Справа № 128/825/15-ц

УХВАЛА

12 березня 2015 року місто Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Бохоницької сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2015 року до Вінницького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Бохоницької сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що позовна заява позивачів підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п.п.3,5 ч.2,ч.5 ст.119 ЦПК України, виходячи з наступного.

По-перше. Відповідно до положень п.3 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містить в собі зміст позовних вимог.

Так, в позовній заяви заявлені вимоги про визнання права власності на спадкове майно по ? його частині за кожним позивачем, у вигляді будівельних матеріалів , що являється собою незавершеним будівництвом житлового будинку№10, по вул. Головній, с. Бохоники, садового типу.

Але позов позивачі мотивують тим, що в період часу 1989-1994 року на земельній ділянки площею,004 га, що була виділена батькові позивачів, батько спільно з позивачами збудували цегляний житловий будинок садового типу.

З позову також вбачається, що державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку батько позивачів набув лише 8 липня 1999 року. Потім згідно договору дарування вказану земельну ділянку батько позивачів подарував відповідачу ОСОБА_3 21 серпня 2009 року, а відповідач отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку 28 жовтня 2010 року.

11 серпня 2011 року батько позивачів помер.

З довідки від січня 2013 року, посвідченою сільським головою Бохоницької сільради, вбачається, що правовстановчих документів на будівлю № 10 за адресою: вул. Головна в житловому масиві «Поляна» с. Бохоники не має.

З викладеного позивачами вбачається, що об’єкт незавершеного будівництва, на будівельні матеріали якого позивачі претендують, побудовано було у період 1989-1994 року ними спільно з батьком. Тому з цих тверджень, судом вбачається, що вони є співвласниками матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна), тобто при житті батька позивачів, що є спільною сумісною власністю вказаних осіб.

Таким чином, позивачі у заяві допустили розбіжності між правовим статусом набування права власності на будівельні матеріали, на які вони претендують.

Крім того, слід зазначити, що позивачі у позові взагалі не вказали індивідуальних ознак цих будівельних матеріалів , їх склад, перелік тощо.

По–друге. Згідно до п.5 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, з позову та доданих до позову документів вбачається, що між позивачами та відповідачем ОСОБА_3 не існує спору про право, стосовно приналежності будівельних матеріалів, на які вони претендують із спадкової маси. Причина по якій позивачі вимушені звернутися до суду є хвороба нотаріуса, яка не змогла віддати їм відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Але згідно роз’яснень, викладених у п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 р. № 7, вбачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв’язку з чим виникає цивільно-правовій спір.

Тому, позивачі у даному випадку, звертаючись до суду із дійсними позовними вимогами повинні послатися на отримання від нотаріуса відмови в оформленні права на спадщину та зміст цієї відмови, а не посилатися на хворобу нотаріуса, що явилося підставою для звернення до суду за захистом ще не порушеного права.

По-третє. Згідно до положень ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

У відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру слід сплатити судовій збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

З наданих позивачами до суду документів вбачається, що ціна позову складає 102765 грн., один відсоток від якої складає 1027 грн.65 коп., але згідно квитанції банківської установи від 16.02.15 р., вбачається, що судовій збір у розмірі 1027,65 грн. сплачений лише позивачем ОСОБА_1; позивачем ОСОБА_2 судовій збір не сплачено, щодо заявлених ним вимог майнового характеру та не вказано підстави звільнення його від сплати.

Зазначений вище недолік позовної заяви перешкоджає відкриттю провадження по справі.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, або по якій не сплачений судовій збір, підлягає залишенню судом без руху про що повідомляється позивач і суд надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Бохоницької сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, - залишити без руху.

Роз’яснити позивачам, що їм необхідно виправити вказані в ухвалі недоліки позовної заяви, в строк п’ять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Якщо в цей же строк не будуть виправленні вказані недоліки позовної заяви, то вона буде вважатися судом неподаною та їм повернута.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області, шляхом подання апеляційної скарги - протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: