555 грн. відповідно до курсу Національного банку України, відеокамеру „Панасонік SDR-H250EE-S" вартістю 2794 грн. 35 коп., фотоапарат „Соні DSC-T100" вартістю 1559 грн. 35'коп., в комплекті з картою пам'яті 4 Гб  „Soni Memory Stick" вартістю 332 грн. 05 коп. та інші речі, а всього на загальну суму 16967 грн. 25 коп., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд. 25 березня 2008 року ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і про час, місце та обставини таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, показав як це викладено в описовій частині вироку та пояснив, що дійсно 22 березня 2008 року, біля 23 години 30 хвилин, пересвідчившись в тому, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за місцем проживання, а саме, в кімнаті НОМЕР_2 гуртожитку по АДРЕСА_1, відсутні, взяв у дворі гуртожитку два уламки цегли, за допомогою яких розбив вікно у кімнаті НОМЕР_1, через яке проник у вказану кімнати, звідки таємно викрав грошові кошти у сумі 3000 грн. і 1100 доларів США, відеокамеру „Панасонік", фотоапарат „Соні" в комплекті з картою пам'яті, а також золоті вироби - ланцюжок, кулон і дві сережки. З вказаним викраденим майном він, ОСОБА_1, через розбите вікно залишив кімнату НОМЕР_1, після чого пішов до себе у кімнату НОМЕР_2, де ліг відпочивати. Наступного дня, близько 5 години ранку він, ОСОБА_1 поїхав до міста Рівне, де в ломбарді заклав викрадене майно, а саме, відеокамеру „Панасонік", золотий ланцюг, кулон та дві сережки, отримавши за них біля 2000 грн., а фотоапарат „Соні" продав незнайомій особі за 500 грн. Як далі показав підсудний, того ж дня, майже всі грошові кошти, які він таємно викрав та отримав за реалізацію викраденого майна, програв у салоні ігрових автоматів у місті Рівне. Після цього, біля 19 години того ж дня він, ОСОБА_1, приїхав до дружини у місто Нетішин, Хмельницької області, якій віддав близько 2000 грн. та знаходився там два дні. Приїхавши у місто Київ, його 26 березня 2008 року затримали працівники міліції, яким він у подальшому зізнався у вчиненому. Також підсудний показав, що вчинив крадіжку грошових коштів і майна з метою виплатити заборгованість по кредитах, які він отримав в „Приватбанку" і „Дельта банку" для власних потреб. Крім того, ОСОБА_1 уточнив, що завдані ним потерпілим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 матеріальні збитки добровільно відшкодовані частково у розмірі 2600 грн.

Крім особистих показань вина ОСОБА_1 у скоєному підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що він разом з дружиною -ОСОБА_3 проживають у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 кімн. НОМЕР_1. 21 березня 2008 року, близько 20 години, вони поїхали до батьків дружини у місто Малин, Житомирської області, де перебували до 23 березня 2008 року. Повернувши у місто Київ 23 березня 2008 року, біля 23 години 50 хвилин, вони зайшли до кімнати НОМЕР_1, де побачили, що вікно у кімнаті було розбите і відчинене, а на підвіконні знаходилися уламки цегли. Оглянувши речі у кімнаті, він, ОСОБА_2, виявив відсутність: грошових коштів у сумі 3000 грн. і 1100 доларів США, відеокамери „Панасонік", фотоапарата „Соні" в комплекті з картою пам'яті, а також золотих виробів - ланцюжка, кулона і двох сережок. Інше майно та цінні речі були в наявності. Як далі показав потерпілий, про даний факт його дружина того ж вечора зателефонувала в райвідділ міліції. Працівникам міліції він, ОСОБА_2, і ОСОБА_3 того ж вечора розповіли про викрадене у них майно, про що написали заяву. 26 березня 2008 року працівники міліції затримали ОСОБА_1 у гуртожитку по АДРЕСА_1, як підозрюваного у вчиненні крадіжки.

Аналогічні за змістом показам потерпілого ОСОБА_2 дала покази в судовому засіданні і потерпіла ОСОБА_3.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 - дружина підсудного, показала, що з листопада 2007 року вона разом з малолітньою донькою проживає у своїх батьків у місті Нетішин, Хмельницької області. 23 березня 2008 року, біля 20 години, її чоловік - ОСОБА_1 приїхав до місця проживання її батьків. При цьому, останній привіз дочці стільчик і столик, а їй, ОСОБА_4, дав 2000 грн., сказавши що отримав заробітну плату. Як далі показала свідок, в ніч з 24 на 25 березня 2008 року ОСОБА_1 поїхав в місто Київ, повідомивши, що їде на роботу. Зранку 26 березня 2006 року їй зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що його працівники міліції підозрюють у вчинені крадіжки майна у кімнаті ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та викликають на допит, а біля 19 години, того ж дня, їй по телефону слідчий районного управління міліції повідомив, що ОСОБА_1 зізнався у вчиненні крадіжки і його затримано.

З протоколу огляду місця події від 24 березня 2008 року вбачається, що в ході огляду кімнати НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 виявлено розбите вікно, із зовнішньої сторони якого на підвіконнику виявлено два уламки цегли.

Згідно з даними висновку судово-криміналістичної експертизи №67 від 20 квітня 2008 року слід пальця руки під номером 5, що був вилучений в ході огляду місця події, залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_1

З досліджених в суді даних: листа ПТ,.Ломбард-Скарбниця" №178 від 11 квітня 2008 року, договорів від 23 березня 2008 року №№70-601208, 70-601308, 70-601408 про надання ломбардом фінансового кредиту, видно, що ОСОБА_1 23 березня 2008 року звертався за послугами до ломбардного відділення ПТ „Ломбард-Скарбниця", розташованого за адресою місто Рівне, вул. Чорновола, 12, де заклав відеокамеру, Панасонік SDR-H250", золотий ланцюг, золотий кулон та дві золоті сережки, за що отримав грошові кошти в сумі 2270 грн. 9 квітня 2008 року на це майно було звернено стягнення та передано на реалізацію до міста Києва.

Як вбачається з огляду товарних чеків №3110 і №13826 від 17 квітня 2008 року, №33 від 15 квітня 2008 року відеокамера „Панасонік SDR-H250", золотий ланцюг і дві золоті сережки були реалізовані комісійними магазинами ТОВ „Комісіонер" невстановленим особам.

Згідно з висновками судово-товарознавчих експертиз № 76 від 18 квітня 2008 року, № 76/1 від 21 квітня 2008 року вартість відеокамери „Панасонік SDR-H250" складає 2794 грн. 35 коп., вартість фотоапарату „Соні DSC-T100" складає 1559 грн. 35 коп., вартість карти пам'яті - 323 грн. 05 коп., а золотого кулону - 400 грн. 50 коп.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності суд вважає встановленим, що 22 березня 2008 року ОСОБА_1 вчинив крадіжку чужого майна на загальну суму 16967 грн. 25 коп., поєднану з проникненням у житло, а тому дії підсудного кваліфікує за ч. 3 ст.185 КК України.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до підсудного ОСОБА_1 про стягнення з останнього на його користь 14138 грн., а потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 на суму 4262 грн., на відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином.

В судовому засіданні потерпілій ОСОБА_2 зменшив розмір позову до 13254 грн. 40 коп., a потерпіла ОСОБА_3 зменшила розмір позову до 3335 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_1 в ході досудового слідства їм, кожному окремо, добровільно відшкодував завдані збитки на загальну суму 2600 грн., а також з урахуванням вартості золотого кулона - 400 грн. 50 коп., який був вилучений в ході досудового слідства у комісійному магазині та визнаний речовим доказом по справі.

Підсудний в судовому засіданні позови потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3, з урахуванням внесених в них уточнень, визнав у повному обсязі.

Підстави та розмір позовів потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні і підтверджуються зібраними по справі доказами, а тому позови потерпілих є обґрунтованими і такими, що, на думку суду, підлягають задоволенню у повному обсязі на підставі ст.ст.22, 1166 ЦК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 покарання суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують йому покарання, його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне часткове відшкодування завданих збитків.

Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протиправному замічений не був, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до призову на службу займався суспільно-корисною працею, під час її проходження характеризується в цілому позитивно, на утриманні має малолітню дитину (2006 року народження), а також дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи (2 категорії), попросив вибачення у потерпілих, які просили підсудного суворо не карати, суд знаходить можливим застосувати до ОСОБА_1 ст. 69 КК України і з застосуванням ст. 60 КК України перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст.185 КК України, оскільки саме даний вид покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 323, 324, 325,328, 330, 331, 332 КПК України, військовий суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, за якою із застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України призначити йому покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців з відбуванням даного покарання на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку у місті Києві та Київської області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 з урахуванням його затримання і перебування під вартою в порядку запобіжного заходу по даній справі обчислювати з 26 березня 2008 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - взяття під варту - скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду і до набрання вироком законної сили утримувати його на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку у місті Києві та Київської області.

Цивільний позов потерпілогоОСОБА_2 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2 13254 грн. 40 коп. (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 40 коп. на відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3335 (три тисячі триста тридцять п'ять) грн. на відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі:

·   два уламки цегли, що знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів військової прокуратури Київського гарнізону - знищити;

·   золотий кулон, який знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів військової прокуратури Київського гарнізону - повернути за належністю ОСОБА_3;

- перераховані на а.с.96, 125,157,189-190 - зберігати при матеріалах справи.

Судові витрати по справі, пов'язані з проведенням судово-криміналістичної експертизи у розмірі 486 грн. 77 коп. стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в місті Києві.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.