Справа №2-332/11

2/519/69/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

18.02.2015 року

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Асанової З.І., секретаря - Гнатюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні, розпорядженні квартирою та встановлення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку квартири, усунення перешкод у реалізації прав власника, стягнення боргу за комунальні послуги, за участю третьої особи - орган опіки та піклування Южненської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який уточнив в судовому засіданні, до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні, розпорядженні квартирою та встановлення порядку користування квартирою, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві спільної сумісної власності належить ? частина квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира складається з трьох житлових кімнат та підсобних приміщень загальною площею 89,5 кв.м., в тому числі житловою 67,6 кв.м. Відповідачі своїми протиправними діями, заміною замків, тощо створюють перепони для вселення позивача у вказану квартиру та в користуванні нею. Позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні, розпорядженні ? частини квартири та встановити порядок користування квартирою, виділити йому в користування кімнату площею 14 кв.м., а відповідачам - кімнати площею 31,1 кв.м. та 22,5 кв.м.

ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку квартири, усунення перешкод у реалізації прав власника, стягнення боргу за комунальні послуги, мотивуючи свої вимоги тим, що у 2010 році шлюб між сторонами було розірвано. Враховуючи той факт, що у квартирі проживають малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повнолітній непрацездатній у зв'язку з навчанням на денному відділенні ОНУ імені І.І. Мечникова ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2,. які є окремою сім'єю та проти спільного проживання з ОСОБА_1 Беручи до уваги також протиправну поведінку ОСОБА_1, яка виражається у систематичних погрозах, нецензурній лайці в адрес ОСОБА_2 та дітей, завданню шкоди майну, що належить ОСОБА_2, і ненадання належної матеріальної допомоги дітям, яка покладена у вигляді зобов'язання виплачувати аліменти на підставі рішення суду з вересня 2010 року, слід вважати, що вимоги ОСОБА_1 у разі їх задоволення можуть суттєво вплинути на нормальний розвиток дітей. ОСОБА_1 проживає на даний момент у громадянському шлюбі з іншою громадянкою та у нього спільно з цією жінкою буде дитина. ОСОБА_1 фактично проживає у будинку що знаходиться у АДРЕСА_2. Також ОСОБА_1 належить за договором найму житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3. Це підтверджує той факт, що ОСОБА_1 самостійним житлом забезпечений. Вважаємо за неможливе проживати у одному приміщенні з ОСОБА_1 і його нинішньою співмешканкою. Це суперечить ч. 3 ст. 50 ЖК України, за якою не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 54 цього Кодексу. Оскільки незайняте приміщення не є ізольованим (спільне з коридором та кухнею), згідно з планом квартири, оскільки вселення ОСОБА_1 є технічно неможливим. Квартира є неподільною, уникнути спільного користування місцями загального користування є неможливим, зробити самостійний вхід до квартири і виділити самостійну окрему кімнату є технічно і фізично неможливим. Беручи до уваги все вищезазначене, вважається, що частка ОСОБА_1 у спільному майні є незначною (1\4), виділити її у натурі є неможливим, спільне володіння і користування майном є неможливим. Припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_1 Таким чином, вимоги ОСОБА_1 щодо виділу йому у користування у квартирі за адресою АДРЕСА_1 самостійної кімнати не є можливим. ОСОБА_1 з моменту фактичного виселення (березень 2010 року) не приймав участі у сплаті необхідних комунальних платежів. Відповідно до довідки, наданої бухгалтером домоуправління, загальна сума нарахованих платежів за комунальні послуги з березня 2010 року по березень 2011 року включно складає 7 603,37 (сім тисяч шістсот три гривні 37 копійок). Вказані тарифи повинні сплачувати усі зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, у т.ч. і ОСОБА_1 Відповідно до розрахунку борг за комунальні платежі ОСОБА_1 за період з березня 2010 року по березень 2011 року включно складає 1 900, 85 (7 603,37 : 4 = 1 900, 85).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо зустрічного позову просить відмовити, при цьому пояснивши, що не має ключів від квартири, проживати сумісно він з відповідачами не має намір, просить виділити в користування йому кімнату площею 14 кв.м., сплачувати комунальні послуги він не збирається, оскільки він не проживав та не має можливості користуватися житлом.

Відповідач ОСОБА_3 її представник та представник ОСОБА_4 позов не визнали, зустрічний позов підтримали в повному обсязі, при цьому пояснивши, що вони не є членами сімї та не має можливості виділити йому 1/4 частину квартири.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої заперечує проти задоволення вимог первісного позову та наполягає на задоволенні позовних вимог зустрічної позовної заяви.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату і час судового засідання, причина неявки суду не відома, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що уточнені позовні вимоги та зустрічний позов підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.09.2010 року шлюб між сторонами розірваний, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.34).

Сторонам належить на праві приватної спільної часткової власності по ? частині квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.5-6).

Спірна квартира, загальною площею 89,5 кв.м., скаладється з трьох кімнат житловою площею 67,6 кв.м.: 1-кімната має площу 31,1 кв.м., 2-кімната має площу 14 кв.м., 3-кімната має площу 22,5 кв.м.

З березня 2010 року ОСОБА_1 в спірній квартирі не проживає та не несе витрати за комунальні послуги, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №4100/24 від 24.10.2014 року ринкова вартість ? частини квартири АДРЕСА_1 складає 280250 грн. Виділити в натурі ? частину цієї квартири з окремим виходом у складі житлових та підсобних приміщень, регламентованих нормативно-технічним вимогам технічно не надається можливим.

Відповідно до ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. 14 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" квартира, яка є спільною сумісною чи спільної частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Вимоги позивача за первісним позовом щодо встановлення порядку користування квартирою підлягають задоволенню, так як він є власником ? частини квартири, запропонований в судовому засіданні варіант встановлення порядку користування спірною квартирою не суперечить вимогам закону, і іншого варіанту відповідачами не було надано.

Доказів наявності у ОСОБА_1 перешкод у користуванні квартирою, суду не надано.

Щодо зустрічного позову, то він підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Кожна сторона відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України зобов'язана довести ті обставини, на яки вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Проте позивач не довела, що спільне володіння і користування майном є неможливим, а також не довела того, що припинення права власності відповідача не завдасть йому шкоди - навпаки, як зазначив відповідач спірне майно є його єдиним житлом, що позивачем не спростовано.

Відповідно до ч.2 ст.365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Неодноразово судом було запропоновано внести вартість ? частини спірної квартири, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Враховуючи вищевикладене, а саме, що ОСОБА_3 не довела суду того, що спільне володіння і користування квартирою є неможливим та припинення права власності відповідача на спірну частку не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_1, а також невиконання позивачем вимоги закону про умову попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, суд дійшов до висновку про те, що вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права на частку в спільному майні, усунення перешкод у реалізації прав власника задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Щодо вимог про стягнення боргу за комунальні послуги, то вони підлягають задоволенню частково, оскільки позивачі за зустрічним позовом самостійно сплатили витрати за квартирну плату з березня 2010 року по березень 2011 року, яка щомісячно складає 196,90 грн., то доля ОСОБА_1 складає 639,93 (196,90:4х13) грн.

Ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої укладено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Вимоги первісного та зустрічного позову задоволенні частково, позивачем за первісним позовом понесені витрати: сплачено держмито в розмірі 51 грн. та 37 грн. за ІТЗ, а позивач за зустрічним позовом сплачено 120 грн. за ІТЗ та держмито в розмірі 474,76 грн. Шляхом зарахування задоволення вимог, різниця у сплаті ІТЗ складає 83 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1

Щодо про стягнення витрат на правову допомогу, то вони не підлягають задоволенню, так як відсутні докази про понесені витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст. 358 ч.3, 360 ЦК України, ст.ст. 64, 66, 67 ЖК України суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні, розпорядженні квартирою та встановлення порядку користування квартирою - задовольнити частково.

Встановити порядок користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1:

виділити ОСОБА_1 в користування кімнату площею 14,00 кв.м.,

виділити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користування кімнати площею 31,1 кв.м., 22,5 кв.м.

кухню площею 7,0 кв.м., вбиральні площею 4,3 кв.м., коридор площею 3,3 кв.м., комору площею 2,1 кв.м. залишити у спільному користуванні співвласників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Зустрічний позов ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку квартири, усунення перешкод у реалізації прав власника, стягнення боргу за комунальні послуги, за участю третьої особи органу опіки та піклування - Южненська міська рада - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 борг за комунальні послуги за період з березня 2010 року по березень 2011 року в розмірі 639,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 83 грн.

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк - з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Южного міського суду

Одеської області З.І.Асанова