Номер провадження: 33/785/151/15

Номер справи місцевого суду: 521/1000/15-п

Головуючий у першій інстанції Журик

Доповідач Балан В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2015 року м. Одеса

Суддя Апеляційного суду Одеської області Балан В.Д., за участі потерпілої ОСОБА_1 та особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12.02.2015 року по справі про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та 124 КУпАП,

встановив:

Зазначеною постановою судді суду першої інстанції ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 та 124 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що він, 14.09.2014 року о 19 год., керуючи автомобілем "Тойота Каріна" (номерний знак НОМЕР_1), рухаючись по вул. Мечникова в м. Одесі, порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху та при перестроюванні на іншу смугу, не надав переваги в русі водію автомобілю "Порше" (номерний знак НОМЕР_2) ОСОБА_1, внаслідок чого сталось зіткнення автомобілів, які отримали механічні пошкодження.

Після цього, порушивши вимоги п. 2.10 Правил дорожнього руху, ОСОБА_2 залишив місце ДТП.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що з постановою судді він погоджується частково. Він вважає, що винуватцем ДТП є водій невстановленого мікроавтобусу, який раптово змінив напрямок руху і змусив його інстинктивно повернути праворуч, внаслідок чого, сталося зіткнення з автомобілем "Порше". Він намагався наздогнати цей мікроавтобус, але йому це не вдалось. На місце ДТП він не повернувся, оскільки був змушений поїхати до колишньої дружини у сімейних справах.

Він визнає, що також порушив Правила дорожнього руху, але це сталося з необережності, тому вважає накладене на нього адміністративне стягнення надто суворим.

Окрім того, оскаржувана подія мала місце 14.09.2014 року, а постанова судді винесена за межами строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Посилаючись на це, він просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_1 заперечувала проти апеляційної скарги і просила у її задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення учасників ДТП, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як видно з матеріалів справи, апеляційна скарга подана ОСОБА_2 у передбачений законом строк.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доводи ОСОБА_2 про його часткову винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, спростовуються доказами по справі, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення, поясненнями водія ОСОБА_1 та його особистими поясненнями.

Посилання ОСОБА_2 на те, що його дії були викликані неправомірним маневром водія невстановленого мікроавтобусу є безпідставними, оскільки, перебуваючи у безпосередній близькості від нього, він не зафіксував його номерний знак і залишив місце ДТП.

Таким чином, аналіз фактичних обставин справи в суді апеляційної інстанції, у сукупності з наявними доказами свідчать про те, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 122-4 та 124 КУпАП.

Разом з тим, згідно з вимогами ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до протоколів, правопорушення, за вчинення яких ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, мали місце 14.09.2014 року і вони не є триваючими.

Постанова судді винесена 12.02.2015 року, що свідчить про те, що на той час тримісячний строк, протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення, - закінчився.

З листа начальника відділу Державтоінспекції з обслуговування м. Одеси Абакумова Р.О. випливає, що за наслідками зазначеного ДТП кримінальне провадження не порушувалось і постанова про його закриття не виносилась.

Таким чином, притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені 14.09.2014 року, могло відбутись не пізніше 14.12.2014 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

За таких підстав, постанова судді підлягає скасуванню з винесенням нової постанови, а провадження у справі закриттю у відповідності з п. 7 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12.02.2015 року, - скасувати та винести нову постанову, якою:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4 та 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі стосовно ОСОБА_2 закрити на підставі ст. 38 та п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням строку, протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Одеської області

Балан В.Д.