БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07540, вул. Леніна, 32, м. Березань, Київська обл.

Номер провадження 1-кп/356/9/15

Справа № 356/1122/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2015 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Капшученко І.О.

при секретарі Мамей Н.І.

прокурора Мосінзова С.М., Євтушенка М.М.

обвинуваченої ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березань кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014110070000461 від 02.05.2014, відносно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки с. Городок Іллінецького району Вінницької області, громадянки України, освіта професійно – технічна, вдова, пенсіонер, інвалід 3 групи, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не притягалася до кримінальної відповідальності.

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ

01.05.2014 близько 10 год. 00 хв. на території земельної ділянки, що знаходиться АДРЕСА_2, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, з приводу користування та обробки земельної ділянки у ході якого у ОСОБА_1 виник умисел та заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, ОСОБА_1 на ґрунті виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправність своїх дій та можливі їх наслідки, умисно нанесла один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_2

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 77 від 05.05.2014 у ОСОБА_2 виявлено синець на підборідді ліворуч, який характерний для дії тупого предмету або при ударі об який, за давністю може відповідати терміну вказаному у постанові, а саме 01.05.2014, та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала. Пояснила, з 2007 року вона разом з ОСОБА_2 розробляла земельну ділянку що знаходиться АДРЕСА_2. ОСОБА_2 віддала свою частину земельної ділянки іншій особі ОСОБА_4 01.05.2014 у першій половині дня ОСОБА_4 разом з дочкою обробляла земельну ділянку, на телефонний виклик ОСОБА_4 прийшла ОСОБА_2 Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почався словесний конфлікт з приводу користування і обробки землі у ході якого ОСОБА_2 схопила її за одяг почала тягнути до землі, схопила за волосся, і вириваючись ОСОБА_1 махала руками, і зачепила ОСОБА_2, де саме не бачила. Згодом цього ОСОБА_2 почала сильно кричати. Після підійшли депутат ОСОБА_7 та ОСОБА_3 Потім викликали працівників міліції.

На обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були безпосередньо ретельно досліджені судом.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала суду, що свою земельну ділянку біля озера «Центральне» обробляє з 1994 року. Віддала для посадки свою землю ОСОБА_4 01.05.2014 ОСОБА_4 викликала її, тому що ОСОБА_1 не давала садити город, коли підійшла, то жінки розмовляли. Обвинувачена зненацька вдарила її в ліву щелепу кулаком. За волосся і одяг вона ОСОБА_2 - ОСОБА_1 не хапала. Після сварки прийшов депутат ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_3, приїхала міліція. 05.05.2014 звернулась з заявою до міліції. У результаті конфлікту лікувалася, бо піднявся тиск, боліла голова, був синець на бороді.

Свідок ОСОБА_4 показала, що близько 09 год. вона разом з дочкою ОСОБА_8 садила город на спірній земельній ділянці, прийшла ОСОБА_1 і почала їм заважати. Коли прийшла ОСОБА_2 підчас їх сварки ОСОБА_1 махала руками і вдарила ОСОБА_2 кулаком у обличчя. За волосся ОСОБА_1 ніхто не хапав. ОСОБА_2 була спокійна, а ОСОБА_1 увесь час кричала. Після підійшли депутат ОСОБА_7 та ОСОБА_3 Приїхала міліція.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що 01.05.2014 року вона разом із матір'ю садили город, потім прийшла ОСОБА_1, вона була дуже агресивна, ставала на лопату і заважала садити город біля озера «Центральне». Вони з матір'ю викликали ОСОБА_2, коли вона прийшла, ОСОБА_1 почала на неї кричати і вдарила ОСОБА_9 правою рукою у ліву щелепу, замах був на рівні плеча. Потім прийшли депутат ОСОБА_7 та ОСОБА_3 Після чого вони викликали міліцію.

Свідок захисту ОСОБА_10 показав, що його по телефону викликала ОСОБА_1, причину не повідомила. Він бачив, що ОСОБА_1 намагалася завадити садити земельну ділянку ОСОБА_4 та її дочці, після чого, почалася словесна сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, потім ОСОБА_2 схватила ОСОБА_1 за волосся і почала тягнути. Як ОСОБА_1 вдарила ОСОБА_9, не бачив, стояв в стороні і лише спостерігав.

Свідок захисту ОСОБА_11 суду показала, що близько 9 год. 30 хв. 01.05.2014 вона разом з ОСОБА_1 прийшли на земельну ділянку, де вже була ОСОБА_4 із своєю дочкою, які садили спірну земельну ділянку, останні зателефонували ОСОБА_9 і вона прийшла. Свідок зазначала, що ОСОБА_1 почала заважати садити город і ОСОБА_2 після сварки схопила ОСОБА_1 за одяг, а потім за волосся, і відмахуючись ОСОБА_1 вдарила ОСОБА_2, куди саме вона попала вона не бачила, бо разом із ОСОБА_10 стояли осторонь.

Свідок ОСОБА_13 зазначила суду, що обробляючи свою земельну ділянку біля озера «Центральне» бачила, що за метрів 15-20 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 почали сварку, потім ОСОБА_2 взяла за одяг ОСОБА_1, а остання відмахуючись вдарила її рукою у ліву щелепу, була припухлість, яку вона особисто бачила, але крові не було. Підійшов депутат ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_3 Викликали міліцію.

Крім показань свідків захисту, факт того, що ОСОБА_2 схопила ОСОБА_1 за одяг і за волосся, не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, інших доказів стороною захисту не надано. Окрім цього про відсутність тілесних ушкоджень свідчить висновок дільничого інспектора міліції Баришівського РВ. Крім того, стороною захисту зазначено, що ОСОБА_1 зверталася з заявою про вчинення злочину ОСОБА_2 відносно неї за ч.2ст.15, ч.2ст.125 КК України, але суду не повідомили про подальшу долю даної заяви.

Стороною захисту було надано акти складені депутатами Березанської міської ради (а.с.107-109) дані акти не мають жодної доказової сили, і до правовідносин, що склалися між обвинуваченою та потерпілою.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 повністю доведена і кваліфікація за ч.1ст.125 КК України, є правильною, оскільки ОСОБА_1 умисно нанесла легкі тілесні ушкодження ОСОБА_2

З протоколів проведення слідчих експериментів за участю потерпілої ОСОБА_2 з іллюстрованими таблицями від 14.05.2014 ( а.с.186-190; а.с.191-195) та протоколу проведення слідчого експеремента за участю свідка ОСОБА_4 вбачається, яким чином та за яких обставин були нанесенні тілесні ушкодження потерпілій.

Таким чином, допитавши обвинувачену, потерпілу, свідків, дослідивши інші докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена повністю.

Отже, дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, суд вважає кваліфіковано вірно.

Доводи обвинуваченої про те, що вона не завдавала удари потерпілій, спростовуються висновками судово-медичної експертизи, показаннями потерпілої та свідків.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої не встановлено. Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості; відсутність обставин, які пом'якшують покарання, наявність обтяжуючої обставини - вчинення злочину щодо особи порхилого віку; дані про особу обвинуваченої, а саме: те, що вона за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.181), раніше не судима про що свідчить вимога по судимостям (а.с.183), не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра (а.с.182), інвалід 3 групи (а.с.184).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначати в межах санкції частини статті, що передбачає покарання за вчинений нею злочин у вигляді штрафу.

Вирішуючи питання щодо задоволення цивільного позову суд виходить із наступного.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, потерпіла зазначала, що ОСОБА_1 своїми умисними діями завдала їй не лише тілесних ушкоджень, а й матеріальної та моральної шкоди. Так, внаслідок спричинених ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у неї, погіршився стан здоров'я, приймала лікування, яке було їй призначене для відновлення стану здоров'я, на придбання вказаних ліків вона витратила 277 грн.69 коп. (а.с. 77).

Також ОСОБА_2 посилаючись на те, що після вчинення відносно неї злочину та протягом певного часу вона постійно відчувала фізичний біль й психологічні страждання; через спричинений фізичний біль та погіршення стану здоров'я вона змушена була змінити свій звичайний образ життя; витрачати кошти на придбання ліків, що викликало в неї суттєвий психологічний дискомфорт й додало їй додаткових страждань, просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь 3 тис. грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Обвинувачена цивільний позов не визнала.

Згідно з ч. 5 ст. 128, ст. 28 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, в КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства, зокрема, розумності строків.

Враховуючи, що в судовому засіданні доведена вина ОСОБА_1 у заподіянні ОСОБА_2 умисних легких тілесних ушкоджень, а також перелік необхідних для лікування препаратів, вказаних тілесних ушкоджень та повязаного з цим високого тиску, витрати на їх придбання, підтверджується копією картки амбулаторного хворого, де зазначено діагноз та приписи лікарів (а.с.206-207), суд дійшов висновку про задоволення вимоги частково і стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 260 грн. 84 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до чч. 3, 4 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно із ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 її вину ОСОБА_1, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, пояснень потерпілої а також, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 400 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Речові докази по справі відсутні. Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України,

ЗАСУДИВ

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 40 неоподатковіних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят ) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 260 (двісті шістдесят) гривень 84 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 400 (чотириста) гривень завданої моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вирок протягом 30 днів з дня його проголошення може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Березанський міський суд Київської області з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається , що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: І.О. Капшученко