Справа № 617/1370/14-ц

Провадження № 2/617/22/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

при секретарі Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вовчанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, комунального підприємства "Вовчанське бюро технічної інвентаризації" про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та договору дарування частини жилого будинку частково недійсними, третя особа - приватний нотаріус Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області (далі - ВДНК), ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та договору дарування частини жилого будинку частково недійсними, третя особа - комунальне підприємство "Вовчанське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "ВБТІ"), в обґрунтування якого зазначив, що жилий будинок у с. Радянському Вовчанського району Харківської області раніше належав ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя вона заповіла все своє майно у рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_3 26 вересня 2000 року державний нотаріус ВДНК видав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого вони успадкували після померлої в рівних частках жилий будинок АДРЕСА_1 з господарськими спорудами: літня кухня, тамбур, вбиральня, гараж, ворота та огорожа. Поділ спадкового майна між спадкоємцями не проводився. Натомість 14 грудня 2004 року на підставі зазначеного свідоцтва ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 ? частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель. Разом з тим, до спадкового майна входили жилий будинок, літня кухня, тамбур та вбиральня, а тому зазначення у свідоцтві в якості спадкового майна та у договорі дарування гаражу, воріт та огорожі є протиправним та незаконним. Окрім цього, вартість спадкового майна державним нотаріусом ВДНК взята станом на 1997 рік і складає 25267 грн. 00 коп., що не відповідає вартості 22229 грн. 00 коп. інвентаризаційної справи. Як зазначено у інвентаризаційній справі, гараж, ворота та огорожа збудовані у 1998 році після смерті ОСОБА_5

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 01 вересня 2014 року процесуальний статус третьої особи КП "ВБТІ" замінено на співвідповідача.

Уточнюючи та доповнюючи позовні вимоги, позивач зазначив, що КП "ВБТІ" надало 14 вересня 2000 року довідку-характеристику, яка містить неправильні відомості щодо складу спадкового майна та не відповідає дійсності - додатково були зазначені у складі спадкового майна гараж, ворота та огорожа, побудовані у 1998 році. Окрім цього, на час відкриття спадщини, приміщення літньої кухні не існувало, оскільки вона була знищена 14 жовтня 1995 року пожежею. ОСОБА_1 самостійно відновив та заново збудував приміщення літньої кухні-сауни вже після смерті ОСОБА_5, а у 1998 році самостійно побудував гараж, ворота та огорожу. Таким чином, до складу спадкового майна на час відкриття спадщини входили: будинок з прибудовою, тамбур та вбиральня. Просив визнати довідку характеристику КП "ВБТІ" від 14 вересня 2000 року, видану за запитом ВДНК - про склад спадкового майна на жилий будинок АДРЕСА_1 (з надвірними будівлями) на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 - незаконною та такою, що стосовно складу та вартості майна не відповідає дійсності; зобов'язати КП "ВБТІ" надати до ВДНК законну довідку-характеристику про склад та вартість спадкового майна на житловий будинок АДРЕСА_1 (з надвірними будівлями) на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1; свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії АВН № 072573, видане 26 вересня 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель кожному) стосовно складу та вартості спадкового майна частково недійсним; зобов'язати ВДНК видати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель кожному) нове свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1) з зазначенням дійсного правильного складу та вартості спадкового майна, а саме: "Свідоцтво видане на спадкове майно, що розташоване на земельній ділянці Червоноармійської першої сільради площею, 0,25 га у АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку з прибудовою, цегляний, жилою площею 52,9 кв.м. та надвірних будівель: тамбура літ. "б", вбиральні літ. "У". Оцінка вартості спадкового майна становить 22229 (двадцять дві тисячі двісті двадцять дев'ять гривень); визнати договір дарування частини житлового будинку на ? частину жилого будинку АДРЕСА_1 стосовно складу та вартості спадкового майна частково недійсним; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Ухвалою суду від 09 лютого 2015 року за клопотанням представника позивача до участі в справі в якості третіх осіб залучені ОСОБА_3 та приватний нотаріус Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 (далі - нотаріус ОСОБА_4).

Ухвалою суду від 02 березня 2015 року за клопотанням представника позивача процесуальний статус ОСОБА_3 змінено та притягнуто його до участі в справі в якості співвідповідача.

В судовому засіданні позивач та його представники заявлені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ВДНК в судове засідання не з'явився, сповіщався судом про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Зазначив, що 26 вересня 2000 року за реєстровим № 3923 було видано свідоцтво про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному. Свідоцтво видано на підставі довідки-характеристики КП "ВБТІ" від 14 вересня 2000 року за № 1096. У вказаній довідці-характеристиці самовільних будівель не зазначено, всі наявні надвірні будівлі визначені на ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на день смерті спадкодавця.

Представник відповідача ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки ОСОБА_3 у встановленому законом порядку успадкував після померлої ОСОБА_5 частину жилого будинку з прибудовою АДРЕСА_1 та надвірних будівель - літню кухню, тамбур, вбиральню, гараж, ворота та огорожу. ОСОБА_3 розпорядився своїм майном та подарував його своїй дочки ОСОБА_2

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, сповіщались судом про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Представник відповідача КП "ВБТІ" в судове засідання не з'явився, сповіщався судом про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, надав суду письмові пояснення, згідно яких вважав позовні вимоги стосовно літньої кухні необґрунтованими, оскільки КП "ВБТІ" не було відомо про її знищення в наслідок пожежі.

За запитом ВДНК від 31 серпня 2000 року КП "ВБТІ" була надана довідка-характеристика від 14 вересня 2000 року за № 1096, відповідно до якої до складу майна входили: будинок літ. "А-1" з прибудовою, літня кухня літ. "Б", тамбур літ. "б", вбиральня літ. "У", гараж літ. "Г", ворота літ. "№", огорожа літ. "№1".

Разом з тим, на момент видачі 20 жовтня 1997 року свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок ОСОБА_5, до складу майна входили: будинок літ. "А-1" з прибудовою, літня кухня літ. "Б", тамбур літ. "б", та вбиральня літ. "У".

У довідці - характеристиці від 14 вересня 2000 року за № 1096, виданої КП "ВБТІ" додатково були зазначені у складі спадкового майна: гараж літ. "Г", ворота літ. "№" та огорожа літ. "№1", побудовані у 1998 році (а.с. 66-67).

Третя особа нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, сповіщалась судом про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представників, представника відповідача ОСОБА_2, свідків, дослідивши матеріали справи, матеріали інвентаризаційної справи № 145 та матеріали спадкової справи № 696/2000, приходить до наступного.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.

Як вбачається з матеріалів справи і не оспорюються особами, які беруть участь у справі, житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, належав ОСОБА_5, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9, 193).

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений 10 червня 1986 року державним нотаріусом Одинадцятої Харківської Державної нотаріальної контори, розпорядилась вказаним майном, заповівши його своїм синам ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частинах кожному (а.с. 194).

Після смерті ОСОБА_5, 26 вересня 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до ВДНК із заявою про прийняття спадщини (а.с. 192).

За запитом ВДНК, 14 вересня 2000 року за № 1096 КП "ВБТІ" була надана довідка - характеристика, згідно якої станом на 28 серпня 1997 року по АДРЕСА_1 розташовані наступні будівлі та споруди: будинок з прибудовою літ. "А-1", вартістю 13082 грн. 00 коп., літня кухня літ. "Б", вартістю 5632 грн. 00 коп., тамбур літ. "б", вартістю 255 грн. 00 коп., вбиральня літ. "У", вартістю 368 грн. 0 коп., гараж літ. "Г", вартістю 4639 грн. 00 коп., ворота літ. "№", вартістю 538 грн. 00 коп., огорожа літ. "№1", вартістю 231 грн. 00 коп., загальною вартістю 25267 грн. 00 коп. (а.с. 196).

На підставі вказаної довідки-характеристики, ВДНК були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії АВН № 072573 від 26 вересня 2000 року та серії АВН № 072572 від 26 вересня 2000 року, згідно яких ОСОБА_1 та ОСОБА_3 успадкували після померлої ОСОБА_5 в рівних долях кожний жилий будинок з прибудовою, жилою площею 52,9 кв.м. та надвірні будівлі: літню кухню літ. "Б", тамбур літ. "б", вбиральню літ. "У", гараж літ. "Г", ворота літ. "№", огорожу літ. "№1", загальною вартістю 25267 грн. 00 коп. (а.с. 13).

Як вбачається з договору дарування частини жилого будинку, посвідченого 14 грудня 2004 року нотаріусом ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 1435, ОСОБА_3 14 грудня 2004 року подарував ОСОБА_2 ? частину вказаних жилого будинку з прибудовою, жилою площею 52,9 кв.м. та надвірних будівель: літню кухню літ. "Б", тамбур літ. "б", вбиральню літ. "У", гараж літ. "Г", ворота літ. "№", огорожу літ. "№1".

Оскільки довідка - характеристика та свідоцтво про право на спадщину були видані до 1 січня 2004 року, суд застосовує до вказаних правовідносин Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року (далі - ЦК УРСР).

