ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Справа № 876/174/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2014 року у справі №345/4892/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

26.11.2014р. ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (далі - Управління), просила визнати протиправними дії Управління по не включенню до розрахунку пенсії при її призначенні суми усіх складових заробітної плати, з яких сплачені страхові внески; зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» та ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з включенням до розрахунку інших виплат, підтверджених довідкою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 14.02.2011р. №5-1.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.12.2014р. позов задоволено: визнано протиправні дії Управління по не включенню до розрахунку пенсії при її призначенні суми усіх складових заробітної плати, з яких сплачені страхові внески; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії позивачу з 26.05.2014р. відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» та ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з включенням до розрахунку інших виплат, підтверджених довідкою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 14.02.2011р. №5-1.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.12.2014р. та постановити нове рішення яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що матеріальна допомога на оздоровлення носить разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати у розумінні ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу», а сам факт утримання із сум допомоги на оздоровлення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця. Такі виплати, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, індексація грошових доходів населення не включається до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії. Отже, Управління не має законних підстав для проведення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_2 з включенням з часу призначення пенсії до заробітку, з якого визначалась пенсія, сум матеріальних допомог на оздоровлення та на соціально-побутові потреби.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, працювала у виконавчому комітеті Калуської міської ради, з січня 2010 року перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком як працівник органу місцевого самоврядування, державний службовець.

18.11.2014р. ОСОБА_2 звернулась в Управління із заявою про здійснення перерахунку нарахованої пенсії з врахуванням сум індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на які нараховувались страхові внески (а.с.6).

Листом Управління від 21.11.2014р. позивачку повідомлено, що такі виплати як матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення, індексація грошових доходів населення не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії (а.с.7).

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. №108/95-ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інші заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до п.п.2.3.3. п.2.3 Розділу 2 «Фонд оплати праці» Інструкції зі статистики заробітної плати матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, входять до системи оплати праці державного службовця.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078).

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, оскільки є додатковою заробітною платою та грошовим доходом населення, який згідно ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII враховуються при обчисленні пенсій.

Згідно з ст. 37 «Про державну службу» (в редакції, що діяла на час звернення із заявою про призначення пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії, однак із змісту статті 40 цього Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Таким чином, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація входять до системи оплати праці державного службовця.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 14.05.2013р. в справі № 21-125а13 та 28.05.2013р. у справі №21-97а13, які з врахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковими для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011р. №5-1 «Про виконання рішення окружного адміністративного суду міста Києва по справі №2а-4753/09/2670», затверджена нова форма довідки про складові заробітної плати, яка подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», якою передбачено, що винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення і допомога на вирішення соціально - побутових питань, індексація є складовими заробітної плати. При цьому чітко передбачено, що із усіх виплат, що вказані в довідці такої форми, нараховуються і сплачуються страхові внески, а з 01.01.11р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до Довідки №91 від 28.11.2014р., виданої Виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2, яка працювала у виконавчому комітеті Калуської міської ради та протягом 2008-2009 роках нараховано матеріальну допомогу та індексацію, на які нараховані страхові внески (а.с.12).

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо неправомірності відмови Управління в перерахунку розміру пенсії позивачці та необхідності зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії як державному службовцю, з врахуванням сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, на які нараховані та сплачені страхові внески.

Проте, задовольняючи позовні вимоги з 26.05.2014р. суд першої інстанції не врахував, що вказану довідку позивач подала при зверненні до Управління із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії 18.11.2014р., а не при зверненні про призначення пенсії державного службовця. Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з врахуванням сум виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та щомісячної індексації підлягають задоволенню з 18.11.2014р. - моменту звернення до Управління з заявою про проведення такого перерахунку.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та є підставою постанову суду скасувати та прийняти нову постанову.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України з врахуванням часткового задоволення позовних вимог, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 36,54 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2014 року у справі №345/4892/14-а скасувати та прийняти нову.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області щодо не включення до розрахунку пенсії ОСОБА_2 при її призначенні суми усіх складових заробітної плати, з яких сплачені страхові внески.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії починаючи з 18.11.2014р., відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з включенням до розрахунку виплат, підтверджених Довідкою №91 від 28.11.2014р..

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 36,54 грн. (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: Н.В. Ільчишин

М.А. Пліш