ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого Шипуліної Т.М.,
суддів: Карася О.В., Маринчак Н.Є., Степашко О.І, Усенко Є.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
за участю: представника позивача – Левченко О.В., представників відповідача – Волошиної В.В., Сависько В.В., Щоколової Л.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «ФК Гамбіт» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2005 року по справі № 38/69 (36/206) за їх позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач – ТОВ «ФК Гамбіт» звернулося до суду з позовом до Лівобережної МДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000611701/0 від 07.06.2004 року, посилаючись на невірне застосування відповідачем норм податкового законодавства при його прийнятті.
При цьому позивач посилається на неправомірність нарахування прибуткового податку в сумі 44 787,85 грн. у зв’язку з оплатою позивачем фізичним особам за придбані у них на підставі договорів купівлі-продажу акції.
Крім того, позивач також наголошує на безпідставне застосування відповідачем штрафу в сумі 89 575,57 грн. відповідно до пп. 17.1.9. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідальність за вказаною нормою наступає, якщо виплату здійснено без попереднього нарахування податку і таке нарахування та сплата є передумовою виплати. Однак, наведену норму, на думку позивача, не можна застосовувати до відносин, пов’язаних з утриманням прибуткового податку, оскільки законодавство не передбачає таку умову для виплати доходу як обов’язкове попереднє утримання прибуткового податку. Позивач також посилається на Декрет, яким встановлено, що утримані суми податку перераховуються до бюджету лише після закінчення місяця, протягом якого сплачувався доход.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2005 року, позовні вимоги ТОВ «ФК Гамбіт» задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000611701/0 від 07.06.2004 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з прибуткового податку в розмірі 134 363,42 грн. (44 787,85 грн. основного платежу та 89 575,57 грн. штрафних санкцій).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2005 року, рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове – про відмову в задоволені позову.
Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач 18 жовтня 2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своїм листом від 16 листопада 2005 року на підставі розділу VIIПрикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2006 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі ТОВ «ФК Гамбіт» просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції з підстав порушення суду апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку позивача, апеляційним судом при постановлені оскаржуваного рішення порушено вимоги ст.5, 14 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», а також порушені норми ст.17 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Касаційна скарга ТОВ «ФК Гамбіт» підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції – скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Суд апеляційної інстанції при скасуванні рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2005 року виходив з того, що обов’язок по нарахуванню, утриманню та перерахуванню до бюджету суми податку з доходів, виплачених позивачем громадянам при купівлі-продажу акцій, передбачений Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та п.п. 12, 13, 14 Інструкції про прибутковий податок з громадян в редакції, діючій на момент зазначених виплат.
Судом встановлено, що позивач – ТОВ «ФК Гамбіт» дійсно у період з 01.07.2002 року по 31.12.2003 року придбавало акцій у громадян, які останніми були отримані за рахунок приватизаційних або компенсаційних сертифікатів, так і за інших умов.
Виплата коштів позивачем за договорами купівлі-продажу без нарахування та утримання прибутку була розцінена Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська, при проведенні планової документальної перевірки з урахуванням додаткової довідки від 07.06.2004 року про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум прибуткового податку, як порушення ст. 2, п. «е» ст. 5, п. «з» ст. 5, 13, 14, п. 2 ст. 19, а також ст.ст. 10 та 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та стала підставою для прийняття повідомлення-рішення № 0000611701/0 від 07.06.2004 року.
Визнаючи спірне повідомлення-рішення недійсним, суд першої інстанції правильно виходив з положень Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України, Міністерства фінансів України від 21.04.1993 р. за № 12 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за № 64, та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до абзац 2 п.з ч.1 ст.5 Декрету про податок до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів не включаються доходи, одержані від відчуження громадянами акцій та інших корпоративних прав, які були набуті такими громадянами в процесі приватизації в обмін на їх приватизаційні або компенсаційні сертифікати, а також в межах їх пільгового придбання за власні кошти працівниками підприємств, що приватизуються, та особами, визначеними статтею 25 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств».
Прибуток, отриманий громадянином від операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та цінних паперів, обчислений за результатами звітного року, включається до складу його сукупного річного оподатковуваного доходу.
Ст. 13 Розділу IV Декрету про податок встановлює, що оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об’єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
При здійсненні операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та визначених законом цінних паперів, крім набутих у випадках, визначених пунктом «з» статті 5 цього Декрету, оподатковуваним доходом громадянина, у тому числі зареєстрованого як суб’єкт підприємницької діяльності, вважається прибуток, тобто різниця між доходом, отриманим від продажу таких корпоративних прав та цінних паперів протягом звітного року, та документально підтвердженими витратами на їх придбання, понесеними громадянином протягом звітного року або попередніх звітному років.
Облік фінансових результатів операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та цінних паперів ведеться у порядку, встановленому пунктом 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Прибуток, отриманий громадянином від операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та цінних паперів, обчислений за результатами звітного року, включається до складу його сукупного річного оподатковуваного доходу.
Згідно зі ст. 14 Декрету, з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється, в тому числі, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами суб’єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період.
Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці – за місцем здійснення цієї діяльності з обов’язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу і сплаченого податку за минулий рік.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, сторонами за угодами про купівлю-продаж акцій виконані всі необхідні умови, проте встановлення обов’язку витребування позивачем попередньо відомостей про розмір понесених витрат покупцем (громадянином) при придбанні акцій та утримання ним із суми вартості акцій, яка підлягає передачі продавцю прибуткового податку ні Декретом «Про прибутковий податок з громадян», ні Інструкцією не передбачено, зокрема, обов’язок надавати документи про придбання акцій на пільгових умовах, відповідно до п.п.5.9 п.5 Інструкції про прибутковий податок з громадян, покладено на громадян під час надання декларації про доходи, що подається ними по закінченню календарного року до податкових органів.
Зміст ст.14 Декрету встановлює альтернативні шляхи обчислення прибуткового податку – як підприємствами, що проводять виплату грошових коштів, або самостійно громадянами, який отримали доход, при обов’язковому поданні декларації про прибуток.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість та невідповідність вимогам чинного законодавства тверджень відповідача про обов’язковість обчислення податковими органами прибуткового податку на підставі поданих декларацій згідно абзацу «б» п.1 ст.14 Декрету, такі твердження не можуть бути належним обґрунтуванням визначення позивачеві податкового зобов’язання з прибуткового податку громадян.
Щодо застосування відповідачем штрафних санкцій на суму основного платежу, то згідно з п.п.17.1.9. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з такого податку, збору (обов’язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.
Зважаючи на те, що судом не встановлено обов’язку по нарахуванні та сплаті прибуткового податку підприємством – покупцем акцій і цей висновок відповідає діючому законодавству, то відсутні і підстави для застосування штрафних санкцій відповідно до п.п.17.1.9. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Таким чином, сплата прибуткового податку не є обов’язковою умовою виплати доходу при укладенні договорів купівлі-продажу акцій у громадян, і отже, застосування штрафних санкцій до позивача є необґрунтованим.
З огляду на зазначене, висновок суду апеляційної інстанції щодо правильності визначення позивачу суми податкового зобов’язання по прибутковому податку з виплачених ним громадянам доходів від продажу акцій 44 787,85 грн. та застосування штрафних санкції у подвійному розмірі від вказаної суми зобов’язання, що становить 89 575,57 грн. на увагу не заслуговують, оскільки згідно з вимогами чинного законодавства, покупець акцій – ТОВ «ФК Гамбіт» не може нарахувати прибутковий податок продавцеві, через неможливість встановлення об’єкту податку – прибутку, отриманого громадянином при продажу акцій, з урахуванням відсутності даних про її придбання і тому з ним погодитись не можна.
Враховуючи наведене, колегія прийшла до висновку, що визнати законною і обґрунтованою постанову апеляційної інстанції не має підстав.
В той же час, суд першої інстанції встановив обставини справи відповідно до наданих доказів у їх сукупності з дотриманням норм процесуального права та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 226, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ТОВ «ФК Гамбіт» задовольнити, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2005 року скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2005 року – залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий:_______________________Шипуліна Т.М.
Судді:_______________________Карась О.В.
_______________________Маринчак Н.Є.
_______________________Степашко О.І.
_______________________Усенко Є.А.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого Шипуліної Т.М.,
суддів: Карася О.В., Маринчак Н.Є., Степашко О.І, Усенко Є.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
за участю: представника позивача – Левченко О.В., представників відповідача – Волошиної В.В., Сависько В.В., Щоколової Л.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «ФК Гамбіт» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2005 року по справі № 38/69 (36/206) за їх позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі.
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України та керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 226, 231 та ч.5 ст.254 КАС України –
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ТОВ «ФК Гамбіт» задовольнити, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2005 року скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2005 року – залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий:_______________________Шипуліна Т.М.
Судді:_______________________Карась О.В.
_______________________Маринчак Н.Є.
_______________________Степашко О.І.
_______________________Усенко Є.А.