Відповідно до п. п. 1.2, 2.2 Інструкції про порядок видачі довідок-характеристик на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб та зареєстровані в бюро технічної інвентаризації, затвердженої наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 30 квітня 1996 року за № 35 (далі - Інструкція), довідка-характеристика може бути видана тільки на ті об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, стосовно яких проведено технічну інвентаризацію і державну реєстрацію у відповідному бюро технічної інвентаризації; довідка-характеристика видається на замовлення власника нерухомого майна або за його дорученням на підставі матеріалів інвентаризаційної справи з урахуванням всіх змін, виявлених при обстеженні об'єкта нерухомості, а також даних про його державну реєстрацію в бюро технічної інвентаризації;

Разом з тим, як зазначив представник КП "ВБТІ" у письмових поясненнях, на момент видачі 20 жовтня 1997 року свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок ОСОБА_5, до складу майна входили: будинок літ. "А-1" з прибудовою, літня кухня літ. "Б", тамбур літ. "б", та вбиральня літ. "У". У довідці - характеристиці від 14 вересня 2000 року за № 1096, виданої КП "ВБТІ" додатково були зазначені у складі спадкового майна: гараж літ. "Г", ворота літ. "№" та огорожа літ. "№1", побудовані у 1998 році.

Позивач ОСОБА_1 під час судового розгляду зазначив, що літня кухня літ. "Б" у жовтні 1995 році була знищена пожежею та відновлена ним у 1998 році після смерті ОСОБА_5, а гараж літ. "Г", ворота літ. "№" та огорожа літ. "№1" були побудовані ним також після смерті ОСОБА_5 у 1998 році за власні кошти.

Зазначене фактично підтвердили допитані під час судового розгляду свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які пояснили, що дійсно літня кухня була відбудована після пожежі у 1998 році, а гараж, ворота та огорожа були побудовані також у 1998 році.

Як вбачається з листа начальника Вовчанського РВ ГУ ДСУ НС у Харківській області від 01 вересня 2014 року за № 300/1529, у літній кухні та сауні, розташованій на території домоволодіння АДРЕСА_1 14 жовтня 1995 року сталася пожежа, в результаті якої вогнем було знищено будівлю літньої кухні та сауни (а.с. 53).

Згідно матеріалів інвентарної справи - звідного акту вартості домоволодіння АДРЕСА_1 станом на 23 жовтня 1997 року та довідки-характеристики КП "ВБТІ" станом на 01 липня 1997 року, вартість будинку з прибудовою літ. "А-1" становить 16828 грн. 00 коп., тамбуру літ. "б" становить 220 грн. 00 коп., вбиральні літ. "У" становить 504 грн. 00 коп. (а.с. 214, 215).

КП "ВБТІ" безпідставно, в порушення п. п. 1.2, 2.2 Інструкції зазначило у довідці - характеристиці від 14 вересня 2000 року за № 1096 літню кухню літ. "Б", гараж літ. "Г", ворота літ. "№" та огорожу літ. "№3", як такі, що існували станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно їх вартість, а також вартість будинку з прибудовою літ. "А-1" - 13082 грн. 00 коп., тамбуру літ. "б" - 255 грн. 00 коп., вбиральні літ. "У" - 368 грн. 00 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказана довідка - характеристика стосовно складу та вартості майна є такою, що не відповідає дійсності, оскільки до спадкового майна на час відкриття спадщини літня кухня літ. "Б", гараж літ. "Г", ворота літ. "№" та огорожа літ. "№1" не входили, а вартість будинку з прибудовою літ. "А-1", тамбуру літ. "б" та вбиральні літ. "У" зазначена не вірно.

Відповідно до вимог ст. 560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Як зазначено у ч. 1 ст. 69 Закону України "Про нотаріат", від 2 вересня 1993 року за N 3425-XII, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.

На майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину (ч. 1 ст. 66 Закону України "Про нотаріат".

Оскільки свідоцтва на право на спадщину за заповітом серії АВН № 072573 та серії АВН № 072572, видані 26 вересня 2000 року на підставі вказаної довідки-характеристики, стосовно складу та вартості майна, яке увійшло до переліку - літної кухні літ. "Б", гаражу літ. "Г", воріт літ. "№", огорожі літ. "№1", підлягають визнанню частково недійсними.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично успадкували після смерті ОСОБА_5 будинок літ. "А-1" з прибудовою, вартістю 16828 грн. 00 коп., тамбур літ. "б", вартістю 220 грн. 00 коп. та вбиральня літ. "У", вартістю 504 грн. 00 коп. по АДРЕСА_1.

Згідно ч. 1 ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ч. 2 ст. 718 ЦК України).

Аналізуючи зміст вказаних норм матеріального закону, суд приходить до висновку, що договір дарування опосередковує безоплатну передачу майна у власність від однієї сторони (дарувальника) до іншої (обдарованого).

Разом з тим, як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_3 фактично не набув право власності на літню кухню літ. "Б", гараж літ. "Г", ворота літ. "№" та огорожу літ. "№1", а тому він не мав права розпоряджатись вказаним майном.

Укладаючи договір дарування в частині літньої кухні літ. "Б", гаражу літ. "Г", воріт літ. "№" та огорожі літ. "№1", ОСОБА_3 діяв з порушенням вимог закону, а саме - ч. 2 ст. 718 ЦК України.

Окрім цього, згідно довідки КП "ВБТІ" від 14 грудня 2004 року за № 2058, індексована вартість відчужуваної ? частки жилого будинку з відповідною часткою надвірних будівель (будинку літ. "А-1" з прибудовою, тамбуру літ. "б", вбиральні літ. "У") з урахуванням діючої індексації становить 14092 грн. 50 коп., всього жилого будинку становить 28185 грн. 00 коп.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).

Зазначене свідчить про те, що оспорюваний договір в частині переліку та вартості майна суперечить ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним в частині майна, яке увійшло до переліку, виключивши із нього - літню кухню літ. "Б", гараж літ. "Г", ворота літ. "№" та огорожу літ. "№1" та зазначивши індексовану вартість відчужуваної частки жилого будинку з відповідною часткою надвірних будівель з урахуванням діючої індексації - 14092 грн. 50 коп., всього жилого будинку - 28185 грн. 00 коп.

Позовні вимоги щодо зобов'язання КП "ВБТІ" надати ВДНК законну довідку-характеристику та зобов'язання ВДНК видати нове свідоцтво про право на спадщину, суд вважає безпідставним, оскільки довідка-характеристика та свідоцтва на право на спадщину за заповітом серії АВН № 072573 та серії АВН № 072572, видані 26 вересня 2000 року визнаються судом недійсними лише стосовно частини складу, вартості майна, яке увійшло до переліку - літної кухні літ. "Б", гаражу літ. "Г", воріт літ. "№", огорожі літ. "№1" та вартості майна, яке увійшло до переліку - будинку літ. "А-1" з прибудовою, тамбуру літ. "б" та вбиральні літ. "У".

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позивач частково довів суду недійсність довідки-характеристики, свідоцтва про право на спадщину та договору дарування, надавши належні та допустимі докази, а тому заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Також суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з вимогами ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Крім того, відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом та відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Відповідачі до суду із відповідною заявою про застосування позовної давності - не звертались.

Судові витрати у розмірі 794 грн. 80 коп., які складаються із судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп. (а.с. 1) та витрат на оголошення у пресі у розмірі 551 грн. 20 коп. (а.с. 105а, 106а), суд розподіляє у відповідності до ст. 88 ЦПК України, стягнувши їх з КП "ВБТІ" на користь ОСОБА_1, оскільки визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та договору дарування відбулось внаслідок дій саме КП "ВБТІ" при видачі довідки-характеристики.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 203, 207, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, комунального підприємства "Вовчанське бюро технічної інвентаризації" про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та договору дарування частини жилого будинку частково недійсними, третя особа - приватний нотаріус Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Визнати довідку-характеристику комунального підприємства "Вовчанське бюро технічної інвентаризації" № 1096 від 14 вересня 2000 року, видану за запитом Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області - про склад спадкового майна на жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 стосовно складу та вартості спадкового майна такою, що не відповідає дійсності, виключивши із неї - літню кухню літ. "Б", гараж літ. "Г", ворота літ. "№", огорожа літ. "№1" та зазначивши оціночну вартість майна, яке увійшло до переліку - будинку літ. "А-1" з прибудовою - 16828 грн. 00 коп., тамбуру літ. "б" - 220 грн. 00 коп., вбиральні літ. "У" - 504 грн. 00 коп., а всього загальною вартістю - 17552 (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп.

Визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії АВН № 072573 та серії АВН № 072572, видані Вовчанською державною нотаріальною конторою Харківської області за реєстровим № 3923 26 вересня 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кожному на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 стосовно складу та вартості спадкового майна, яке увійшло до переліку, виключивши із них - літню кухню літ. "Б", гараж літ. "Г", ворота літ. "№", огорожу літ. "№1" та зазначивши оціночну вартість спадкового майна, яке увійшло до переліку - будинку літ. "А-1" з прибудовою, тамбуру літ. "б", вбиральні літ. "У" - 17552 (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп.

Визнати договір дарування ? частини житлового будинку, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, посвідчений 14 грудня 2004 року приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 1435 недійсним в частині майна, яке увійшло до переліку, виключивши із нього - літню кухню літ. "Б", гараж літ. "Г", ворота літ. "№" та огорожу літ. "№1" та зазначивши індексовану вартість відчужуваної частки жилого будинку з відповідною часткою надвірних будівель з урахуванням діючої індексації - 14092 (чотирнадцять тисяч дев'яносто дві) грн. 50 коп., всього жилого будинку - 28185 (двадцять вісім тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з комунального підприємства "Вовчанське бюро технічної інвентаризації" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 794 (сімсот дев'яносто чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Вовчанський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти діб з дня його проголошення.

Суддя