Справа № 182/6697/14-ц

Провадження № 2/0182/403/2015

У Х В А Л А

Іменем України

18.03.2015 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого - судді Шестакової З.С.

при секретарі - Пометій Є.Т.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі заяву ОСОБА_3 про забезпечення доказів, суд

встановив:

В провадженні суду знаходиться позовна заява ОСОБА_3 до Відділу Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про відшкодування шкоди завданої майну потерпілого.

ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів, посилаючись на те, що для повного, всебічного та об’єктивного розгляду її позову необхідно призначити комплексну експертизу для виявлення ступені пошкодження речей, втрати цінності майна, для відновлення пошкодження майна, яку необхідно провести за рахунок відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги ОСОБА_3 щодо забезпечення доказів.

Представник відповідача заперечив проти забезпечення доказів та вважає дані процесуальні дії безпідставними, оскільки ОСОБА_3 спірне майно не належить та дії ВДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції щодо опису майна ПП „Дніпрянка” проводились на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області.

Заслухавши думку сторін, оглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Відділу Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про відшкодування шкоди завданої майну потерпілого, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України заявник у заяві про забезпечення доказів повинен зазначити, у тому числі обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами, а також з якою метою потрібно забезпечити дані докази.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду з позовними вимогами про відшкодування шкоди завданої майну потерпілого, в яких просила суд зобов’язати осіб, які завдали шкоду, надати час для виклику представників заводу виробника полагодити пошкодженні речі, а у разі неможливості своєчасно це зробити, відшкодувати збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна.

До того ж, представник позивача не довів суду що у позивача є складнощі в поданні цих доказів, які вона просить забезпечити; не виклав обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; та не вказав з якою метою потрібно їх забезпечити.

З урахуванням викладених обставин суд вважає, що вимоги заявника щодо забезпечення доказів не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 135, 209-210 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 135 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення доказів не перешкоджає розгляду справи.

Суддя:

ОСОБА_4