Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 березня 2015 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого - судді Фазикош Г. В.

суддів - Бондаренка Ю. О., Куцина М. М.

з участю секретаря - Чучки Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" на рішення Виноградівського районного суду від 29 квітня 2014 року по справі за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" про визнання окремих положень кредитного договору недійсними, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2013 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» пред'явила позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 20 червня 2012 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення прав вимоги № 26/12-ФНКю, в тому числі по кредитному договору № 67282732 від 7 квітня 2011 року, укладеному первісним кредитором з ОСОБА_1 Непогашена заборгованість по цьому кредитному договору складає 17 142, 93 грн., в тому числі:

· 7972, 73 грн. по тілу кредиту;

· 0, 47 грн. по відсотках за користування кредитом;

· 3421, 24 грн. по комісії за управління кредитом;

· 5748, 49 грн. пеня.

· 

Посилаючись на те, що відповідачка своїх зобов'язань по кредитному договору не виконала, позивач просив стягнути з неї заборгованість по кредиту в розмірі 17 142, 93 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 пред'явила зустрічний позов до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» про визнання окремих положень кредитного договору недійсними. Відповідачка вказувала на те, що 7 квітня 2011 року між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» було укладено кредитний договір № 67282732, за яким вона отримала кредит в розмірі 10 400 грн. строком на 30 місяців під 0,01 %, з одноразовою платою за надання кредиту в розмірі 400 грн. та платою за управління кредитом в розмірі 486 грн. Відповідачка вважає умови кредитного договору щодо внесення щомісячної плати за управління кредитом несправедливими в контексті Закону «Про захист прав споживачів» про справедливі умови договору. Крім того, умови кредитного договору щодо збільшення строку позовної давності до 50 років є незаконними. У зв'язку з цим відповідачка просила: 1) визнати недійсними п.п.4.8, п.6 кредитного договору в частині щомісячної плати за управління кредитом; 2) визнати недійсними положення додатку до кредитного договору в частині плати за управління кредитом в розмірі 4,5 % від суми кредиту, що становить 468 грн.; 3) стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3276 грн. грошових коштів, сплачених нею як плата за управління кредитом; 4) визнати недійсним п. 23 Загальних умов ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» щодо збільшення позовної давності до 50 років; 5) до вимог первісного позову про стягнення пені застосувати позовну давність.

Рішенням Виноградівського районного суду від 29 квітня 2014 року первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість по кредиту в розмірі 7973, 20 грн. та 106, 69 грн. судових витрат.

Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним п.п.4.8, п.6 кредитного договору в частині щомісячної плати за управління кредитом, визнано недійсним положення додатку до кредитного договору в частині плати за управління кредитом в розмірі 4,5 % від суми кредиту, що становить 468 грн., стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» на користь ОСОБА_1 3276 грн. грошових коштів, сплачених нею як плата за управління кредитом; визнано недійсним п.23 Загальних умов ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» щодо збільшення позовної давності до 50 років. В задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» пені в розмірі 5748, 49 грн. - відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243, 60 грн. та на правову допомогу в сумі 3600 грн.

На це рішення в частині задоволення зустрічного позову подано апеляційну скаргу. Скаржник ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" просить рішення суду в оскарженій частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовити. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши присутніх учасників процесу, дослідивши зібрані у справі матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Отже, межі оскарження: рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову. Порушень норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, що дозволяло б перевірити рішення суду в повному обсязі, апеляційним судом не встановлено. Крім того, рішення суду в частині первісного позову про стягнення заборгованості згідно кредитного договору ніким із сторін не оскаржено.

Задовольняючи зустрічний позов суд першої інстанції виходив з того, що умови кредитного договору в частині щомісячної плати за управління кредитом та збільшення строку позовної давності є несправедливими.

Такі висновки місцевого суду є помилковими, зроблені без належного з'ясування обставин справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог (п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України)

За кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Процентами за кредитним договором є плата позичальника за кредитним договором (ст. 903 ЦК України) або ціна кредитного договору (ч. 1 ст. 632 ЦК України).

Склад, розмір, база нарахування, порядок внесення плати за кредитом (процентів), її окремих частин та інші можливі умови про ціну кредитного договору встановлюються за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 632, ч. 2 ст. 6 ЦК України).

Згідно з п. 6 кредитного договору: до складу плати за кредитом входять плата за річною процентною ставкою, плата за надання кредиту та плата за управління кредитом; плата за кредитом нараховується з моменту надання кредиту; плата за управління кредитом входить до складу щомісячного платежу відповідно до графіку платежів (додаток до кредитного договору); плата за надання кредиту справляється за рахунок наданого кредиту, відразу після його надання.

Плата за надання кредиту, плата за управління кредитом, плата за річною процентною ставкою є видами плати / процентів за зазначеним кредитним договором.

Отже, плата за річною процентною ставкою є лише одним з видів процентів (плати за кредитом) згідно із кредитним договором, що є предметом розгляду.

Усі види процентів (плати за кредитом) та їх розміри закріплені у кредитному договорі (п. 4, п. 6) та у зазначеному вище додатку до нього, що підписані обома сторонами. Позичальниця погодилася на ці умови та сплачувала їх добровільно протягом тривалого часу. Загальний розмір сплат за цими умовами договору склав 3276 грн., що позичальниця визнала у зустрічному позові. Термінів «комісія», «комісійна плата», характерних для правового режиму договору комісії, зазначений кредитний договір не містить.

Ч. 4 ст. 11 Закону «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Ч. 5 цієї ж статті передбачає, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

На переконання колегії, оспорені позичальницею ОСОБА_1 платежі, передбачені п.п.4.8, п. 6 укладеного між сторонами кредитного договору, є платежами за послуги, а тому підстав для визнання цих умов кредитного договору недійсними немає. Відповідно немає підстав і для стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на користь позичальниці коштів, сплачених за цими умовами.

Таким чином, підстав для задоволення зустрічного позову немає. Рішення у цій частині слід скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Умова кредитного договору про збільшення строку позовної давності узгоджується з вимогами статті 259 ЦК України, яка передбачає, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. При цьому, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. В даному випадку вказана умова дотримана, договір про збільшення позовної давності укладено в письмовій формі, а самі умови договору погоджені сторонами при укладенні договору та носять паритетний характер. Підстав для визнання недійсним п. 23 Загальних умов ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" з надання фізичним особам кредитів немає.

Керуючись статтею 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" - задовольнити.

Рішення Виноградівського районного суду від 29 квітня 2014 року в частині задоволення зустрічного позову - скасувати, ухваливши в цій справі нове рішення.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" та стягнені сплачених судових витрат за цим зустрічним позовом - відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий:

Судді: