Справа № 1 -133
2008 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2008 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого Закутського В. І.
при секретарі Чіковій Т.М.
з участю прокурора Нижнік Л.І.
потерпілих ОСОБА_1,ОСОБА_2
розглОСОБА_11вши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Вознесенська, громадОСОБА_11на України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, проживає по АДРЕСА_1, раніше судимого: 1.02.03.1988 року Центральним райсудом м. Миколаєва по ст. 140 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 02.03.1993 року,
27.01.1994 року Вознесенським міським судом Миколаївської областів по ст.ст. 140 ч2, 140 ч.3, 208 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 06.10.1997 року на підставі ст. 3 Закону України "Про амністію" від 26.06.1997 року,
3.07.07.1998 року Вознесенським райсудом по ст.ст. 140 ч.2, 145 ч.1, 42 до 5 років позбавлення волі, звільнився 05.02.2003 року по відбуттю строку,
13.02.2004 року Арбузинським райсудом Миколаївської області по ст. 185 ч.3 до 3 років позбавлення волі, звільнився 30.01.2006 року по відбуттю строку,
у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 187 ч.2, 263 ч. 1 КК України.
ОСОБА_5, 12.03.1983 року народження, уродженця м. Вознесенська, громадОСОБА_11на України, освіта базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, проживає по АДРЕСА_2, раніше судимого:
1999 року Вознесенським міським судом Миколаївської області по ст. 140 ч.2 КК України до 2років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 18.08.1999 року по ст. 1 п. "є" Закону України "Про амністію",
2000 року Вознесенським міським судом Миколаївської області по ст.ст. 140 ч.3, 145 ч.1, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 05.05.2003 року по відбуттю строку,
26.11.2003 року Вознесенським міським судом по ст. 185 ч.3 КК України до 3 років З місяців позбавлення волі, звільнився 08.09.2006 року умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 7 діб,
у скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 263 ч.1 КК України,
ВСТАНОВИВ
20.10.2007 року біля 01 год. 30 хвилин в м. Вознесенську поблизу річки Мервовод в районі автомобільного мосту ОСОБА_3, знаходячись у нетверезому стані, за попередньою змовою з невстановленою особою, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров"я, а саме - застосуванням ножа, вчинили напад наОСОБА_2, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, заволоділи його майном: грошима в сумі 450 грн., мобільним телефоном "Сіменс" вартістю 150 грн. з сім-картою "Джине" вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилося 10 грн., банківською карткою "ПриватБанк", на рахунку якої знаходилося 140 грн., та спортивною сумкою, чим заподіяли потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 814 грн.
Крім цього, 04.11.2007 року біля 15.00 годин в АДРЕСА_2 ОСОБА_3, знаходячись у нетверезому стані, під час сварки з
2
ОСОБА_1 відкрито викрав у останнього мобільний телефон "Соні Еріксон" вартістю 1290 грн. з сім-картою "Київ-Стар-Мобілич" вартістю 5 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріальні збитки на загальну суму 1295 грн.
Крім цього, 5.01.2008 року в вечірній час в м. Вознесенську ОСОБА_3 та ОСОБА_5, перебуваючи в будинку ОСОБА_4, знаходячись у нетверезому стані, за попередньою змовою, шляхом вільного доступу, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я до ОСОБА_4, заволоділи її гаманцем, в якому знаходилися гроші в сумі 300 грн., що належать потерпілій ОСОБА_4, чим заподіяли останній матеріальну шкоду.
Крім цього, в кінці грудня 2007 року в м. Вознесенську на березі річки Мертво вод в районі автомобільного мосту ОСОБА_3 знайшов саморобний пристрій для стрільби, який є вогнепальною зброєю - однозарядним гладкоствольним дульно зарядним /шомпольним/ пістолетом із ґнотовим запаленням саморобного виготовлення, якийОСОБА_3придбав, зберігав та носив без передбаченого законом дозволу.
