УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________

Справа № 686/6702/14-ц

Провадження № 22-ц/792/605/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Талалай О.І.

суддів: П'єнти І.В., Корніюк А.П.

з участю секретаря Сацюк Г.О.,

апелянта ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4,

відповідача (позивача) ОСОБА_5 і її представника ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 03 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним і скасування реєстрації права власності, визнання квартири спільною власністю подружжя і поділ майна подружжя та справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, усунення перешкод у користуванні квартирою.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначила, що з 1992 року по 2009 рік перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 З 1994 року по серпень 2012 року вони проживали у квартирі АДРЕСА_1. Зазначену квартиру отримав чоловік за договором міни від 13 вересня 1994 року, вона поселилась як член його сім'ї і 06 жовтня 1994 року була зареєстрована на цій житловій площі. Після припинення подружніх відносин без її згоди ОСОБА_3 29 вересня 2013 року продав квартиру ОСОБА_5 Вважає, що згідно зі ст. 60 СК України квартира, яка набута у шлюбі, є спільною сумісною власністю подружжя.

ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, усунення перешкод у користуванні квартирою. В обґрунтування вимог зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29 вересня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8, вона є власником квартири АДРЕСА_1. В квартирі як член сім'ї колишнього власника зареєстрована ОСОБА_1, що чинить їй перешкоди у здійсненні права власності.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 15 травня 2014 року справи об'єднано в одне провадження.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03 лютого 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1. Усунуто перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою, що належить ОСОБА_5 шляхом зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання у АДРЕСА_1. Вирішено питання про судові витрати.

ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, у позові ОСОБА_5 відмовити. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права. Суд не взяв до уваги те, що вони з ОСОБА_3 проживали однією сім'єю, мали спільний бюджет, кошти використовували на утримання квартири АДРЕСА_2, здійснення капітального ремонту. Зазначена квартира була придбана чоловіком до шлюбу. Відповідно до ст. 62 СК України майно, яке за час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових і грошових затрат, може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Обмінявши квартиру АДРЕСА_2 на квартиру АДРЕСА_1, вони набули рівних прав на останню. Договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_5 укладено з метою позбавити її права власності на квартиру і зняти з реєстрації.

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник апеляційну скаргу підтримали. ОСОБА_3 і його представник апеляцію визнали. ОСОБА_5 і її представник визнали апеляційну скаргу не обґрунтованою у повному обсязі. Інші особи, які беруть участь у справі не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 29 грудня 1992 року по 16 липня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі. На підставі договору дарування від 16 жовтня 1992 року, посвідченого Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою, ОСОБА_3 став власником квартири АДРЕСА_2. За договором міни від 13 вересня 1994 року, посвідченим Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою, ОСОБА_3 провів обмін зазначеної квартири на квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до умов договору обмін проведено без доплати. 06 жовтня 1994 року ОСОБА_1 в якості члена сім'ї власника була зареєстрована на спірній житловій площі. 29 вересня 2013 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 ОСОБА_1 знятися з реєстраційного обліку за вказаною адресою у добровільному порядку не бажає.

Наведене підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.

Відмовляючи у позові про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним і скасування реєстрації права власності, визнання квартири спільною власністю подружжя і поділ майна подружжя, суд обґрунтовано виходив з того, що квартира АДРЕСА_1 була приватною власністю ОСОБА_3 Підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири і поділу майна подружжя немає.

Задовольняючи позов ОСОБА_5 про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою, суд підставно виходив з того, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і відповідають вимогам закону.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 150 ЖК Української РСР передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Відповідно до ст. 156 ЖК Української РСР право користування жилим приміщенням мають члени сім'ї власника, колишні члени його сім'ї.

Рішення суду в цій частині ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав у межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що майно, яке за час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових і грошових затрат, може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначеними обставинами вона не обґрунтовувала свої вимоги, вони не були предметом розгляду у суді першої інстанції, докази на їх підтвердження не надані.

Разом з тим, рішення суду в частині задоволення вимог ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття з реєстрації суперечить вимогам закону.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи, судового рішення, яке набрало законної сили (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідно до п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

За таких обставин рішення суду про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням є підставою для зняття її з реєстраційного обліку.

Відповідно рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття з реєстрації підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 03 лютого 2015 року в частині задоволення вимог ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття з реєстрації скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна міграційна служба УМВС України в Хмельницькій області, про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття з реєстрації місця проживання відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)

Вірно:

Головуючий:

____________________________________________________________________

Головуючий в першій інстанції: Мазурок О.В. Провадження: № 22-ц/792/605/15

Доповідач: Талалай О.І. Категорія: 19, 20, 43