АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження №22ц/790/532/15 Головуючий 1 інст. - Шишкін О.В.

Справа № 2-1117/11 Доповідач - Крилова Т.Г.

Категорія: право власності

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Крилової Т.Г.,

Суддів - Кірсанової Л.І.,

- Трішкової І.Ю.,

при секретарі - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 17 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, треті особи: Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,-

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Остаточно уточнивши свої позовні вимоги, посилалася на те, що 28 грудня 2006 року між нею та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Згідно з вказаним договором ОСОБА_5 продав, а вона купила вказаний будинок. Цей правочин 28.12.2006 року о 15 год. 27 хв. зареєстровано у Державному реєстрі правочинів за № 1850902. 24.03.2010 року їй стало відомо, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.06.2008 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, розташованого за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2, укладеного 28.09.2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Тим же рішенням суд зобов'язав КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» поновити реєстрацію права власності на домоволодіння за ОСОБА_8 07.10.2008 року суд першої інстанції постановив додаткове рішення, яким зобов'язав КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію права власності на вказане домоволодіння за ОСОБА_4 До участі у справі за вказаними рішеннями суду вона залучена не була. 10.10.2008 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», виконуючи рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.06.2008 року та від 07.10.2008 року зареєструвало право власності на вказане домоволодіння за ОСОБА_8

29.10.2008 року ОСОБА_8 уклала з ОСОБА_2 договір довічного утримання, відповідно до якого передала у його власність спірний жилий будинок.

30.10.2008 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєструвало право власності на домоволодіння за ОСОБА_2 У лютому 2009 року ОСОБА_8 померла.

Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 26.05.2010 року задоволена її апеляційна скарга та заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.06.2008 року і додаткове рішення суду від 07.10.2008 року скасовані. У подальшому, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.01.2012 року позов ОСОБА_8 залишено без розгляду.

ОСОБА_2 створює їй перешкоди в користуванні домоволодінням, а КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», яке до 01.01.2013 року здійснювало додаткову реєстрацію права власності на нерухоме майно, відмовляло їй в реєстрації за нею права власності на зазначене домоволодіння.

Вважає, що вона є власником житлового будинку з надвірними будівлями, оскільки домоволодіння придбала за відплатним договором за 808 000 грн. Це майно вибуло з її володіння не з її волі, а на підставі рішень суду першої інстанції, які в подальшому апеляційним судом були скасовані. Тому, вона має право витребувати належне їй нерухоме майно у ОСОБА_2, навіть у випадку, якщо він на момент укладення договору довічного утримання з ОСОБА_8 про її права на домоволодіння і не знав.

Просила суд: витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 та передати їй нерухоме майно: житловий будинок з прибудовами, що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1.; визнати за нею право власності на вказане домоволодіння.

В жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Остаточно уточнивши свій зустрічний позов, посилався на те, що домоволодіння, яке розташоване в м. Харкові по АДРЕСА_1 належало ОСОБА_8 на праві приватної власності. 22.12.2007 року ОСОБА_8 склала на його користь заповіт, відповідно до якого все своє майно, в тому числі і будинок за вказаною адресою заповіла йому. 09 жовтня 2008 року між ним та ОСОБА_8 було укладено договір довічного утримання, відповідно до якого право власності на домоволодіння перейшло до нього. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 померла. 30.10.2008 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєструвало за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями в м. Харкові по АДРЕСА_1.

Під час оформлення документів на будинок, ще за життя ОСОБА_8, а потім і після її смерті, з'ясувалося, що ОСОБА_4, нібито, набув право власності на будинок на підставі заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова № 2-1498 від 15 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про визнання договору дійсним. 28.09.2006 року ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, продав будинок ОСОБА_5, а останній 28.12.2006 року продав цей будинок ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7

ОСОБА_3 своє право власності на спірне домоволодіння не зареєструвала. Крім того, 29.12.2009 року ОСОБА_3 подала до Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області заяву щодо притягнення до відповідальності осіб, які скоїли відносно неї шахрайські дії, в якій визнавала, що правочин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є недійсним, оскільки був вчинений за підробленими документами.

За життя ОСОБА_8 і до теперішнього часу він утримує будинок. Вважає, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 грубо порушують його право на майно.

