ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. Справа № 917/2520/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А. , суддя Тарасова І. В.,

при секретарі Поспєловій С.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Мельника В.В. (дов.№14-93 від 18.04.2014р.),

відповідача - Блоха Н.М. (дов.№01-05/3 від 12.01.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу КПТГ "Гарячтеплоенерго" (вх.№880П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 13.01.2015р. у справі №917/2520/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства теплового господарства "Гарячтеплоенерго", м.Гадяч, Полтавська обл.,

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 143683,95грн., 3% річних у розмірі - 49124,87грн., 369647,64грн. - інфляційних нарахувань за неналежне виконання умов Договору купівлі-продажу природного газу №13/3978-ТЕ-24 від 25.09.2013р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 13 січня 2015 року (суддя Кльопов І.Г.) позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" (37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. 50 років Жовтня, 19а код ЄДРПОУ 34401528) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 143683,95 грн., 3% річних у сумі 49124,87 грн., 369647,64грн. - інфляційні нарахування та 46511,44грн. судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Полтавської області від 13.01.2015 року по справі №917/2520/14 в частині стягнення пені та зменшити розмір судового збору до 11249,13 грн. Прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання про зменшення розміру пені на 90% та зменшити розмір судового збору до 11249,13 грн. Судові витрати покласти на позивача.

02.03.2015р. від апелянта до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№3367) , в яких апелянт уточнив правову позицію по апеляційній скарзі, та зазначив про те, що не погоджується з оскаржуваним рішенням у повному обсязі. Просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/2520/14 від 13.01.2015 року, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції при винесенні рішення не взяв до уваги правову позицію, викладену Верховним судом України по подібним спорам, а саме: у постановах по справам №5011-1/11043-2012-42/528-2012 від 9.09.2014 року, №5011-35/1272-2012-42/527-2012, №5011-35/1533-2012-19/522-2012. З урахуванням зазначеного вище, як вважає скаржник, суд першої інстанції повинен був взяти до уваги укладений між сторонами договір про організацію взаєморозрахунків №687/30 від 09.10.2014 року та розрахунки по ньому.

11.03.2015р. від апелянта надійшли уточнення вимог апеляційної скарги (вх.№3915), в яких відповідач просить суд рішення господарського суду у справі №917/2520/14 від 13.01.2015р. в частині стягнення пені та судового збору змінити. Прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання про зменшення розміру пені на 90% та зменшити розмір судового збору до 11249,13 грн.

У судовому засіданні 11.03.2015р. представник апелянта просила суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/2520/14 від 13.01.2015 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Позивач проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.09.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України» та Комунальним підприємством теплового господарства "Гадячтеплоенерго" був укладений договір купівлі-продажу природного газу №13/3978-ТЕ-24, за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України «ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

На виконання умов договору позивач протягом жовтня - грудня 2013 року поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 424,711 тис. м3, на загальну суму 1908610,68 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 31.10.13 року, від 30.11.13 року, від 31.12.13 року (а.с. 20-23).

Відповідно до п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (а.с.16).

Як зазначено судом першої інстанції, відповідачем, всупереч умовам договору, не вчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ, внаслідок чого позивачем на суму заборгованості нараховані відповідачу пеня у розмірі 143683,95грн., 3% річних у розмірі - 49124,87грн., 369647,64грн. - інфляційних нарахувань.

Місцевим господарським судом залишено поза увагою договір №687/30 про організацію взаєморозрахунків, укладений 09.10.2014 року між сторонами у справі, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Полтавській області, Департаментом фінансів Полтавської обласної державної адміністрації та Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Полтавської обласної державної адміністрації, предметом якого є організація взаєморозрахунків відповідно до п.24 ст.14 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2014 рік» і «Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою КМУ від 29.01.2014 року №30 (а.с.68-а.с.71).

Цим договором сторони передбачили порядок проведення взаєморозрахунків та послідовність виконання сторонами договору щодо погашення заборгованості.

Суд першої інстанції не надав правової оцінки правовідносинам позивача і відповідача з урахуванням порядку проведення взаєморозрахунків, передбачених договором №687/30 про організацію взаєморозрахунків від 09.10.2014 року, залишивши поза увагою умови даного договору.

Відповідно до п.2-п.9 договору №687/30 про організацію взаєморозрахунків сторони погодили перелік підприємств, установ, організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору. Казначейство перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики згідно з пунктом 2 статті 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» стороні першій у сумі 1908610,68грн. на підставі рішення Мінфіну. Після надходження коштів на рахунок відповідача останній перераховує на рахунок позивача кошти в сумі 1908610,68 грн., в тому числі податок на додану вартість 318101,78 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2013 рік - згідно з договором від 25.09.2014р. №13/3978-ТЕ-24.

Відповідно до п.2 ст.12 договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Крім того, у п. 17 договору про організацію взаєморозрахунків сторони визначили, що після виконання договору вони не мають одна до одної претензій стосовно предмету договору.

При винесенні рішення судом першої інстанції не враховано правової позиції Верховного Суду України по подібним спорам (по справам №5011-1/11043-2012-42/528-2012 від 9.09.2014 року, №5011-35/1272-2012-42/527-2012, №5011-35/1533-2012-19/522-2012) при розгляді яких Верховний суд України вказав на наступне: уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу, що у свою чергу потягло відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої договором поставки природного газу та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Отже, для застосування санкцій, передбачених договором поставки природного газу та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до змісту якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмету договору.

Як вбачається з матеріалів справи, остаточний розрахунок з позивачем за договором купівлі-продажу природного газу №13/3978-ТЕ-24 від 25.09.2014 року на суму 1908610,68 грн. був проведений на підставі договору про організацію взаєморозрахунків №687/30 від 09.10.2014 року (а.с.72).

Тобто, розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції безпідставно були застосовані наслідки за порушення грошового зобов'язання, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України на суму 1908610,68 грн., яка була погашена на підставі договору про організацію взаєморозрахунків №687/30 від 09.10.2014 року.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 13.01.2015 року у справі №917/2520/14 прийнято без урахування фактичних обставин справи та діючого законодавства, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Таким чином, керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 13.01.2015 року у справі №917/2520/14 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 код ЄДРПОУ 20077720) на користь Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" (37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. 50 років Жовтня, 19а код ЄДРПОУ 34401528) - 5624,57 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Полтавської області.

Повний текст постанови складено 16.03.15р.

Головуючий суддя Горбачова Л.П.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Тарасова І. В.