ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2015Справа №910/16245/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс"

до 1. Дочірнього підприємства "АУРА"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична група "Ферзь"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1. Комунальне підприємство "Плесо"

2. Публічне акціонерне товариство "Київенерго"

3. Київська міська рада

4. Департамент комунальної власності міста Києва

про визнання недійсним договору

Головуючий суддя Домнічева І.О.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Суддя Ващенко Т.М

Представники сторін:

від позивача: Кривенька О.Л. - за довіреністю;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: Осикін В.О. - за довіреністю;

від третьої особи-1: Осіпчук Ю.В. - за довіреністю;

від третьої особи-2: Калашникова І.В. - за довіреністю;

від третьої особи-3: Тетерятник О.В. - за довіреністю;

від третьої особи-4: Тетерятник О.В. - за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київрічсервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до 1. Дочірнього підприємства "АУРА" та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична група "Ферзь" про визнання недійсним договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір купівлі-продажу має бути визнаний недійсним у судовому порядку, як такий, що не відповідає вимогам законодавства, зокрема статті 658 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 07.08.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.09.2014 р.

04.09.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 04.09.2014 р. залучено до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача КП "Плесо" та ПАТ "Київенерго", розгляд справи відкладено на 25.09.2014 р.

19.09.14р. через відділ діловодства суду третя особа 1 подала письмові пояснення по справі.

24.09.14р. через відділ діловодства суду третя особа 1 подала письмові пояснення по справі.

24.09.14р. через відділ діловодства суду третя особа 2 подала письмові пояснення по справі.

25.09.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив по справі.

Розпорядженням В. о. Голови господарського суду міста Києва від 25.09.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. у відпустці, справу передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою від 25.09.2014 р. розгляд справи призначено на 14.10.2014 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 02.10.2014 р. у зв'язку з поверненням з відпустки справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.

14.10.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 14.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 23.10.2014 р.

23.10.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 23.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 27.11.2014 р.

27.11.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

27.11.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 27.11.2014 р. продовжено строк розгляду справи у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 16.12.2014 р.

15.12.14р. через відділ діловодства суду Київська міська рада подала заяву про заяву про вступ у справу.

16.12.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові матеріали по справі.

16.12.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі та клопотання про залучення третіх осіб Департамент комунальної власності та Київську міську раду.

Ухвалою від 16.12.2014 р. залучено Київську міську раду та Департамент комунальної власності міста Києва до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та призначено колегіальний склад суду для розгляду справи.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 16.12.2014 р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Домнічева І.О., суддя Трофименко Т.Ю. та суддя Ващенко Т.М.

Ухвалою від 16.12.2014 р. зазначена колегія суддів прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 15.01.2015 р.

13.01.15р. через відділ діловодства суду третя особа 2 подала клопотання про розгляд справи без участі представника.

14.01.15р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляд справи.

Ухвалою від 15.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 05.02.2015 р.

05.02.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові пояснення по справі та заперечення.

У судовому засіданні 05.02.2015 р. було оголошено перерву до 11.02.2015 р.

Ухвалою від 11.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 03.03.2015 р.

Представник позивача в судове засідання 03.03.15 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 03.03.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2010 р. був укладений Договір купівлі-продажу №01/12/10 (надалі -договір купівлі-продажу) між Дочірнім підприємством «АУРА» Акціонерного товариства відкритого типу «Укрмашпром» (надалі - відповідач 1, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» (надалі - відповідач 2, покупець).

Згідно п.1.1. даного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити: тупикову КТП 6057 типу КТП-250/10/0,4-91-У1 (ТУ16-91 ИБДШ674822.054ТУ ПО «Запорожтрансформатор», з-д високовольтної апаратури) з силовим трансформатором ТМ-250кВА, запобіжниками ПК1-10-30/20 на воді РУ-ІОкВ КТП6057, живлення КЛ-ІОКв ААБл-Зх9 від РУІОкВ КТП 6238 (далі - електропідстанція), та електромережу по урочищу Чорторий від ТП 1796 (крім додаткової комірки ЮкВ КСО-394) до КТП6057 довжиною 1045 метрів (далі - електромережа).

Приватне акціонерне товариство «Київрічсервіс» вважає, що договір купівлі-продажу має бути визнаний недійсним у судовому порядку, як такий, що не відповідає вимогам законодавства, зокрема статті 658 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «Київрічсервіс» є користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, урочище Чорторий, парк Дружби народів, наданої в постійне користування для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд бази відпочинку «Волна», власником якої є ПрАТ «Київрічсервіс» (Державний акт на право постійного користування землею від 21.12.1999р.). Під час розвитку території бази відпочинку «Волна» у ПрАТ «Київрічсервіс» виникла потреба у забезпеченні її надійного електропостачання у необхідній кількості. Для цього у 2002-2004 роках ПрАТ «Київрічсервіс» за рахунок власних коштів була збудована трансформаторна підстанція - КТП 6238 та прокладено електрокабель довжиною 754м. від існуючої підстанції - ТП 1796 (власник - ПАТ «Київенерго»). 23 червня 2003 року до СП «Кабельні мережі «Київенерго» була здана виконавча документація на виконання робіт по прокладці КЛ - ЮкВ. « 1796-6057» та будівництві КТП 6238. Після виконання монтажних робіт КТП 6238, прокладки кабелю та здачі виконавчої документації по будівництві до СП «Кабельні мережі АЕК «Київенерго» між ЗАТ (пізніше ПрАТ) «Київрічсервіс» був укладений договір №201/12 від 05.08.2004р. з ПАТ «Київенерго» на технічне обслуговування електрокабеля довжиною 754 м. від підстанції 1796, яка належить ПАТ «Київенерго» до КТП 6238, що належить ПрАТ «Київрічсервіс», та на поставку електроенергії. Вказане електрообладнання є власністю ПрАТ «Київрічсервіс» та обліковується нього на балансі з 2003 року.

05.08.2004р. між ПрАТ «Київрічсервіс» та АЕК «Київенерго» був укладений договір на оперативно-технічне обслуговування вказаного електрообладнання, згідно з яким ПрАТ «Київрічсервіс» оплачує послуги АЕК «Київенерго» з обслуговуванням вказаної ТП та кабельної лінії.

У 2011р. до ПрАТ «Київрічсервіс» звернувся TOB «Юридична група «Ферзь», який здійснює господарську діяльність на суміжній з позивачем земельній ділянці. На цій земельній ділянці була розташована трансформаторна підстанція КТП 6057.

Між ПрАТ «Київрічсервіс» та TOB «Юридична група «Ферзь» був укладений договір від 04.11.2011р. № 44 про технічне забезпечення електропостачання споживача. Згідно з цим договором ПрАТ «Київрічсервіс» надав технічну можливість передачі електроенергії через КТП, до КТП 6057. Додатком 3 до вказаного договору є Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. У пункті 5 цього акту зазначено, що межа розподілу балансової відповідальності за стан електромереж між сторонами знаходиться на кабельній лінії в сторону КТП 6057 від КТП 6238, а в п. 6 та 7 вказано, що ПрАТ «Київрічсервіс» несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію кабельної лінії (КЛ-ІОкВт) від ТП 1796 (Київенерго) до КТП 6238 і самого КТП 6238 (ПрАТ «Київрічсервіс»), а TOB «Юридична група «Ферзь» несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію кабельної лінії (КЛ-ІОкВт) від КТП 6238 (Київрічсервіс) до КТП 6057 та самого КТП 6057.

Оскільки ПрАТ «Київрічсервіс» ніколи нікому ніяким чином не відчужував (і не мав намірів відчужувати) кабельну лінію, яка забезпечує діяльність всієї бази відпочинку та готельно-ресторанного комплексу «Червона калина», і керівник товариства розподіл мереж ніколи не підписував, а договір був на думку позивача сфальсифікований, позивач направив матеріали до Деснянського РУ ГУ МВС України з проханням провести перевірку та порушити кримінальну справу.

Як стверджує позивач, на сьогодні TOB «Юридична група «Ферзь» надає інший договір купівлі - продажу у від 01.12.2010р. №01/12/10, згідно з яким Відповідачу 1 належить весь осель від ТП 1796 до КТП 6238 довжиною 754м (включаючи і ті 8м, які рахуються за ПрАТ «Київрічсервіс» на сфальсифікованій схемі), а ПрАТ «Київрічсервіс», як власнику 1 5238, не належить ні метру кабелю, що веде до його КТП.

Посилаючись на ст.ст. 215,203, 321, 658 Цивільного кодексу України, просить визнати договір №01/12/10 купівлі-продажу недійсним укладений між Дочірнім підприємством «АУРА» Акціонерного товариства відкритого типу «Укрмашпром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки головного інженера КП «Плесо» на обліку у Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської Київської міської адміністрації по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» знаходиться трансформаторна підстанція КТП-6057 з кабельними лініями, яка розташована в урочищі Чорторий, парк Дружби народів у місті Києві.

Карткою обліку основних засобів КП «Плесо» визначено дату взяття на облік підстанції потужністю 250 кВт - 20.02.2001р., інвентарний №10410031.

Листом АЕК «Київенерго» Кабельні мережі від 17.04.2008р. №СПР034/48- Ві290/25935 було повідомлено КП «Плесо» про узгодження технічних умов з спорудження КТП та про узгодження виконавчої документації на кабельну лінію 10кВ від станції 1796 до підстанції 6057 (на КЛ-ІОкВ « 1796 - 6057»).

Листом АЕК «Київенерго» від 14.02.2011р. №034/1170 було повідомлено третю особу 3 що згідно Договору про приєднання №6729/21290/32953 від 11.11.2008р. між ПАТ «Київенерго» та КП «Плесо» було розроблено технічні умови №21290 про єднання до електромереж пляжу «Чорторий» у обсязі - введення в дію КТП 6057 л50 кВа) з підключенням її до існуючої кабельної лінії.

Договором про приєднання до електричних мереж №6729/21290/32953 від 11.11.2008р. між АЕК «Київенерго» та КП «Плесо» покладено на Київенерго обов'язок підключити електроустановки КП «Плесо» відповідно до технічних умов №21290 та встановити межу балансової належності електромереж на наконечниках Трансформатору 10/0,4 kB.

Пунктом 2.2.6 договору, визначено право КП «Плесо» при будівництві об'єкту відповідно до технічних умов №21290 забезпечувати тимчасове електропостачання до струмоприймачів.

Таким чином, тансформаторна підстанція КТП-6057 є власністю територіальної громади ста Києва виходячи з положень, викладених в Статуті КП «Плесо».

Прилегла до вказаної підстанції КТП-6057 територія в 2009 році використовувалася відповідачем 2 на підставі договорів про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій м. Києва № 33 та № 34 від27.02.2009.

Як вбачається з матеріалів справи Київською транспортною прокуратурою в інтересах держави в особі Київської міської ради до КП «Плесо» та TOB «Юридична група «Ферзь» було подано позов про визнанняня недійсними договорів № 33 та № 34 від 27.02.2009, укладених між КП «Плесо» ГОВ «Юридична група «Ферзь» та про звільнення земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.03.2012 у справі № 5011-45/1037-2012 за вищевказані договори про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій м. Києва визнано недійсними та зобов'язано відповідача 2 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки водного фонду тією 10 000,00 кв. м. та 4500,00 кв. м., розташовані в урочищі Чорторий парку Дружби г-дів у Деснянському районі м. Києва.

Відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від ; 5.2012 зазначене рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2012 у справі № 5011-45/1037-2012 залишено без змін.

Всі угоди на постачання електроенергії до електромереж розташованих в урочищі Чорторий парку Дружби народів у Деснянському районі м. Києва відповідач 2 укладав на підставі договору купівлі продажу №01/12/10 І 1.12.2010р. укладеного між TOB «Юридична група «Ферзь» та ДП «Аура».

Відповідно до договору купівлі-продажу від 01.12.2010 № 12/10, ДП «Аура» АТЗТ «Укрмашпром» зобов'язується передати у власність, а В «Юридична група «Ферзь» зобов'язується прийняти у власність та оплатити тупикову КТП - 6057 типу КТП -250/10/0,4-91-У1(ТУ16-91 ИБДШ674822.054ТУ ПО «Запорожтрансформатор», з-д високовольтної апаратури) з силовим трансформатором ї-250кВА, запобіжниками ПК1-10-30/20 на вводі РУ-ЮкВ КТП6057, живлення КЛ-Ш ААБл-Зх від РУІОкВ КТП - 6238 (далі - електропідстанція) та електромережу по зчищу Чорторий від ТП - 1796 (крім додаткової комірки ЮкВ КСО-394) до КТП - 6057 довжиною 1045 м (далі-електромережа) за фактичним місцезнаходженням: урочище Чорторий, парк Дружби народів, що у Деснянському районі м. Києва.

Але такі твердження з боку відповідача 2 не ґрунтуються на правоустановлюючих документах, так як документація на дану трансформаторну підстанцію КТП - 6057 (паспорт силового трансформатора ОВП.468.060 в якому записано заводський номер підстанції 994190) знаходиться в КП «Плесо».

Крім того, відповідно до п.1.2 договору купівлі - продажу № 01/12/10 від 01.12.10р. зазначається, що продавець, гарантує, що електропідстанція та електромережа залежить йому на праві приватної власності, оформлена у відповідності до чинного законодавства та щодо неї відсутні заборони на відчуження, при цьому якими саме документами це підтверджується у договорі не зазначено.

Доказів щодо належності ДП «Аура» АТЗТ «Укрмашпром» на праві приватної власності вищевказаної електропідстанції та електромережі суду не надано.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права є визнання правочину недійсним.

За приписом ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

На підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. У разі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акта, якщо він не має зворотної сили, застосовуються до прав та обов'язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними. Одночасно, враховуючи, що ПАТ «Київрічсервіс» не є стороною за договором, позивачем також має бути доведено факт порушення його прав та законних інтересів внаслідок укладання відповідачами договору купівлі - продажу № 01/12/10 від 01.12.2010 року.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, звертаючись до суду з позовом позивач повинен довести, яким саме чином оскаржувані дії або бездіяльність відповідача порушують його права чи законні інтереси.

В даному випадку метою звернення позивача з позовом до суду є не захист порушених прав, а необхідність вирішення певних питань (в тому числі і можливість уникнення виконання договору тощо) шляхом створення судового процесу, що не узгоджується з нормами чинного законодавства.

З огляду на все вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог із наведених Позивачем обґрунтувань позову, та в задоволенні позову відмовляє.

Судовий збір за до ст. 49 ГПК України покладається на Позивача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.03.15 р.

Головуючий суддя І.О. Домнічева

Суддя Т.Ю. Трофименко

Суддя Т.М. Ващенко