Просив суд : визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в м. Харкові, укладений 28.09.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6; визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаного житлового будинку, який було укладено 28.12.2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 17 листопада 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 та передано ОСОБА_3 нерухоме майно: житловий будинок з прибудовами АДРЕСА_1. Визнано право власності за ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1700 грн. судових витрат та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1820 грн. Скасовано арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2 та заборону іншим особам вчиняти будь-які дії щодо цього майна до вирішення справи по суті, накладений ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 липня 2010 року. Скасовано арешт на житловий будинок з надвірними будівлями та заборону будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо зазначеного майна до вирішення справи по суті, накладений ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.01.12 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 17 листопада 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, а його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Судові витрати покласти на ОСОБА_3

Апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки не прийнято до уваги його доводи і пояснення по справі. Не враховано, що за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на спірне домоволодіння на підставі рішення суду, яке судом не ухвалювалося.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню, у зв*язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити частково, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити, з таких підстав.

З матеріалів справи, а також ксерокопії інвентаризаційної справи Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», яка долучена до даної справи, вбачається, що власником домоволодіння в м. Харкові по АДРЕСА_1, була ОСОБА_8

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2006 року по справі № 2-1498/06 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про визнання угоди купівлі - продажу дійсною і визначенні права власності на житловий будинок, визнано угоду купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, м. Харкова, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 дійсною; визнано право власності за ОСОБА_4 на будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, м. Харкова. На підставі вказаного заочного рішення, право власності на спірне домоволодіння було зареєстровано 21.04.06 року за ОСОБА_4, який за договором купівлі-продажу від 28.09.06 року продав зазначений будинок ОСОБА_5 За цією угодою ОСОБА_9 діяв від імені та в інтересах ОСОБА_4 12.10.06 року право власності на спірне домоволодіння було зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі дубліката договору купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу від 28.12.06 року ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_5 спірний жиловий будинок з надвірними будівлями.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.06.2008 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, розташованого за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2, укладеного 28.09.2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4; зобов'язано КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» поновити реєстрацію права власності на домоволодіння за ОСОБА_8 07.10.2008 року суд першої інстанції постановив додаткове рішення, яким зобов'язав КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію права власності на вказане домоволодіння за ОСОБА_4 10.10.2008 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», виконуючи рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.06.2008 року та від 07.10.2008 року зареєструвало право власності на вказане домоволодіння за ОСОБА_8

29.10.2008 року ОСОБА_8 уклала з ОСОБА_2 договір довічного утримання, відповідно до якого передала у його власність спірний жилий будинок. 30.10.2008 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєструвало право власності на домоволодіння за ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_8 померла ( т.1 а.с. 41).

Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 26.05.2010 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.06.2008 року і додаткове рішення суду від 07.10.2008 року скасовані, а справа направлена на новий розгляд до того ж суду, оскільки ОСОБА_3 до участі у справі за вказаними рішеннями суду залучена не була. У подальшому, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.01.2012 року позовна заява ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, залишена без розгляду.

З довідки Голови Дзержинського районного суду міста Харкова від 21.01.08 року Задорожного М.І. вбачається, що цивільна справа № 2-1498/06 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про визнання договору дійсним у суді не зареєстрована. За цим номером значиться інша справа ( т.1 а.с. 54). Ця обставина є предметом розгляду правоохоронних органів.

Право власності на домоволодіння за ОСОБА_2 зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» з 30.10.2008 року по теперішній час. ОСОБА_2 мешкає в спірному домоволодінні, сплачує комунальні послуги.

В даному випадку, майно вибуло з володіння власника ОСОБА_8 поза її волею, оскільки право власності на це майно було зареєстроване за ОСОБА_4 за неіснуючим рішенням суду.

Тому, ОСОБА_3 не є добросовісним набувачем спірного жилого будинку, як передбачає ст. 388 ЦК України та ця норма закону до правовідносин, що склалися, застосуванню не підлягає.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_8 укладала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу свого будинку, що в неї було вільне волевиявлення на укладення такого договору та це волевиявлення відповідало її внутрішній волі, що правочин вчинено у формі, встановленій законом, як того передбачає ст. 203 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

При таких обставинах, правочин, укладений 28.09.06 року між ОСОБА_9, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо купівлі-продажу спірного будинку, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий № 2 - 4655 слід визнати недійсним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги ОСОБА_2 в іншій частині задоволенню не підлягають, т.я. він не був стороною при укладенні договору купівлі-продажу будинку між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Інші позовні вимоги, які ОСОБА_2 надав в суд апеляційної інстанції 19.01.15 року, не були предметом розгляду суду першої інстанції, тому, апеляційною інстанцією не переглядаються.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по даній справі у розмірі 2070 гр. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 17 листопада 2014 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 який укладено 28.09.06 року між ОСОБА_9, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий № 2 - 4655.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в іншій частині відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 2070 гр. 60 коп.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий -

Судді: