Справа № 2-а-9/09

Шацький районний суд Волинської області

П О С Т А Н О В А

і м е н е м   У к р а ї н и

17 лютого 2009 року                                                                                                             смт. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області у складі

головуючого -                                              судді Жевнєрової Н.В.,

при секретарі -                                             Остапчук Н.В.,

з участю позивача -                                     ОСОБА_1,

представника відповідача -                         Поліщука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Шацьк адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області ОСОБА_2 про визнання нечинною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

                                                                    в с т а н о в и в:

            ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до державного інспектора Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області ОСОБА_2 про визнання нечинною та скасування постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності. Позов мотивувала тим, що на підставі рішення Пульмівської сільської ради Шацького району від 01.11.2005 року №22/16 їй надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,09 га в урочищі «Бочин». Позивач вважає, що правомірно користується земельною ділянкою і в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП. Тому просить постанову державного інспектора Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області ОСОБА_2 про притягнення її до адміністративної відповідальності визнати нечинною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо неї закрити.

            В судовому засіданні позивач позовну заяву підтримала із зазначених у ній підстав, просила поновити їй строк звернення до суду, тому що пропустила його з поважних причин, та позовні вимоги задовольнити повністю.

            Представник відповідача позов не визнав, вважає його безпідставним, проти поновлення пропущеного строку для звернення до суду не заперечує, просив у задоволенні позову відмовити.

            Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

            У ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

            Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни несуть адміністративну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

            Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання в користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

            Статтею 53-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

            Судом встановлено, що відповідно до рішення Пульмівської сільської ради Шацького району Волинської області від 01.11.2005 року №22/16 позивачу надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,09 га в урочищі «Бочин» (а.с. 7).

            Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.11.2008 року та з актом обстеження земельної ділянки від 25.11.2008 року ОСОБА_1 в урочищі «Бочин» в межах населеного пункту с. Пульмо Шацького району на землях сільськогосподарського призначення методом розорення приступила до використання земельної ділянки площею 0,09 га до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї та до його державної реєстрації, що є порушенням вимог ст. 125 Земельного кодексу України (а.с. 18, 19).

Відповідно до припису державного інспектора Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області ОСОБА_2 від 25.11.2008 року №006618 ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,09 га на землях сільськогосподарського призначення Пульмівської сільської ради в урочищі «Бочин» в межах с. Пульмо Шацького району, чим порушила вимоги ст. 125 Земельного кодексу України (а.с. 20).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №004913 від 25.11.2008 року, ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,09 га в межах населеного пункту       с. Пульмо на землях сільськогосподарського призначення в урочищі «Бочин». Документи про передачу земельної ділянки у власність або надання в користування (оренду) у ОСОБА_1 відсутні, тому у її діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП (а.с. 21).

Постановою державного інспектора від 05.12.2008 року №000780/55 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн. (а.с. 6).

            Позивач в судовому засіданні пояснила, що вона дійсно розорала земельну ділянку площею 0,09 га в урочищі «Бочин» в межах с. Пульмо Шацького району. Документи про передачу їй вказаної земельної ділянки у власність або надання в користування (оренду) у неї відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано як самовільне зайняття земельної ділянки і її правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП. Тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

            На підставі ст. 125, п. «б» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», керуючись статтями 159, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

      п о с т а н о в и в:

            Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду.           

У задоволенні позову відмовити повністю.

            На постанову суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий                                                                                                                    Н.В.Жевнєрова