Окрім цього, 07.01.2008 року в м. Вознесенську на березі річки Мертво вод ОСОБА_5знайшов 25 автоматних патронів, які є боєприпасами, придатними для стрільби 5,45 мм. військовими патронами зразку 1974 року, які ОСОБА_5придбав, зберігав та носив без передбаченого законом дозволу.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 187 ч.2 та 263 ч.1 КК України визнав частково, суду пояснив, що в ніч з 19 на 20 жовтня 2007 року до нього зателефонувавОСОБА_2, якого він раніше не знав, який попросив забрати його з залізничного вокзалу, пояснивши, що номер мобільного телефону дав йому його знайомий. Він взяв таксі і поїхав на залізничний вокзал, де був один тільки чоловік, який підійшов, так він познайомився зОСОБА_2 Він попросив відвезти його до жінки на ім"я ОСОБА_13. Вдома ОСОБА_13 не було і вони поїхали до знайомої ОСОБА_3, де пробули біля години, після чого він пішов додому, вважаючи, щоОСОБА_2 залишиться у цієї жінки, але він пішов слідом за ним. По дорозі він пригрозивОСОБА_2, сказав що поб"є його, і забрав у нього мобільний телефон та гроші. При цьому він повернув йому паспорт, а гроші та мобільний телефон забрав. Також він взяв уОСОБА_2 і кредитну картку, але викинув її в річку. Ніякого ножа у нього не було і він був сам. Він не бивОСОБА_2, а тільки погрожував йому. Просить врахувати, що потерпілий написав заяву через три місяці під натиском міліції. Спортивну сумку він уОСОБА_2 не брав, гроші витратив, а куди дівся мобільний телефон він не знає.
4 листопада 2007 року він вживав горілку разом із знайомим ОСОБА_14 та ОСОБА_1, потім пішли до ОСОБА_5, де знову випили з сусідкою горшки, потім ОСОБА_1почав приставати до сусідки, він почав виганяти Поліщука, у якого із кишені випав мобільний телефон, який він підібрав і поклав собі в кишеню, а потім продав його.
5 січня 2008 року він зайшов до ОСОБА_5, який проживає на квартирі у ОСОБА_4, випили, потім захотіли ще випити, коли виходили, ОСОБА_5 сказав, щоб він кинув на голову ОСОБА_4, яка лежала на ліжку, тряпку на голову, що він і зробив, а ОСОБА_4почала кричати. Він вийшов на вулицю, за ним вийшов ОСОБА_5і дав йому 130 чи 140 грн. Сказав, що взяв їх під подушкою у ОСОБА_4
Відносно саморобного пристрою для стрільби, то його він знайшов біля мосту через річку, він не пам"ятає коли це було, який приніс до ОСОБА_6 і так і залишив його там.
Він категорично заперечує факт розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_2, стверджує, що потерпілий говорить неправду, фактично він був один зОСОБА_2 і ніякого ножа у нього не було.
Підсудний ОСОБА_5свою вину скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2 та 263 ч. 1 КК України визнав частково , пояснивши суду, що не скоював грабіж ОСОБА_4, при цьому суду пояснив, що тимчасово проживав у ОСОБА_4, бо у себе вдома робив ремонт. ОСОБА_4є інвалідом 1-ї групи, бо без ноги, а її син ОСОБА_6 також
3
інвалід - він сліпий. 5 січня 2008 року приходивОСОБА_3 ОСОБА_6із своєю співмешканкою. Він знав, що ОСОБА_4отримала пенсію і тримала її в гаманцю під подішкою. Ввечері, виходячи із дому, він взяв з-під подушки ОСОБА_4 гаманець із грошима, потерпіла в цей час спала і не бачила. Він не пам"ятає такого, щоб просивОСОБА_3накинути на голову ОСОБА_4 тряпку. Половину із 300 грн., які були в гаманцю, він віддавОСОБА_3На ці гроші він купив продукти та приніс ОСОБА_4, тому вона не мала до нього претензій. Тому він не визнає своєї вини по факту грабіжу.
7 січня 2008 року він ішов біля річки і знайшов 25 штук патронів, які поклав собі в кишеню, а 8 січня 2008 року його затримали працівники міліції і виявили вказані патрони. Але, незважаючи на часткове визнання підсудними ОСОБА_3 і ОСОБА_5 своєї вини, їх вина у скоєних злочинах повністю підтвердилася в судовому засіданні показаннями потерпілих.
ОСОБА_1, який суду пояснив, що підтримує свій цивільний позов в сумі 1290 грн., що складає вартість викраденого у нього мобільного телефону, і пояснює суду, що 4 листопада 2007 року він із своїм знайомим ОСОБА_14 на ринку зустріли знайомих ОСОБА_14 - ОСОБА_3а та жінку ОСОБА_11, пішли в магазин "Тиха гавань", випили пляшку горілки, потім пішли до знайомої ОСОБА_11 і знову випили пляшку горшки. Жінки вийшли і між ним та ОСОБА_3ом виникла сварка, в процесі якої ОСОБА_3 вдарив його, у нього з кишені випав мобільний телефон і ОСОБА_3 підняв його. Він почав вимагати, щоб ОСОБА_3 віддав йому мобільний телефон, але той на це не реагував і не віддав, після чого він пішов у міліцію.
Потерпілого ОСОБА_2, який суду пояснив, що в ніч на 20.10.2007 року він їхав додому із Одеси і домовився, що його зустріне на залізничному вокзалі його знайома ОСОБА_13, але його ніхто не зустрів. Тоді він зателефонував своєму братові ОСОБА_15, який був на заробітках в Західній Україні, і той запропонував подзвонити ОСОБА_3у, який знає ОСОБА_13, і дав його номер мобільного телефону. Він зателефонував ОСОБА_3у і той приїхав на таксі на залізничний вокзал із своїм знайомим ОСОБА_5, після чого вони поїхали до якоїсь жінки, де ОСОБА_6запропонував випити, вони випили. Він запитав коли ж вони підуть до ОСОБА_13, на що ОСОБА_6відповів, що до неї треба йти і вони пішли в сторону річки. Біля річки попереду йшов ОСОБА_3, за ним він, а за ним ішов ОСОБА_5. Коли вони перейшли кладку, ОСОБА_5 ззаду приставив до передньої поверхні його шиї ніж, а ОСОБА_6ОСОБА_3 повернувся і вдарив його кулаком в живіт, потім по спині, а ОСОБА_5 в цей час погрожував застосуванням ножа і він відчув біль від прижатого до шиї ножа. ОСОБА_6ОСОБА_3 перевірив його кишені, забрав мобільний телефон "Сіменс" вартістю 150 грн., з сім-картою Джине вартістю 25 грн. на рахунку якої знаходились 10 грн., гроші в сумі 450 грн., банківську картку "Приватбанку", на рахунку якої знаходились 140 грн. При цьомуОСОБА_6ОСОБА_3 примусив його сказати код картки і вже пізніше, коли він перевірив рахунок картки, на рахунку залишилося 22 коп. Тоді він думав, що приблизно на його рахунку було 200 грн., але тепер у нього є распечатка його рахунку і залишок був в сумі 140 грн. Крім цього у нього забрали спортивну сумку вартістю 40 грн., в якої знаходилися продукти харчування, а також військовий квиток і трудова книжка, які йому не повернули. Після цього ОСОБА_3 з ОСОБА_5 побігли в ту сторону, звідки вони прийшли, він намагався ще деякий час слідкувати за ними, але втратив їх з поля зору. Трохи змінює свої позовні вимоги і просить суд стягнути з підсудного ОСОБА_3 спричинену йому матеріальну шкоду в сумі 814 грн.
При цьому потерпілийОСОБА_2 стверджує в судовому засіданні, що з ОСОБА_3 був не ОСОБА_5, а інший невідомий чоловік.
Потерпілої ОСОБА_4, неявка якої в судове засіданні визнана судом поважною у зв"язку з її інвалідностю, і показання якої, які вона давала слідчому на досудовому слідстві, дослідженні і перевірені в судовому засіданні, яка пояснювала, що по сусідству з нею мешкають ОСОБА_5 із співмешканкою, вони часто бувають у неї вдома, оскільки в їх квартирі відсутнє опалення. Вона пенсіонер, інвалід 1-ї групи, з ліжку
4
практично не піднімається, її син такж інвалід, він сліпий. 04.01.2008 року вона отримала пенсію в розмірі 435 грн., з них вона відклала 300 грн., які в гаманцю знаходилися у неї під подушкою. 5.01.2008 року в її будинку були ОСОБА_5 із співмешканкою і її син, потім прийшли інші незнайомі її люди, всі вони були в кімнаті її сина. Через деякий час ОСОБА_5 і незнайомий її чоловік вийшли з кімнати її сина і направились до виходу, а потім вернулись і незнайомий її чоловік накрив її обличчя подушкою, що відбувалося далі вона не бачила, а потім, коли подушку зняли і вони вийшли, вона відразу перевірила гроші і не знайшла свого гаманця з грошима в сумі 300 грн. Ніяких тілесних ушкоджень її не було спричинено.
Показаннями свідків: ОСОБА_11, яка суду пояснила, що 5.01.2008 року вона була у ОСОБА_6, там була ще ОСОБА_9,ОСОБА_3 і ОСОБА_5. Вони пили горілку. У сусідній кімнаті лежала хазяйка будинку ОСОБА_6. Потім вона почула крик хазяйки ОСОБА_4 що її душать, хотять вбити. ОСОБА_3 і ОСОБА_5а в цей час в кімнаті не було, вони пішли по горілку. Син хазяйки ОСОБА_4 - ОСОБА_6 заспокоїв їх. Через якийсь час вони принесли горілку .
Свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що 5.01.2008 року до нього прийшли ОСОБА_3 і ОСОБА_5, принесли горілку, вони випивали і потім він заснув, спав міцно і нічого не чув, а на другий день мати розповіла йому, що хтось її кинув на голову подушку і забрали гаманець з грошима в сумі 300 грн., які були під подушкою.
Свідка ОСОБА_7, яка суду пояснила, що проживає в будинку ОСОБА_6 і допомогає їм, оскільки вони інваліди. 5.01.2008 року до них прийшли ОСОБА_5 із співмешканкою, потім ОСОБА_3 і ОСОБА_11. Вони всі разом вживали горілку в кімнаті ОСОБА_6, вхід в яку веде через кімнату хазяйки будинку ОСОБА_4. Потім ОСОБА_6дав 5 грн. ще на пляшку горілки і за горілкою пішлиОСОБА_3 і ОСОБА_5. Через кілька хвилин після цього вона почула крик ОСОБА_4 про те, що у неї відібрали гроші. Вона розбудила сина хазяйки ОСОБА_6, зайшли до ОСОБА_4, яка розповіла їм, що на неї накинули тряпку та забрали гроші.
Свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які суду пояснили, що 12.01.2008 року були запрошені працівниками міліції в якості понятих при проведені обшуку в будинку ОСОБА_6і в їх прсутності в кімнаті ОСОБА_6під ліжком було знайдено пристрій зовні схожий на пістолет, на вигляд саморобний. ОСОБА_6 пояснював, що не знає звідки взявся цей пристрій.
Вина підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_5 також повністю підтвердилася в судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінальної справи:
Протоколом усної заяви про злочин від 17.11.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 повідомив що 4.11.2007 року чоловік на ім"я ОСОБА_6відкрито заволодів його мобільним телефоном "Соні-Еріксон" з сім-картою "Київ-Стар-мобілич" /ас. 2/,
Явкою з повинною, в якої ОСОБА_3 зізнається у вчиненні відкритого заволодіння мобільного телефону у ОСОБА_1 /ас. 4/,
Протоколом усної заяви про злочин від 08.01.2008 року, згідно якого ОСОБА_4просить притягти до відповідальності ОСОБА_5 і невідомого чоловіка, які 05.01.2008 року відкрито викрали у неї гроші в сумі 300 грн. /ас. 32/,
Явкою з повинною, в якої ОСОБА_5зазнається у вчиненні відкритого заволодіння грошима у ОСОБА_4 /ас. 34/,
Протоколом огляду від 08.01.2008 року, згідно якого ОСОБА_10 добровільно видав дві порожні пляшки від горілки "Хортиця", пояснивши, що ОСОБА_3 і ОСОБА_5купили дві пляшки горілки і продукти харчування 06.01.2008 року /а.с.41/,
Протоколом особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 від 08.01.2008 року, під час якого у нього виявлено та вилучено 25 автоматних патронів /ас. 50/,
Явкою з повинною, в якої ОСОБА_3 зізнається у вчиненні відкритого викрадення майна уОСОБА_2 /а.с. 78/,
5
Заявою від 10.01.2008 року, в якоїОСОБА_2 просить притягти до відповідальності невідомих йому осіб, які 20.10.2007 року з застосуванням ножа та фізичної сили відібрали його майно /ас.80/,
Протоколом пред"явлення особи для впізнання, згідно якого потерпілийОСОБА_2 впізнав серед пред"явлених для впізнання осіб ОСОБА_3 як чоловіка,, який 20.10.2007 року вчинив напад на нього /ас. 89/,
Висновком експерта №25 від 17.01.2008 року, згідно якого уОСОБА_2 на передній поверхні шиї зліва виявлено рубець, який виник внаслідок заживання рани. Не виключена можливість утворення рани від дії гострого предмету з колюче-ріжущими властивостями, можливо ножа, в строк 2-3 місяці до обстеження. Ступінь тяжкості даного тілесного ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень /а.с. 93/,
Висновком експерта №31 від 12.01.2008 року, згідно якого патрони, вилучені 08.01.2008 року при проведенні особистого обшуку ОСОБА_5, є боєприпасами калібру 5,45 мм. військовими патронами зразка 1974 року, придатними для стрільби /ас. 97-99/,
Явкою з повинною, згідно якогоОСОБА_3зізнається, що в кінці грудня 2007 року в місті Вознесенську на березі річки Мертво вод знайшов саморобний пістолет, який незаконно зберігав/ас. 109/,
Протоколом огляду від 12.01.2008 року, згідно якого під час огляду кімнати ОСОБА_6виявлено саморобний пістолет /а. с. 112/,
Висновком експерта №110 від 21.01.2008 року, згідно якого наданий на експертизу пристрій, вилучений 12.01.2008 року, є ручною коротко ствольною вогнепальною зброєю калібру не більше 11,1 мм. із ґнотовим запаленням, придатний для здійснення пострілів з використанням пороху, снаряду та пижів, виготовлений саморобним способом /а.с. 144-146/,
Речовими доказами /а.с. 148, 149, 150/, та іншими матеріалами кримінальної справи у сукупності.
Аналіз і оцінка приведених у сукупності доказів приводить суд до переконання, що підсудний ОСОБА_3 скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров"я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, а також відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, вчинений повторно, також відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, вчинений повторно і за попередньою змовою групою осіб і також придбання, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу і його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 і ч. 1 ст. 263 КК України,
а підсудний ОСОБА_5 скоїв відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч. 2 ст. 186 і ч. 1 ст. 263 КК України.
Підсудний ОСОБА_3 не згоден з кваліфікацією його дій відносно потерпілогоОСОБА_2 як розбійний напад, стверджуючи, що він був один і ножа до потерпілого не застосовував, а тільки пригрозив потерпілому і той віддав гроші і мобільний телефон, але ці його ствердження спростувалися в судовому засіданні показаннями потерпілогоОСОБА_2, який суду пояснив, що ОСОБА_3 був з невідомим йому чоловіком, який і погрожував йому ножем, а ОСОБА_3 бив його, змусивши його, таким чином, назвати код його кредитної карточки, з якої потім були зняті залишки грошей в сумі 140 грн.
Підсудний ОСОБА_3 також не визнає факт відкритого заволодіння мобільним телефоном у потерпілогоОСОБА_1, стверджуючи, що у потерпілого мобільний
6
телефон випав з кишені і він підібрав його, при цьому потерпілий не заперечував і не вимагав повернути мобільний телефон, але ці його ствердження спростувалися в судовому засіданні показаннями потерпілогоОСОБА_1, який пояснював, що вимагав повернути йому мобільний телефон, але ОСОБА_3 ігнорував його прохання.
