ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2006 року колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого Степашка О.І.
суддів:Ланченко Л.В., Конюшка К.В., Пилипчук Н.Г., Нечитайла О.М.
при секретарі Міненку О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Снабсервіс» на рішення господарського суду м. Севастополя від 1 вересня 2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 жовтня 2005 року в справі № 20-6/196-8/087 за позовом державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя до ВАТ «Снабсервіс» та приватного підприємства «УкрАзовДон» про визнання угоди недійсною,
в с т а н о в и л а :
У травні 2003 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя заявлений позов до відкритого акціонерного товариства «Снабсервіс» та приватного підприємства «УкрАзовДон» про визнання недійсним згідно ст. 49 ЦК України 1963 р. договору купівлі-продажу від 20.01.2002, укладеного між відповідачами та стягнення на користь держави з ВАТ «Снабсервіс» вартості товару, отриманого від ПП «УкрАзовДон» в сумі 16 580,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 22.07.2002 визнані недійсними установчі документи приватного підприємства «УкрАзовДон» з моменту реєстрації з 08.08.2001 та свідоцтво платника податку з моменту його видачі, що свідчить про наявність мети відповідачів на ухилення від оподаткування.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 1 вересня 2005 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 жовтня 2005 року, позов задоволено.
Судові рішення мотивовані тим, що оскільки судовим рішенням визнано недійсними установчі та реєстраційні документи приватного підприємства «УкрАзовДон», то це свідчить про те, що укладена угода суперечить інтересам держави та суспільства.
В касаційній скарзі ВАТ «Снабсервіс» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити в позові, посилається на порушення норм процесуального і матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 49 ЦК УРСР недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства. Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу у обох чи однієї з сторін.
Рішення суду про скасування державної реєстрації ПП «УкрАзовДон» не звільняло господарський суд від встановлення наявності умислу підприємства на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягнув за собою недійсність усіх угод, укладених з моменту реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.
В судових рішеннях відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що при укладенні угоди відповідачі діяли з метою, яка суперечила інтересам соціалістичної держави та суспільства.
Навпаки, встановлені судами факти свідчать про те, що договір купівлі-продажу, укладений між відповідачами 20.01.2002 року, було виконано. ПП «УкрАзовДон» поставило товарів на суму 16 580,70 грн. з оформленням видаткових та податкових накладних, а ВАТ «Снабсервіс» оплатило отриманий товар, сплативши в ціні товару податок на додану вартість.
Сама по собі угода купівлі-продажу не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Поставлений товар не виключений з цивільного обігу, на торгівлю таким товаром не вимагалося ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.
Окрім того суди не мали правових підстав для застосування положень ст.49 ЦК УРСР на момент ухвалення рішень в справі.
1 січня 2004 року Цивільний кодекс УРСР 1963 року втратив чинність, а Цивільний кодекс України, який набрав чинності, не містить такі публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди, які були встановлені ст.49 Цивільного кодексу УРСР.
Чинним Цивільним кодексом скасована відповідальність(правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції – стягнення в доход держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.
Відповідно до положень ч.2 ст.5 ЦК України, кодекс має зворотню дію в часі у випадках, коли він пом’якшує або скасовує відповідальність особи.
Таким чином, застосування судами при вирішенні спору публічно-правових санкцій, які Були встановлені законом, чиним на момент укладення угоди, але відсутні в Цивільному кодексіУкраїнина моментухваленнярішення про притягнення до відповідальності, єпомилковим.
Отже, рішення судупершої інстанціїтаухваласудуапеляційної інстанціїнеґрунтуютьсянавимогахчинногозаконодавстваі підлягають скасуванню.
Оскільки обставини справи були встановлені повно і правильно, але рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції не грунтуються на вимогах чинного законодавства, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про скасування зазначених судових рішень, як незаконних та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст. ст. 223, 229, 230 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Снабсервіс» задовольнити.
Рішення господарського суду м. Севастополя від 1 вересня 2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 жовтня 2005 року скасувати.
Відмовити державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Севастополя в позові до відкритого акціонерного товариства «Снабсервіс» та приватного підприємства «УкрАзовДон» про визнання угоди недійсною.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий О.І. Степашко
Судді О.М. Нечитайло
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
К.В. Конюшко