Справа № 757/36487/14-ц

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

при секретарі - Дмитренко Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк», за участю третьої особи ОСОБА_2, про переоформлення, розірвання та стягнення коштів за договором банківського вкладу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «КБ «Актив-банк» про про переоформлення, розірвання та стягнення коштів за договором банківського вкладу, стягнення моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що між ПАТ „КБ „Актив-банк" та ОСОБА_2 був укладений договір на строковий банківський вклад № 35/08-27/4 від 27.08.2012р., згідно з яким Банк відкриває депозитний рахунок та приймає від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 10000,00 доларів США строком на 1 рік, на умовах визначених договором.

02.09.2014 р. ОСОБА_2 звернувся до Банку із заявою про повернення йому грошових коштів, які знаходяться на депозитному рахунку, або надання згоди на переоформлення їх на іншу особу. Банк отримав дану заяву, однак відповіді не надав.

03.09.2014 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування, грошей, які розміщені на депозитному рахунку в ПАТ «КБ «Актив-Банк» в сумі 10000,00 дол. США.

Того ж дня, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Банку з заявами про переоформлення договору банківського вкладу на ім'я позивача та видачу коштів, що знаходяться на депозитному рахунку.

15.09.2014 р. ПАТ «КБ «Актив-Банк» надав відповідь про те, що банк визнано неплатоспроможним та в ньому запроваджена тимчасова адміністрація, тому повернути суму вкладу неможливо.

Таким чином, позивач вважає рішення ПАТ «КБ «Актив-Банк» таким, що суперечить законодавству України та порушує її права, а тому позивач просила суд зобов'язати відповідача переоформити договір банківського вкладу на її ім'я, розірвати договір банківського вкладу, стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти за договором банківського вкладу та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 7000,00 грн.

Представник позивача до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача до початку судового засідання направила до суду заперечення, в якому просила відмовити позивачеві в задоволенні позову з посиланням на те, що в ПАТ «КБ «Актив-Банк» з 03.09.14р. строком на 3 місяці запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 24.12.2014р. розпочато процедуру ліквідації банку, а тому виплата коштів буде здійснюватись Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Також представник відповідача просила розглядати справи без її участі.

Третя особа ОСОБА_2 до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Судом достовірно встановлено, що 27.08.2012 р. між ПАТ «КБ «Актив-банк» та ОСОБА_2 був укладений договір строкового банківського вкладу «Актив класичний плюс» № 35/08-27/4, згідно з яким Банк приймає на депозитний рахунок грошові кошти у сумі 10000,00 доларів США на строк 12 місяців та 1 день, з 27.08.2012р. до 28.08.2013р. з щомісячною сплатою процентів (9,75 % річних), на умовах визначених договором (а.с.8).

На виконання умов п. 3.1.1. Договору ОСОБА_2 вніс на депозитний рахунок Банку № 2635850152813 внесок у розмірі 10000,00 доларів США (еквівалент 79930,00 грн), що підтверджується квитанцією № 403 від 27.08.2012р. (а.с. 9).

Згідно з п. 1.1. та 1.2. договору банківського вкладу, Банк прийняв від вкладника зазначену суму строком на 12 місяців та 1 день, тобто з 27.08.2012р. по 28.08.2013р. Процентна ставка по вкладу складає 9,75% річних (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору по закінченню строку вкладу та відсутності до дня його повернення письмової вимоги вкладника про повернення депозитного вкладу, строк вкладу продовжується на той самий строк та на тих самих умовах.

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2014р. ОСОБА_2 звертався до ПАТ «КБ «Актив-Банк» із заявою-вимогою про повернення грошових коштів чи переоформлення договору банківського вкладу на іншу особу, однак кошти не повернуті (а.с. 10).

П. 3.3.3. Договору передбачено, що банк зобов'язується повернути вкладнику суму депозитного вкладу та нараховані проценти за ним на вказані вкладником власні поточні (карткові), вкладні(депозитні) рахунки, відкриті у банку або виплатити готівкою через касу банку.

03.09.2014 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування грошей в сумі 10000,00 дол. США, які розміщені на депозитному рахунку в ПАТ «КБ «Актив-Банк» відповідно до договору №35/08-27/4 строкового банківського вкладу «Актив класичний плюс» від 27.08.2012р., укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Актив-Банк» (а.с. 16).

Того ж дня, ОСОБА_2, посилаючись на договір дарування грошей від 03.09.2014р., звернувся до банку з заявою про переоформлення депозитного вкладу на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 12). ОСОБА_1 також звернулись до банку з заявою про переоформлення договору банківського вкладу на її ім'я у зв'язку з укладенням договору дарування грошей від 03.09.2014р. та просила видати кошти в сумі 10000,00 дол. США, що знаходяться на депозитному рахунку (а.с. 11).

15.09.2014р. ПАТ «КБ «Актив-Банк» надав відповідь про те, що банк визнано неплатоспроможним та в ньому запроваджена тимчасова адміністрація, тому повернути суму вкладу неможливо. Також при цьому було зазначено, що договір дарування вкладником грошей є нікчемним і таким, що не породжує жодних правових наслідків, оскільки на момент укладення договору дарування вкладник володів лише майновими правами договору вкладу, а не грошима (а.с. 13).

Причиною спору між сторонами на думку позивача, стала безпідставна відмова відповідача в добровільному порядку переоформити договір строкового банківського вкладу на її ім'я та повернути кошти за договором строкового банківського вкладу.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, умовами договору банківського вкладу.

П.5.4. договору банківського вкладу передбачено, що договір діє до моменту остаточного повернення вкладнику депозитного вкладу та нарахованих за ним процентів.

Відповідно до ч.3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно з ч.1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Отже, вимога ОСОБА_2 від 02.09.2014 р. щодо повернення коштів за договором строкового вкладу є обґрунтованою і правомірною.

Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В ст. 190 ЦК України зазначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно з усталеною практикою органів Конвенції «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності (рішення ЕСПЛ у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини» (заява № 42527/98 п. 83).

Право вимоги заборгованості являє собою «майно» за змістом положень статті 1 Протоколу № 1 Конвенції (рішення ЕСПЛ у справі «Котов проти Росії» (заява № 54522/00 п. 48). Зокрема, «вимога» може розумітися як «власність» за змістом статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції у випадку, якщо в достатній мірі встановлено, що вона може бути юридично реалізована (рішення ЕСПЛ у справі «Бурдов проти Росії» (заява № 59498/00 п. 40)

Правом власності у відповідності до ч.1 ст. 316 ЦК України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ч.1 ст. 317 цього ж Кодексу визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

А тому, ОСОБА_2 як власником грошей в сумі 10000,00 дол. США, які розміщені на депозитному рахунку в ПАТ «КБ «Актив-Банк», було укладено договір дарування з ОСОБА_1

Частиною 1 ст. 722 ЦК України визначено, що право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Таким чином, на думку суду, право власності на грошові кошти, які розміщені на депозитному рахунку в ПАТ «КБ «Актив-Банк», та право вимоги їх повернення у законний спосіб перейшли від ОСОБА_2 до ОСОБА_1

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу одна сторона, що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї.

У ч. 2 ст. 1060 ЦК України вказано, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Ч. 2 ст. 598 ЦК України передбачено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Частиною 3 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми банківського вкладу в розмірі 10000,00 дол. США є обґрунтованими та правомірними.

У запереченні проти позову, що було направлено на адресу суду 03.03.2015р., ПАТ «КБ «Актив-банк» посилається на те, що під час процедури ліквідації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку (а.с. 63-65), однак ці доводи суд не бере до уваги, виходячи з наступного.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 79 від 02.09.14р. у ПАТ «КБ «Актив-Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію. Рішенням від 24.12.2014 р. № 158 « Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Актив-Банк» було розпочато ліквідацію банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Актив-Банк» Шевченка О.В. строком на 1 рік.

Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону установлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Процедура повернення вкладу у разі ліквідації банку встановлена спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за положеннями якого з дня призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, припиняються всі повноваження органів управління банку та наступають наслідки, встановлені ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує перелік вимог кредиторів, після чого задоволення цих вимог здійснюється в порядку черговості, встановленої ст. 52 вказаного Закону. Зокрема, вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, погашаються у четверту чергу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно з ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн.

Відповідно до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 5 липня 2012 року № 2, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року № 1581/21893), а саме: п. 4.31 розділу V «Дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації», де зазначено, що у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог не частіше ніж раз на квартал на підставі, зокрема рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Застосування Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, ніяким чином не перешкоджає вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, які йому не повернуті за системою гарантування, виходячи із наведених норм ЦК України та умов договорів банківського вкладу.

Разом з тим, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимог позивача про переоформлення договору банківського вкладу на її ім'я, оскільки договором строкового банківського вкладу «Актив класичний плюс» № 35/08-27/4 від 27.08.2012р це не передбачено.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 7000,00 гривень суд приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

У даному випадку мають місце договірні відносини, які склалися між сторонами. За договором, укладеним між позивачем та відповідачем, не передбачена можливість відшкодування моральної шкоди, тому позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Суд, при задоволенні позову в частині стягнення коштів за договором банківського вкладу, враховує офіційний курс валют, який встановлений Національний банком України. Станом на 11.03.2015р. 100 дол. США дорівнює 2173,5710 гривень.

Згідно з ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «Комерційний Банк «Актив-Банк» в дохід держави судовий збір у розмірі 243, 60 грн. за вимогами немайнового характеру та 2173 грн. 57 коп. за вимогами майнового характеру.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 598, 610-612, 625, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк», за участю третьої особи ОСОБА_2, про переоформлення, розірвання та стягнення коштів за договором банківського вкладу, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Розірвати договір строкового банківського вкладу «Актив класичний плюс» № 35/08-27/4 від 27.08.2012р., укладений між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-банк» та ОСОБА_2.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» (м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26253000) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1) суму банківського вкладу в розмірі 10000,00 дол. США (десять тисяч доларів США), що за курсом НБУ еквівалентно 217357,10 грн. (двісті сімнадцять тисяч триста п'ятдесят сім гривень десять копійок).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» (м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26253000) на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн. за вимогами немайнового характеру та 2174 грн. 00 коп. за вимогами майнового характеру, а всього стягнути 2417 грн. 17 коп. (дві тисячі чотириста сімнадцять гривень сімнадцять копійок).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Васильченко