Справа № 2-а-163/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2009 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
Головуючого - судді Прокудіної Н.Г.
при секретарі - Прилєпі Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання протиправними дії відповідача, про зобов'язання здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги та забезпечити виплату недорахованої щорічної разової грошової допомоги та разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач свої вимоги мотивує тим, що він належить до інвалідів ІІІ групи наслідків аварії на ЧАЕС та відповідно до чинного законодавства має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується органами соціального захисту населення щорічно в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. За 2008 рік Управлінням праці та соціального захисту населення йому призначена допомога на оздоровлення в розмірі значно нижчому ніж передбачено Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити. Також вказує, що він є учасником бойових дій та відповідно до чинного законодавства має право на одержання разової грошової допомоги, яка виплачується органами соціального захисту населення щорічно до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. За 2008 рік Управлінням праці та соціального захисту населення йому призначена щорічна грошова допомога в розмірі значно нижчому ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На його звернення до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про перерахунок разової грошової допомоги, він отримав письмову відповідь про відмову в перерахунку цієї виплати. Посилаючись на те, що бездіяльність відповідачів грубо порушує його конституційні права і свободи, позбавляє його законного права на отримання перерахованої грошової допомоги, просить визнати визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради щодо не проведення перерахунку щорічної разової грошової допомоги та виплати недосплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік.
Також посилаючись на те, що бездіяльність відповідачів грубо порушує його конституційні права і свободи, позбавляє його законного права на отримання перерахованої грошової допомоги, просить визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, зобов'язати вказане управління здійснити перерахунок йому щорічної допомоги на оздоровлення та забезпечити виплату недосплаченої суми грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року .
Від представника Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради надійшла заява справу розглядати в їх відсутність, позов не визнають. Просять відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухав позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і інвалідом ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи. Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради є органом влади, який у м. Суми проводить нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Відповідач проводив нарахування та виплату позивачу вказаної щорічної допомоги в розмірах, які значно менші ніж визначені абз. 3 ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. В 2008 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення з приводу проведення перерахунку раніше виплаченої допомоги на оздоровлення, але йому в цьому було відмовлено з посиланням на Закон України „Про державний бюджет України” та постанову Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.
Зазначені вище обставини визнані сторонами і крім того підтверджуються копіями довідки, посвідчення та вкладки, відповіді Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради .
Суд вважає вказані дії Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради пов'язані з нарахуванням та виплатою щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах менших, ніж визначено Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та відмову у проведенні перерахунку неправомірними з наступних підстав.
Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” інвалідам ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи щорічно виплачується допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Як зазначено у ст. 71 вказаного Закону України - дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.
Розмір мінімальної заробітної плати затверджується щорічно Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Іншого порядку визначення розміру мінімальної заробітної плати в Україні не встановлено.
З урахуванням наведеного Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення, яка підлягала виплаті позивачу у 2008 році, мало керуватися лише відповідними положеннями Законів України „Про державний бюджет України” на 2008 рік (в частині визначення розміру мінімальної заробітної плати) та абз. 3 ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Посилання представника Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на те, що постановами Кабінету Міністрів України були визначені інші розміри щорічної допомоги на оздоровлення суд не може прийняти до уваги, оскільки усі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України та Законам України, а в разі їх невідповідності Законам чи Конституції мають застосовуватися відповідні положення закріплені в Законі.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що Конституцією України закріплено, що в України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй .
Принцип верховенства права передбачає, що усі підзаконні нормативно - правові акти мають відповідати за своїм змістом Конституції України та Законом України.
Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.
Крім того рішенням Конституційного суду України від 22.0.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік".
Незважаючи на зазначені вище вимоги Законів України та положення Рішення Конституційного суду України , „Справа про соціальні гарантій громадян”, яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, отримавши письмову вимогу позивача про усунення допущених порушень при проведенні нарахування та виплаті разової щорічної грошової допомоги, неправомірно не вжив жодних заходів щодо поновлення порушених прав позивача.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та як інвалід війни 3-ї групи, що підтверджується його посвідченням .
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій та інвалідам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога в розмірі сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розмір прожиткового мінімуму, в тому числі і для непрацездатних осіб, затверджується щорічно Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Іншого порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком в Україні не встановлено.
Згідно ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банку. В 2008 році Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради проводило нарахування та виплату вказаної щорічної разової грошової допомоги позивачу в розмірах, які значно менші за визначені ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зазначену обставину представник Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради не заперечував в письмовому поясненні.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни, інвалів війни 3-ї групи і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.
Крім того рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», яким зокрема зупинено на 2008 рік дію ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Незважаючи на зазначені вище вимоги Законів України та положення Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року „Справа про соціальні гарантій громадян”, яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, не вжили жодних заходів щодо поновлення порушених прав позивача. Посилання представника Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на те, що спірні виплати проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України, а головним розпорядником цих коштів є Міністерство праці та соціальної політики України не має значення для вирішення даної справи, оскільки, як встановлено судом і підтвердив у своїх письмових поясненнях сам відповідач, обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення покладено саме на Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, яке мало при проведенні нарахування та виплаті цих коштів діяти у межах та спосіб визначений Законом України та Конституції. Питання стосунків між суб'єктами владних повноважень щодо отримання в повному обсязі фінансування виконання положень Законів України не може погіршувати соціальний захист позивача та розмір гарантованих йому Законом соціальних виплат.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Тому необхідно визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради щодо не проведення перерахунку щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2008 рік та невиплати недосплаченої суми щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2008 рік ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради донарахувати та здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 різниці між отриманою позивачем сумою в 2008 році та тією сумою, яку він має право отримати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ст. 48 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з кратного розміру мінімальної заробітної плати на відповідний рік .
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради донарахувати та здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги за 2008 рік відповідно до ст. 12 ч.5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком
Керуючись ст. ст. 8, 19, 22, 48, 85, 92 Конституції України, ст. 48, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 159, 160-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
ПозовОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради щодо не проведення перерахунку щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2008 рік та невиплати недосплаченої суми щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2008 рік ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради донарахувати та здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 різниці між отриманою позивачем сумою в 2008 році та тією сумою, яку він має право отримати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ст. 48 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з кратного розміру мінімальної заробітної плати на відповідний рік .
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради донарахувати та здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги за 2008 рік відповідно до ст. 12 ч.5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня її складання в повному обсягу заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсягу.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст виготовлено та підписано 20 лютого 2009 року.
Суддя