Підсудний ОСОБА_3 також фактично не визнає факт відкритого викрадення грошей у потерпілої ОСОБА_4, стверджуючи, що на прохання ОСОБА_5 кинув на голову потерпілої ОСОБА_4 тряпку і пішов з кімнати і не бачив, що там далі відбувалося, але ці його ствердження спростувалися показаннями потерпілої ОСОБА_4, які вона давала на досудовому слідстві, згідно яких ОСОБА_5і незнайомий її чоловік виходили із кімнати, а потім повернулися і незнайомий її чоловік накрив її обличчя подушкою і що відбувалося далі вона не бачила, а коли вони вийшли, вона виявила, що зник гаманець з грошима в сумі 300 грн., який був під подушкою. Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що після цього у ОСОБА_3 і ОСОБА_5 появилися гроші, на які вони купували горілку та продукти харчування.
З урахуванням викладеного, часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3 суд розцінює як бажання уникнути справедливої кари за скоєне.
Підсудний ОСОБА_5не визнає своєї вини по факту відкритого викрадення грошей у потерпілої ОСОБА_4, але ці його ствердження спростувалися в судовому засіданні дослідженими показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка є інвалідом 1-ї групи, і яка пояснювала на досудовому слідстві, що через її кімнату виходили ОСОБА_5із невідомим чоловіком і невідомий чоловік закрив її лице подушкою, а коли відпустили, вона перевірила і виявила, що з-під подушки зник її гаманець з грошима в сумі 300 грн. Крім цього, свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 чули як вона після цього кричала, що у неї забрали гроші. Також в судовому засіданні встановлено, що у них після цього появилися гроші, на які вони купували горілку і продукти харчування. Крім цього, в явкі з повинною ОСОБА_5визнавав факт викрадення грошей у потерпілої ОСОБА_4, тому невизнання своє вини підсудним ОСОБА_5 по факту відкритого викрадення грошей у потерпілої ОСОБА_4 суд розцінює як бажання уникнути справедливої кари за скоєне.
При призначенні покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, обтяжуючі та пом"якшуючі обставини.
В якості обтяжуючих обставин у обох підсудних суд враховує скоєння злочинів у стані алкогольного сп"яніння , рецидив злочинів та скоєння злочину відносно потерпілої похилого віку та яка перебувала у безпорадному стані.
Пом"якшуючих обставин суд не вбачає.
Потерпілим ОСОБА_1 заявлений цивільний позов на суму 1290 грн., який в судовому засіданні знайшов своє повне підтвердження і тому, згідно ст. 1166 ЦК України, підлягає повному відшкодуванню.
Потерпшою ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення з винних осіб 300 грн. матеріальної шкоди, який в судовому засіданні знайшов повне підтвердження, і тому, згідно зі ст. 1166 ЦК України, підлягає повному відшкодуванню.
ПотерпілимОСОБА_2 заявлений цивільний позов про стягнення з винних спричиненої йому матеріальної шкоди в сумі 814 грн., який в судовому засіданні знайшов своє повне підтвердження і тому, згідно зі ст. 1166 ЦК України, підлягає повному задоволенню.
З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудних, попередні судимості у яких не погашені, суд не знаходить підстав для призначення покарання, не пов"язаного з позбавленням волі.
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,
7
ЗАСУДИВ
ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.2, 186 ч.2 та 263 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком:
По ч. 2 ст. 187 КК України - 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
По ч. 2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі.
По ч. 1 ст. 263 КК України - 2 роки позбавлення волі На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього, належному йому на праві приватної власності, майна.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 залишити тримання під вартою, зарахувавши йому в строк відбуття покарання тримання під вартою з 8 січня 2008 року.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2 та 263 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком:
По ч. 2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі
По ч. 1 ст. 263 КК України - 2 роки позбавлення волі На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5- 4 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_5 залишити тримання під вартою, зарахувавши йому в строк відбуття покарання тримання під вартою з 8 січня 2008 року.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1, який проживає по АДРЕСА_4 - 1295 грн. матеріальної шкоди,
на користь потерпілого ОСОБА_2, який проживає в АДРЕСА_3 - 814 грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_4 - 300 грн. матеріальної шкоди - солідарно.
Речові докази по справі: дві порожні пляшки від горілки "Хортиця", які зберігаються в камері речових доказів Вознесенського MB УМВС - знищити.
25 автоматних патрона та саморобний пістолет, які передані на збереження у дозвільну систему Вознесенського MB УМВС - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області на протязі
15 діб.