Судове рішення #41188661

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


02 березня 2015 року Справа № 876/159/15


Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2014 року у справі №345/4876/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про визнання незаконними дій та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії,-


В С Т А Н О В И В:


25.11.2014р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (далі - Управління), просив визнати неправомірними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії та відмови зарахування 15 років та 6 місяців 26 днів перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом до пільгового стажу роботи за Списком №1 при визначенні розміру пенсії; зобов'язати відповідача повернути недоплачені суми пенсії починаючи з лютого 2014 року та виплачувати надалі пенсію у розмірі 1 654 грн. 05 коп. щомісячно, із здійсненням її подальшого перерахунку в сторону збільшення у відповідності до норм законодавства; стягнути всі здійсненні позивачем документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.12.2014р. позов задоволено та стягнено судовий збір та 1000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.12.2014р. та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у січні 2014 року встановлено порушення у зарахуванні страхового стажу, а саме період з 21.07.1989р. по 16.02.2005р. враховано як Список №1, хоча в цей період позивач не працював в особливо шкідливих умовах праці, що призвело до безпідставного завищення коефіцієнту страхового стажу та понаднормового стажу роботи. Після усунення порушення загальний стаж роботи становить 32 роки 08 місяців 28 днів, в тому числі робота за Списком №1 - 08 років 11 місяців 16 днів. При виключенні періоду з 21.07.1987р. по 16.02.2005р. як періоду роботи, який був зарахований до Списку №1 Управління керувалося Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення». При цьому у разі переходу з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 час перебування на інвалідності зараховується наступним чином: при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах враховується як в загальний стаж, так і в пільговий, при розрахунку коефіцієнту стажу період перебування на інвалідності враховується до страхового стажу, а як пільговий додатково не додається. Таким чином, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах період перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання враховується як в загальний стаж, так і в пільговий, однак при розрахунку коефіцієнта страхового стажу за час перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання додаткове зарахування по одному року не проводиться. Враховуючи вказане Управління не має законних підстав провести перерахунок пенсії.

Сторони повноважних представників в судове засідання не забезпечили, а тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийнятий на роботу 05.08.1980 року в Калуський ВО «Хлорвініл» на посаду слюсаря по 4-му розряду по ремонту апаратурного обладнання виробництва хімічних засобів захисту рослин.

В 1989 році позивач отримав травму на виробництві та звільнений з роботи 20.07.1989р. у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я.

Відповідно до Довідки МСЕК №004773 ОСОБА_1 встановлено першу групу інвалідності по зору внаслідок трудового каліцтва (а.с.14).

З 20.07.1989р. позивачу призначено пенсію по інвалідності, І група трудове каліцтво, при загальному стажі роботи 10 років 21 день, в тому числі 8 років 11 місяців 15 днів - робота за Списком №1.

З 16.02.2005р. відповідно до поданої заяви, ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1. При цьому загальний стаж роботи на момент переводу становив 32 роки 08 місяців 28 днів, в тому числі 24 роки 6 місяців 13 днів - робота за Списком №1.

У січні 2014 року Управлінням виключено з пільгового стажу роботи за Списком №1 період з 21.07.1989р. по 16.02.2005р., так як позивач протягом вказаного періоду не працював в особливо шкідливих умовах праці. Вказане стало підставою для перерахунку розміру пенсії з 1654,05 грн. на 1157,10 грн.

Не погоджуючись зі зменшенням пенсійних виплат позивач 29.10.2014р. звернувся до Управління з відповідною заявою та 10.11.2014р. отримав лист-відповідь відповідно до якого підстав для перерахунку пенсії не знайшло (а.с.3-4), що стало підставою звернення з позовом до суду за захистом порушених прав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058 (далі - Закон №1058) відповідно до якого з 01.01.2004р. до страхового стажу зараховується період, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (абз.2 ч.1 ст.24).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до трудового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, тобто відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Періоди трудової діяльності після 01.01.2004 р. обчислюються за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (ч.4 ст.24).

Згідно абз. 4 ч.1 ст.24 Закону №1058, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», положення якої кореспондуються з ч.4 ст.9 Закону України «Про охорону праці», час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах.

Згідно з ч.6 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Згідно з п. «а» ч.1 ст.13 цього Закону України, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

На основі аналізу вказаних законодавчих положень, колегія суддів приходить до переконання, що час, що зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), законодавець пов'язує з перебуванням на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Інших випадків зарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, наведена норма Закону №1788-XII не містить. (Постанова ВСУ від 25.03.2014р. №21-47а14)

Абзацом 10 ч. 3 ст. 24 Закону №1058 передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням положень ч.4 ст.24 Закону №1058 і ч.5 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачем неправомірно перераховано страховий стаж: період перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 21.07.1989р. по 16.02.2005р. неправомірно не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 та зменшено розмір пенсії позивачу, що є наслідком зобов'язання відповідача при розрахунку пенсії позивачу за віком по Списку № 1 зарахувати час його перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням 15 років 6 місяців 26 днів як пільговий стаж до стажу роботи за Списком №1, зарахувати спірний період до стажу роботи на пільгових умовах в подвійному розмірі та виплатити позивачу недоплачені суми пенсії починаючи з 01.02.2014р.

Водночас колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо віднесення судового збору в розмірі 73,08 грн. за рахунок держави з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI відповідно до п.9 ч.1 ст.5 якого інваліди I групи звільняються від сплати судового збору.

Враховуючи те, що позивач, на користь якого ухвалено рішення суду першої інстанції, звільнений від сплати судового збору, такий ним фактично не сплачувався, про що зазначено також в позовній заяві, підстави для віднесення судового збору в розмірі 73,08 грн. за рахунок держави відсутні, що є наслідком рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати.

Щодо стягнення з Державного бюджету понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн. то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.87 КАС України витрати на правову допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як зазначено в частині 1 статті 90 КАС України, до витрат на правову допомогу відносяться витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором.

Обставинами які слід встановити в контексті розподілу судових витрат на правову допомогу є: факт понесення витрат на правову допомогу до їх компенсації судом (така позиція відображена й у постанові Верховного Суду України від 01.10.2002р. у справі №30/63); документальне підтвердження понесення витрат (банківська виписка з рахунку особи, що надає правову допомогу, із зазначенням оплати правової допомоги згідно договору та надходження суми від сторони по справі. Також таким документом може бути прибутковий ордер (якщо оплата проводилась у готівковій формі) чи інший розрахунковий документ).

З наявного в матеріалах справи Договору про надання правових послуг від 28.11.2014р. вбачається, що за надання правових послуг ОСОБА_1 (Замовник) оплачує в день укладення даного договору гонорар в сумі 1000 грн. (одна тисяча гривень). Позивачем надано Квитанцію №230547 від 28.11.2014р. відповідно до якої вказана сума ним сплачена.

Однак, згідно ст.1 Закону України від 20 грудня 2011 року №4191 «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. До списку доказів, які необхідно подати суду, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

При цьому, відповідно до заяви позивача та його представника від 09.12.2014р. розгляд справи у суді першої інстанції відбувався без їх участі. Доказів погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який мав би бути передбачений договором про надання правової допомоги, та який може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором, суду не надавався, а тому стягнення судом першої інстанції витрат на правову допомогу є безпідставним.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, та є підставою постанову суду скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-


П О С Т А Н О В И В:


Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2014 року у справі №345/4876/14-а в частині стягнення за рахунок держави судового збору в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок) та стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 1 000 грн. (одна тисяча гривень) - скасувати та в розподілі судових витрат відмовити за безпідставністю.

В решті постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2014 року у справі №345/4876/14-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.


Головуючий суддя Т.І. Шинкар


Судді Н.В. Ільчишин


М.А.Пліш








Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація